МОЗ не веде реєстру знищених через атаки ліків
МОЗ не має окремого реєстру лікарських засобів, які були знищені або втрачені через російські атаки. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко пояснив, що компанії не розкривають такі дані через комерційну таємницю, тому міністерство після кожного удару окремо оцінює ризики дефіциту препаратів.
За словами міністра, держава не веде єдиного реєстру ліків, які були знищені під час російських атак. Причина — у тому, що постачальники не хочуть розкривати інформацію про свої втрати.
«Щодо реєстру втрачених лікарських засобів, то ми не ведемо такий реєстр. Є питання в тому, що бізнес має комерційну таємницю, він це не показує через конкуренцію», — сказав Ляшко. Тобто МОЗ не отримує повної картини про всі запаси, які могли бути знищені внаслідок ударів. Водночас міністерство намагається відстежувати ситуацію іншим способом.
Після атак МОЗ перевіряє ризики дефіциту
Ляшко розповів, що після кожної атаки МОЗ проводить зустрічі з виробниками, імпортерами та дистриб’юторами ліків. Мета таких нарад — зрозуміти, які препарати могли постраждати, скільки їх залишилося на ринку та чи можна швидко замінити втрачені запаси. «Ми проводимо весь час, після кожних атак, зустрічі і наради із виробниками або імпортерами і окремо із дистриб’юторами і прораховуємо усі ризики», — пояснив міністр.
У МОЗ також з’ясовують, чи є в Україні інші компанії, які виробляють такий самий препарат або мають необхідну діючу речовину. Якщо певного препарату може не вистачити, міністерство може працювати з іншими виробниками та імпортерами. Так намагаються не допустити ситуації, коли пацієнти раптово залишаються без необхідних ліків.
На початку 2026 року вже виникав дефіцит
За словами Ляшка, за останні чотири з половиною роки серйозна проблема з доступністю ліків виникла лише один раз — на початку 2026 року. Тоді постраждав завод, який виробляв препарати для лікування епілепсії. Підприємство повідомило, що зможе відновити виробництво приблизно за чотири місяці. Однак на практиці відновлення зайняло шість місяців. При цьому, за словами міністра, виробник не повідомив МОЗ вчасно, що не вкладається у заявлені строки.
У результаті виникла проблема з доступом до окремих препаратів. Кризова ситуація тривала близько трьох тижнів. «Завод-виробник препаратів проти епілепсії, який постраждав, обіцяв відновитись за чотири місяці, але зробив це за шість місяців не попередивши нас, що не встигає, тому була криза з доступом до препаратів три тижні», — розповів Ляшко.
МОЗ просить бізнес завчасно повідомляти про проблеми
Після цього випадку міністерство звернулося до всіх учасників фармацевтичного ринку з проханням не приховувати інформацію про можливі перебої з поставками. Для МОЗ важливо отримати попередження заздалегідь. Тоді чиновники мають більше часу, щоб знайти альтернативного виробника або організувати імпорт необхідного препарату. «У нас було звернення до всіх учасників ринку з проханням вчасно попереджати нас, як регулятора, для того, щоб ми могли працювати з компаніями, які виробляють аналогічні препарати», — зазначив міністр.
За його словами, в окремих випадках можна також вирішувати питання щодо ввезення необхідних ліків в Україну. Тобто головна проблема для держави — не лише сама втрата препаратів після удару. Важливо знати про це достатньо рано, щоб встигнути знайти заміну.
У лікарнях створили запас ліків на чотири місяці
Щоб не повторити ситуацію перших місяців повномасштабної війни, у визначених медичних закладах створили чотиримісячний запас лікарських засобів. Цей резерв має допомогти медичній системі працювати навіть у випадку серйозних перебоїв із постачанням. «У визначених медичних закладах створений чотирьохмісячний запас ліків, щоб, якщо буде кризова ситуація, ми не повторювали початок 2022 року і мали доступ до лікарських засобів», — сказав Ляшко.
Такий запас особливо важливий під час війни, коли російські атаки можуть пошкодити виробничі підприємства, склади або іншу логістичну інфраструктуру. Водночас чотиримісячний запас не означає, що дефіцит будь-якого препарату неможливий. Йдеться про додатковий резерв, який дає системі час відреагувати на проблему.
Ситуація залежить від війни
Ляшко запевнив, що МОЗ постійно стежить за ситуацією з доступністю ліків. За його словами, наразі ситуація є прогнозованою, але багато залежить від перебігу війни та російських атак. «Ситуація в нас прогнозована, але вона залежить від військової ситуації», — підкреслив міністр.
Таким чином, МОЗ не має одного списку всіх ліків, які були знищені через російські удари. Міністерство натомість намагається отримувати інформацію від виробників, імпортерів і дистриб’юторів та заздалегідь оцінювати, де може виникнути проблема. Поки що, за словами Ляшка, масштабної та тривалої кризи з доступом до ліків не виникало. Водночас досвід початку 2026 року показав, що навіть затримка у відновленні одного великого виробництва може на кілька тижнів створити проблеми для пацієнтів. Про це Ляшко розповів під час засідання парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Альона Шевцова, CEO компанії Sends, модеруватиме панельну дискусію на рівні керівників на 17-му Middle East Banking Innovation Summit (MEBIS 2026), який відбудеться 16–17 вересня в Jumeirah Emirates Towers у Дубаї.
