21 грудня у Києві стартувала виставка української художниці (не посоромимося цього слова) Соні Морозюк з промовистою назвою «Мазня».
Але персоналія Соні Морозюк відома не лише успіхами у мистецькій ниві. Очевидну славу їй принесли дві вагомі речі. По-перше, причетність до одіозної родини Гринкевичів. По-друге, плагіатом робіт світових та українських авторів та звинуваченням інших молодих художників у викраденні, ніби то, її авторського задуму.
Коротко про творчість Соні Морозюк
Якщо вірити публікаціям в Instagram, то творчий шлях Соні Морозюк стартував у грудні 2019 року. Саме тоді вона вперше опублікувала свою картину на широкий загал.
View this post on Instagram
Принагідно зазначити, що спочатку її роботи були різними за своєю подачею: поряд з малюнками котів, оголених тіл та метафоричних істот були і «фірмові» полотна з «філософськими текстами».
І були вони написані російською. Бо, як стверджувала сама Соня у численних інтервʼю, родом вона з Харкова і українською там ніхто майже не говорить. Дівчина винятком не стала.
І навіть після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Соня продовжувала розміщувати на полотнах цитати російською. Хоч і на жовто-блакитному тлі. Перша «україномовна» картина була оприлюднена лише 15 березня 2022 року.
View this post on Instagram
Але цей концепт швидко знайшов своє місце і низка українських компаній почала співпрацювати із Сонею. Чи то дійсно щось у цьому мистецтві є, чи то наречений допоміг, але вже за декілька місяців роботи Соні Морозюк прикрашали фасади українських ТРЦ та брендових магазинів, друкувалися на сувенірній продукції. А ще дівчина стала авторкою одного з найбільших муралів у Києві.
View this post on Instagram
Крім того, полотна Соні Морозюк виставляли на аукціони в підтримку ЗСУ (і не зважаймо на те, що дівчина, вважайте, жила на кошти, відмиті в Міноборони. Це зовсім інше, ви просто не розумієте).
Згодом усі полотна, які ще не були продані, виставили в Інституті проблем сучасного мистецтва, на виставці «Мазня». Сама художниця з цього приводу висловлювалася іронічно: «Кожен зможе сказати: – “я бачив мазню Морозюк!”. І ніякого хейту, бо це ж чиста правда!».
Але виставка проіснувала недовго. Бо вже за тиждень після її відкриття, стало відомо про затримання батька нареченого Соні Ігоря Гринкевича. Інститут проблем сучасного мистецтва, певне, собі сучасних проблем суспільства на себе брати не захотів. Тому «Мазню» прикрили.
У кого вкрала ідею Соня Морозюк?
У десятках інтервʼю, які Соня Морозюк охоче дає, вона стверджує: її картини – це стан душі, рефлексія на навколишній світ. А на питання про джерела натхнення та успіху вона скромно відповідала, що все криється у її продуктивності та щоденній праці.
Але згодом користувачі мережі почали звинувачувати Соню в плагіаті. Спершу користувачі мережі виявили схожість з полотнами американського художника JGoldCrown.
Митець створює картини приблизно з 2007 року. Він є автором низки картин, предметів декору, а також муралів у Великій Британі, США, Японії.
Хтось з читачів може заперечити. Мовляв, у Джеймса Голдкрауна картини без тексту. Тому і про плагіат говорити не варто. Але це ж не єдиний приклад.
Багато схожого можна простежити у Соні Морозюк з роботами американської художниці Ембер Голдхамер, яка значно раніше почала працювати у такому стилі.
Для порівняння просто показую вам картини обох художниць із зазначенням дати їх публікації в Instagram.
View this post on Instagram
View this post on Instagram
View this post on Instagram
View this post on Instagram
Ще одним художником, з полотнами якого порівнюють роботи Соні Морозюк, є американська художниця британського походження Луїза Флетчер.
Краде ідеї Соня Морозюк і у «своїх». Так українська художниця Олена Крючкова заявила, що авторка виставки «Мазня» копіювала її картини.
Художниця виклала в сторіс скриншот, у якому порівняла свої роботи, створені у 2018 році або раніше, та картини Соні Морозюк 2019-2020 років. На полотнах повторюються не лише персонажі, образи, стиль, але навіть колірна гама.
«Морозюк, Морозюк. Ви не лише бабки з Міноборони крадете, а й мої роботи. Фу таким талантам», - прокоментувала художниця.
А ось відносно нещодавня ідея Соні Морозюк з картинами в рамках, яку вона оприлюднила у 2023 році, «нещадно експлуатувалася» французьким художником Есером Гюндюзом ще у 2019-2020 роках. І, на скромну думку авторки цієї публікації, експлуатація була значно цікавіша, ніж у Соні Морозюк.
Як плагіаторка звинувачує в плагіаті інших
Цікаве спостереження: попри очевидне використання Сонею Морозюк ідей інших світових художників, своїм українським колегам вона такого робити не дозволяла. І всіляко підкреслювала, що ідею «злизали» саме у неї.
Так, наприклад, киянка Валерія Колбіна опублікувала фото картини власного авторства. Попри те, що дівчина не є фаховою художницею і, станом на листопад 2022 року, не планувала з того мати гроші, Соня увірвалася у її Instagram зі звинуваченням у плагіаті.
View this post on Instagram
Але вийшло непорозуміння. Бо Валерія розповіла, що ідею картини знайшла на Pinterest і не планувала якимось чином «підсиджувати» Соню Морозюк.
@betonccceМені було страшно, реально? друзі сказали ця історія повинна бути у тікток #соняморозюк #мазня #корупціяукраїна♬ оригинальный звук - Valeriya Kolbina??
Чи були подібні інциденти ще з кимось з українських художників та людей, які люблять писати картини сказати важко. Розголосу таким подіям дають одиниці. Проте, це не зменшує факту того, що навіть найменший натяк на «мазню» у інших може викликати реакцію у Соні Морозюк.
Авторка: Даша Шерстюк
