У Білому домі, схоже, націлені будь-якою ціною завершити війну в Україні до новорічних свят. Такою спробою «примусу до миру» став новий раунд переговорів у Маямі (штат Флорида, США). За його підсумками традиційно йшлося про «прогрес», але без конкретних результатів.
Натомість окреслено ключові проблеми у сприйнятті українцями «мирного плану», запропонованого президентом Дональдом Трампом.
Насамперед американці ретранслюють головну вимогу російського диктатора Путіна — виведення українських військ з Донбасу, щоб РФ могла повністю контролювати цей регіон. Серед пунктів, «продиктованих» інтересами Москви, є також відмова України від членства в НАТО. При відсутності гарантій безпеки та чіткого механізму фінансування повоєнної відбудови з боку західних країн.
UA.News розповідає про що йшлося на зустрічі у Маямі, як відреагували на проміжні результати українсько-американських перемовин європейські лідери та куди далі веде траєкторія переговорів про завершення війни.
Переговори у Флориді
Після першого раунду мирних переговорів у Женеві 23 листопада, де американська сторона запропонувала мирний план із 28-ми пунктів, делегації США та України зустрілися 30 листопада у Маямі (штаті Флорида). Ключовими переговорниками від США виступили: держсекретар США Марко Рубіо, спецпредставник США Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер. Американська сторона попередньо заявляла, що планує усунути розбіжності з Україною у питаннях територій та гарантій безпеки. Мовляв, решту пунктів «мирного плану» загалом узгодили ще на попередній зустрічі в Женеві.
Інтереси України у США представляв секретар РНБО Рустем Умєров, який очолив переговорну групу замість звільненого керівника ОП Андрія Єрмака. До складу делегації також увійшли: посолка України в США Ольга Стефанішина, керівник Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко, начальник Генштабу Андрій Гнатов, заступник начальника голови ГУР Вадим Скібіцький, перший заступник глави МЗС Сергій Кислиця та радник Кабінету президента України Олександр Бевз.
Українських посадовців приймали у гольф-клубі Shell Bay у Майямі, що належить спецпосланцю президента США Стіву Віткоффу. Як пишуть західні медіа, делегацію частували традиційними українськими стравами — борщем та голубцями.
Перемовини про припинення війни тривали п’ять годин. Після першої години дискусій у розширеному форматі кількість учасників зменшилася до трьох від кожної сторони. Офіційно учасники заявили про результативне просування переговорного процесу, основу якого заклали у Женеві.
«Комунікація продовжувалася протягом тижня, сьогодні був черговий крок, але ще є над чим працювати... Багато роботи ще перед нами, але сьогоднішня сесія була досить продуктивною. Ми залишаємося реалістами щодо того, як складно все це виглядає, але ми також реалістично дивимося на той прогрес, що вже відбувається», — прокоментував переговори держсекретар США.
Марко Рубіо також анонсував поїздку спецпредставника Стіва Віткоффа до Москви для переговорів з російською стороною, зауваживши, що «ми теж розуміємо її позицію».
Рустем Умєров подякував Сполученим Штатам за те, що допомагають «закладати основу майбутньої процвітаючої України».
Ключові проблеми у переговорах
Зустріч українських і американських посадовців у Маямі була «складною» та «напруженою», констатували західні медіа. Головним питанням стала повоєнна лінія територіального контролю.
«Путін хоче, щоб ЗСУ вийшли зі всієї території Донбасу, і відповідно росіяни взяли його під контроль. Водночас американці хочуть, аби Україна передала свою територію окупантам, щоб переконати Путіна укласти мир. Однак це була би болюча та політично небезпечна поступка», — інформувало агентство Axios.
Раніше схилити українську владу до «неминучих» територіальних поступок напередодні намагався посланець президента США Дональда Трампа, міністр армії Деніел Дрісколл. Під час візиту до Києва він переконував, що території, які Україна не хоче віддавати, нібито все одно «опиняться в руках Росії».
Дрісколл також спробував погрожувати «погіршенням угоди», заявивши: «Є міста, місця, що є предметом суперечок, які опиняться в руках Росії, це лише питання часу. Якщо ми цього не визнаємо, тоді рішення про боротьбу має зважитися: скільки життів ви готові пожертвувати? Угода від цього не покращиться, вона погіршиться».
На переговорах у Флориді не визначеним залишився і конкретний характер гарантій безпеки для України з боку США та західних країн. Американські медіа також написали, що США мають намір зупинити вступ України до НАТО, і в Білому домі обговорюють окремі угоди країн Альянсу з Москвою.
Водночас на переговорах у Маямі йшлося про нові вибори в Україні.
Що далі
Президенти України та США очікувано оптимістично оцінили результати перемовин у Флориді. Володимир Зеленський назвав їх «конструктивними». А Дональд Трамп заявив, що є «шанс на угоду».
Наступного дня після перемовин, 1 грудня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і секретарем РНБО, головою української переговорної делегації Рустемом Умєровим. До розмови долучилися президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
Пізніше, під час прес-конференції у Парижі, Зеленський підтвердив, що найбільше дискусій під час обговорення «мирного плану» для України викликають три питання.
«Питання територіальне – найскладніше. Питання грошей на відновлення, на мій погляд, без присутності європейських партнерів, це не просто і складно. Тому що гроші перебувають у Європі. Мені здається, це не дуже справедливо. І питання гарантій безпеки, що дуже важливо. конкретно від Сполучених Штатів Америки, конкретно від Європи», — заявив Зеленський.
Він уточнив, що «це три головні теми, магістралі і в той же самий момент тригери. І тут треба бути дуже обережними». Президент також зауважив, що мирний план «виглядає краще».
У Кремлі ж заявили, що зустріч російського диктатора Володимира Путіна зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом для обговорення пунктів потенційної мирної угоди запланована на другу половину дня у вівторок, 2 грудня.
Натомість у Києві, схоже, сподіваються вплинути на хід переговорів, провівши особисту зустріч Володимира Зеленського і Дональда Трампа. Хоча, як показала невдала аудієнція у Білому домі у лютому 2025 року, бесіда з американським лідером може призвести і до зворотного результату. Принаймні, українська переговорна група у Флориді наголошувала на важливості особистої зустрічі між президентами Зеленським і Трампом. Лідери обох країн мають «не просто зустрітися для освячення угоди», а обговорити «деякі речі». Тобто якими будуть наступні кроки у переговорному процесі ще мають визначити на найвищому політичному рівні.
