Колишній депутат партії “Слуга народу” Микола Тищенко під прицілом правоохоронних органів. Перевірятимуть нардепа, колишню дружину чиновника Аллу Барановську та їх сина Даниіла Тищенка.
Їх цікавить інформація про банківські рахунки, зокрема поточні, карткові, депозитні та кредитні. Намагаються дізнаються номери цих рахунків, про залишок коштів на них, коли й куди були здійснені перерахування коштів.
Депутат, бізнесмен чи поціновувач скандалів?
Микола Тищенко є фігурантом антикорупційних розслідувань. З 1998 року займався ресторанним бізнесом. Володів групою компаній мережі ресторанів “Наша карта” (“Велюр”, “Рішельє”, “Сейф”, “ТургенеФ”, “Вулик”, суші-бар “Пушистый”, “Olmeca Plage”, “Три вилки”), заснованої 2007 року.
Також є співзасновником різних підприємств громадського харчування. Загалом був дотичним до 26 компаній.
З 2000-х років брав участь в низці телепроєктів. Зокрема “Танці з зірками”, “МастерШеф”, “Битва українських міст”, “Володар гори”, “Форт Буаяр”, “Ігри патріотів”. А в 2017-му став ведучим програми “Ревізор” на “Новому каналі”, знявшись у 2 сезонах програми.
У 2019 році Миколу Тищенка обрали народним депутатом Верховної Ради 9 скликання від партії “Слуга народу” по 219 округу (Святошинський район Києва). Він був членом партії, заступником голови однойменної фракції та заступником голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури.
Під час парламентських виборів того ж року, Центральна Виборча Комісія винесла Тищенку попередження за проведення агітаційних заходів у приміщеннях державних установ, зокрема у Святошинській РДА.
Незважаючи на законодавчу заборону політикам втручатися в освітній процес, Тищенко відвідав лінійки у двох школах Києва, перевірив хід ремонтних робіт і провів ревізію оновлення їдальні ще в одному навчальному закладі.
В квітні 2020-го року журналістам Bihus.info вдалось з’ясувати, що під час карантину Covid-19, заклад Тищенка “Велюр” працював, незважаючи на заборону. Його клієнтами були різні держслужбовці та бізнесмени.
Того ж року Тищенка зафіксували під час розвантаження коробок з автомобіля Комарницького біля Офісу Президента. ЗМІ називали Комарницького “смотрящим” за Києвом і припускали, що в коробках могли бути гроші, які слугували відкатом за незаконну діяльність.
Згодом народний депутат Гео Лерос передав до НАБУ матеріали, які стосувалися схеми розкрадання бюджетних коштів, виділених на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту. У цих матеріалах фігурували імена Миколи Тищенка та “смотрящого” за Києвом Дениса Комарницького. У жовтні 2020-го Лерос оприлюднив записи розмов між Комарницьким і Тищенком, що підтверджували існування цієї схеми.
З 2020 до 2021 року був керівником Київської міської організації партії “Слуга народу”. Зокрема, встиг побувати на Прикарпатті, аби підтримати Василя Вірастюка, який балотувався до Верховної Ради на окрузі №87.
З 2021 до 2022 року став керівником Закарпатської обласної організації партії “Слуга народу”. За це період встиг побитись з Гео Леросом та проголосувати за скандальний законопроєкт № 5655, спрямований на задоволення інтересів забудовників та обмеження впливу громадян на процес відбудови України.
В 2022-му його виключення з партії “Слуга народу” вимагала народна депутатка Мар’яна Безугла. Вона звинуватила його у порушенні карантинних обмежень через роботу “Велюру”. У відповідь Тищенко звинуватив Безуглу в дискредитації президента Володимира Зеленського та створенні конфліктів у владній команді.
Наступного року Тищенка таки виключають з партії “Слуга народу”. Причиною стала його поїздка до Таїланду під час воєнного стану. Він пояснював її “зустріччю з виборцями”, проте в РНБО нагадали, що народні депутати мають право залишати країну лише у службових відрядженнях. Після цього Тищенко звинуватив тодішнього голову фракції Давида Арахамію у зраді та заявив, що ЗМІ “дискредитують Україну перед міжнародними партнерами”.
Додаткові розслідування журналістів також виявили, що під час війни колишній директор ресторану Тищенка, Сергій Вакальчук, став власником майна вартістю понад 1 мільйон доларів. Це викликало підозри у ймовірному відмиванні коштів. Сам Тищенко не коментував ці звинувачення.
У жовтні 2023 року чиновник вступив у бійку з місцевим мешканцем селища Брюховичи на Львівщині. Після чого подав заяву до поліції. За інформацією ЗМІ, Тищенко приїхав, щоб “з’ясовувати конфліктні земельні питання”.
У червні 2024 року в Дніпрі охорона Миколи Тищенка разом із поліцейськими побила військового спецпідрозділу “Кракен” Дмитра Павлова з позивним “Син”. Інцидент стався, коли Павлов прогулювався з дитиною. За інформацією ЗМІ, між Павловим і Тищенком існував попередній конфлікт. Сам Тищенко у соцмережах заявляв, що “військовий напав на поліцейських”. Після цього поліція відкрила два кримінальні провадження.
24 червня 2024-го правоохоронці повідомили нардепу про підозру у побитті військового, а суд обрав йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. За даними ДБР, під час вручення підозри Тищенко розбив свій мобільний телефон.
Цілодобовий домашній арешт тривав до 23 грудня 2024-го. За цей час Тищенко неодноразово ігнорував виклики до суду. Його мали доставити примусово, однак цього не зробили, оскільки він обіцяв прибути самостійно. У ніч на 23 грудня, близько 4-ї ранку, політик звернувся до київського медзакладу, де йому попередньо діагностували ішемічну хворобу серця, що стало причиною його відсутності на засіданні.
6 січня відбувся суд. На засідання депутат приєднався в режимі онлайн. Під час нього адвокат Тищенка та обвинувачений Богдан Писаренко клопотали про відвід судді. Засідання перенесли на 10 січня. 10 січня Тищенко на нього також не приїхав. Зі слів його адвоката, екснардеп — на засіданні у Верховній Раді. Цього разу Клопотання про відвід судді не задовільнили. За словами прокурора, захисники не надали достатньо доказів упередженості судді. Дату наступного засідання мають призначити пізніше.
Тож UA.NEWS проведе власну перевірку та розповість вам про все, що вдасться знайти. Слідкуйте за оновленнями на сайті.
⚡️⚡️⚡️Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.
