Міжнародний суд ООН в Гаазі розглядає позов України проти росії. Українська сторона наполягає, щоб суд повністю розглянув справу та присудив виплату репарацій від рф. Чи можливі такі виплати, як працює Реєстр збитків, завданих російською агресією, та чи варто очікувати посилення санкцій проти країни-агресора – розповіла Марія Мезенцева, голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи.
Марія Мезенцева: Це мегакруто. По-перше, саме слухання по цьому кейсу. Ну, і цьому також передувала ініціатива депутатів від України, яку підтримали інші депутати ПАРЄ. І такий пас зробили на комітет міністрів Ради Європи, до якого входить 46 міністрів закордонних справ. Спочатку всі від цього відмежовувались. Тому що ніхто не розумів, чи буде реалістично підписати декларацію про створення Реєстру російських злочинів в Рейк'явіку, на форумі в Ісландії. Лише вчетверте за 74 роки ми змогли організувати таку конференцію. На мою думку, історичність цього процесу немає жодних сумнівів.
Ми зараз закликаємо українців максимально реєструвати будь-які воєнні злочини за допомогою органів Національної поліції та прокуратури в різних регіонах. До речі, коли є влучення в багатоповерховий будинок, здебільшого українці вважають, що це один воєнний злочин. Ні. Це не так. Для прикладу, у під'їзді – 200 квартир, і всі вони є постраждалими. Або цивільний в полоні, або факт зґвалтування. До речі, це найбільш важкий воєнний злочин, бо його розслідування може тривати роками, і не завжди можливо знайти ґвалтівника – він може бути вбитий на полі бою, або втекти до рф і бути недосяжним. Хоча запит на правосуддя – найперший від кожної української сім'ї.
Важливим також є фінансове забезпечення процесу притягнення рф до відповідальності. По-перше, ЄС вже виділив 1,5 млн. євро на функціонування спеціалізованого офісу. Нідерланди, де він розташований, надали комп'ютерне забезпечення. Важливо, щоб цей офіс був оснащений та працював, як стала екосистема. Тому що це дуже сенситивна інформація, витоку якої ми не можна допустити. Не варто забувати, що раніше ЄС був таргетований росіянами, такого не повинно повторитися.
Це також пов'язано з більш амбітним сценарієм – трибуналом для путіна та його оточення. Це - окремий трек справедливості. Переконана, його хоче побачити не тільки українське суспільство, але й увесь світ. Бо за оцінками ООН, агресія рф проти України спричинила різні фактори порушення безпеки – це і продовольча, і енергетична, а також економічна безпека в 94 країнах, для 1,7 млрд. населення.
Тобто, збитки – набагато ширші. Але тішить позиція наших колег, які погоджуються, що справедливість – тема номер один. Наші колеги підписалися під цим. Хоча ми очікували більшої протидії. Ми хвилювалися, що “щупальці Кремля” досягнуть результатів більш позитивних для себе, але ні. Маємо і Реєстр збитків, що призведе до репарацій, і Міжнародний трибунал – дві дуже некомфортні теми для путіна та його оточення.
Однак ще багато роботи щодо третього питання справедливості – це повернення наших діток, депортованих росіянами. Вже є рішення Міжнародного кримінального суду щодо путіна та Львови-Бєлової. Через нього путін не подорожував на саміт БРІКС. І це - не анонс, але я впевнена, що МКС може відкривати додаткову справу щодо понівеченої інфраструктури. Тому що це теж може розцінюватися як злочин проти українського населення, коли атакується навмисно цивільна критична інфраструктура громад, кидаючи їх на межу існування.
Про які обсяги репарацій йдеться?
Марія Мезенцева: У нас - трирівнева оцінка, трирівнева платформа. По-перше, є Реєстр збитків, завданих російською агресією проти України. По-друге, кваліфікована оцінка і верифікація. По-третє, визначення самої вартості збитків. Чи ми можемо адекватно оцінити, як держава Україна, смерть військового у 15 млн. грн? Це теж немала сума. Чи така ж сума буде за пропалого безвісти або військовополоненого? Це питання. До речі, Європейським судом з прав людини встановлена чітка дата початку агресії рф – березень 2014 року. Тобто, ми домоглися, що воєнні злочини росіян почалися не 24 лютого 2022 року, а набагато раніше. Для справедливості – це теж дуже важливо. Тому що злочини, які були скоєні в Криму чи на Донбасі, нічим не відрізняються від того, що відбувається зараз. Просто є фактор масовості.
Щодо санкцій та тих, хто допомагає росії їх обходити. Про які заходи протидії йдеться зараз?
Марія Мезенцева: Нагадаю, раніше в резолюції ПАРЄ ми запропонували створити окремий реєстр. Це теж революційна історія. Вона поки що немає широкої підтримки, але ми з литовським колегою Емануелісом Зінгерісом її просуваємо. Йдеться про реєстр фізичних осіб, компаній, урядів держав, які або обходять санкції, або допомагають це робити. Ми вважаємо, що доступ до цього реєстру має бути публічним. Громадськість не повинна отримувати цю інформацію лише через журналістів. Ми маємо бачити, що така-то компанія через третю країну завозить таку-то ліцензійну продукцію, або енергоносії, або дрони, чіпи. Для нас – це виклик, переконати партнерів зробити публічним такий реєстр. Але переконана, що це можливо.
Щодо посилення санкцій проти росії. Які точки спротиву відчуваються найбільше?
Марія Мезенцева: Енергетичний напрямок, банківська діяльність і діаманти. Це те, що ми до кінця не покрили. Про відключення російський банків від SWIFT я, особисто, говорила 9 років. Було приємно побачити це в одному з перших санкційних пакетів під час повномасштабної агресії. До речі, вдалося проголосувати 11 санкційних пакетів і знайти консенсус за всіма. Попри те, що Німеччині довелося скоротити свою залежність від російського газу з 67% до 17%. А зараз німецька економіка, вперше за історію існування європейського проекту, перебуває в рецесії, а не в зростанні. Це теж та данина, яку віддають партнери задля нашого зміцнення.
Днями сербський президент Александар Вучич заявив, що Євросоюз набагато швидше просуває питання надання членства Україні, аніж Сербії. Крім того, лунали заяви і про надмірну підтримку Києва. Як ви їх прокоментуєте?
Марія Мезенцева: Балкани теж переживали непрості часи, але зараз потерпає від повномасштабної агресії саме Україна. І тому потрібно балансувати. Я хочу сказати, спілкуючись із парламентарями цих країн, у них абсолютно позитивне ставлення до України. До речі, Албанія була останньою з держав, які підписали Реєстр збитків, завданих російською агресією. На мою думку, це вагоме досягнення. А всі негативні наративи ми будемо усувати в новому політичному сезоні, зокрема, на майданчику ПАРЄ, де балканські країни теж представлені. Ми будемо підсилювати позитивні зв'язки між нашими країнами. На мою думку, саме в ПАРЄ у нас є для цього всі можливості.
