$ 40.74 € 43.77 zł 10.07
+24° Київ +21° Варшава +25° Вашингтон
 На кордоні з Польщею затримали інвестбанкіра Мазепу: розпочалася нова хвиля тиску на бізнес

На кордоні з Польщею затримали інвестбанкіра Мазепу: розпочалася нова хвиля тиску на бізнес

19 Січня 2024 15:53

У четвер, 18 січня, низка українських медіа повідомила про затримання українського бізнесмена, засновника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи під час проходження україно-польського кордону.

Згодом цю інформацію підтвердили у ДБР. А також заявили, що в офісі Concorde Capital розпочалися обшуки. 

Агентство UA News зібрало інформацію про Ігоря Мазепу, причини таких дій з боку силових структур та можливий вплив з боку українських провладних кіл.

 

Хто такий Ігор Мазепа


Імʼя Ігоря Мазепи широко відоме у колах українських інвесторів та бізнесменів. Зокрема і тому, що він є засновником і директором «Concorde Capital» – однієї з найпотужніших українських інвесткомпаній.



Загалом, Мазепа був причетний до діяльності низки великих українських компаній та банків. У 2014-2016 роках був членом наглядової ради Укрексімбанку, а у 2016-2018 роках – Укрсоцбанку.

А в 2008-2016 роках Ігор Мазепа також очолював біржову раду ВАТ «Українська біржа». 

 

Влада чинить тиск на «неугодних»?


Пресслужба Concorde Capital, крім коментарів для різних медіа, також зробила офіційну заяву щодо затримання Ігоря Мазепи. Такі події у компанії повʼязали з його публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на власників українського бізнесу. 

Зокрема, ймовірною причиною затримання вважають членство Мазепи у антирейдерському рухові проти правоохоронців та суддів, які використовують свої повноваження для незаконних дій. Крім Concorde Capital туди входять представники ще 41 українського підприємства серед яких «Фармак», «Агромат», «Текстиль Контакт» та інші. 

«Компанія вже готує звернення до керівництва держави щодо тиску на компанію та знищення силовиками інвестиційного клімату в Україні. Це звернення планують підписати власники сотень великих бюджетоутворювальних українських компаній. Це не проблема Ігоря Мазепи чи Concorde Capital, це проблема всього українського бізнесу який перебуває під неабияким тиском. Ми закликаємо кожного надати розголосу у цій справі! Закликаємо негайно відпустити Ігоря Мазепу та зупинити тиск на український бізнес!», – заявили у компанії.

Прокоментував власне затримання й Ігор Мазепа. Бізнесмен наголосив, що про російський слід у справі говорити не варто. А ось про вплив влади – цілком можливо.

«Навіть не буду згадувати усі дивні історії останніх місяців, де переслідують бізнесменів, активістів чи намагаються знецінити журналістів-розслідувачів. Про це вже і так усі написали, в тому числі, й міжнародні партнери України. Прокурори просять як запобіжний захід для мене заставу в розмірі 700 млн грн. Не 700 гривень, не 700 тисяч гривень, а 700 мільйонів гривень. І ще 500 млн грн за мого брата. Тобто, як мінімум 1,2 мільярда гривень за справу, де нібито збитки становлять 7 мільйонів. З цифрами у них біда: уявляю, які у них були шкільні оцінки з математики», – написав Мазепа.



Підтримали колегу й інші українські бізнесмени та експерти в галузі. Так інвестиційний банкір Сергій Фурса висунув припущення, що ДБР мало власні інтереси, щоб затримати Мазепу та розпочати кримінальне провадження. 

«Завершився тиждень заголовками про арешт власника Concorde Capital Ігоря Мазепи у справі 10-річної давнини. Як там виділялася і виходила земля – справа темна, але ніхто в українській бізнес-спільноті не пов’язує прихід ДБР до Мазепи з боротьбою за праве діло… Адже недарма заставу ДБР встановлює на рівні 700 млн грн за того, що збитки оцінюють у 7 млн грн. І битву репутацій Concorde виграв у ДБР із розгромним рахунком, який і зафіксували в заголовках Блумберга. Навряд чи сприяючи зростанню симпатій до України й підвищуючи наші шанси отримувати підтримку в повному обсязі», – зазначив Фурса.

Генеральний директор медичної мережі Добробут Вадим Шекман також звернув увагу на те, що затримання інвестиційних банкірів, як і тиск на журналістів, негативно впливає на ставлення Заходу щодо питання підтримки України.  

«Ми робимо послугу тим, хто хоче сказати «Ні» Україні. І про яку інвестиційну привабливість України може йтися, коли фактично кожен український бізнесмен нині є під ударом, коли кримінальні справи шиються білими нитками — за «російський слід», за «злочини» 10-річної давнини», – написав він.



Засновник групи «Агротрейд», учасник бойових дій та радник командувача Нацгвардії Всеволод Кожемяко написав про можливе політичне підґрунтя у справі. 

«Перевожу на сучасну мову: щось не те сказав (міг), когось не того підтримав (маловірогідно), або просто відмовився платити на вимогу правоохоронного рекету (скоріше за все). В будь-якому випадку, нічого спільного з правосуддям або справедливістю. Мабуть, трошки різкувато сформулював і треба було написати про «поганий сигнал для бізнесу», але просто вже за**ало це бл**ство. Вибачаюсь», – зазначив Кожемяко.

 Підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар звернув увагу на те, що хоч Ігор Мазепа не є «білим і пухнастим». Але це не дозволяє силовикам таким чином взаємодіяти з бізнесом. 

«Ігор Мазепа не білий і пухнастий, так само як і будь-який український підприємець з досвідом 20−30 років. Але якщо ви вважаєте, що це достатні підстави для обшуків та арешту без ухвали суду та інших порушень прав людини, то у мене для вас погана новина — ви можете бути наступним. Якщо не маєте розуміння глобального розкладу щодо підтримки України демократичним світом, якщо не маєте уявлення про Конституцію та права людини, то хоча б інстинкт самозбереження у вас є?», – написав Пекар. 

До речі, про звʼязок неправомірних дій силовиків та підтримку України від країн Заходу. ДБР, виявляється, дуже вибірково ставиться до вирішення справ та «справедливості для кожного». 

Народний депутат Ярослав Железняк наводить промовистий приклад «продуктивної роботи ДБР». Бо, з одного боку, затримали інвестбанкіра, який, як пише Блумберг, «жалівся на корупцію». А з іншого боку, вже не раз згадана в медіа родина Гринкевичів. Зокрема, син Роман, якого не могли затримати, бо «ДБР не мало законного права». 



А в телеграм-каналі «Не Алексей» зазначили, що Мазепа сам собі дозволи не виписував. Тобто, держава знала, хто до цього причетний.

«Він не може, він не чиновник, який скоював цей страшний злочин. А хто чиновник? А ми не знаємо. Його нам слідство не показало, і схоже що його воно і не шукало. Виглядає просто прекрасно. Якщо у нас була мета to add insult to the injury і докинути до переслідування журналістів Бігус.інфо і вуайєризму в сауні ще й переслідування бізнесу по давно забутим справам часів наркома Луначарського - ми прекрасно справляємось», -- сказано у повідомлені.

 

Затримання Ігоря Мазепи


Ввечері 18 січня низка українських медіа з посиланнями на власні джерела поширила новину про затримання Ігоря Мазепи на КПВВ «Медика – Шегині». Зокрема, NV повідомило, що затримання відбулося 15.00 під час проходження україно-польського кордону. 

Також, посилаючись на власні джерела, журналісти NV заявили про проведення обшуків в офісі компанії Concorde Capital. Справа, нібито, пов’язана із отриманням права на землю для будівництва котеджного містечка преміумкласу Goodlife Park у Вишгородському районі Київської області.

А власні джерела «Економічної правди» в правоохоронних органах зазначили, що у справі проти Мазепи присутній російський слід, але деталі наразі невідомі.

Більш чітку інформацію про ці події 19 січня дали співробітники ДБР. За даними відомства, Ігоря Мазепу затримали як організатора схеми протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС.



Затримали ще трьох осіб, що причетні до схеми, зокрема і Юрія Мазепу, брата бізнесмена. 

«До злочинної організації входило майже два десятки фігурантів. Серед них відомі інвестори у сфері будівництва елітного житла, їхні помічники, юристи, архітектори, землевпорядники, інші кваліфіковані спеціалісти та представники держорганів. Вони діяли в інтересах декількох забудовників. Використовуючи прогалини у правовому статусі ділянок, організатори через корупційні зв’язки у держорганах оформлювали їх як землі сільгосппризначення, що дозволяло виділяти ці ділянки громадянам України», – зазначили у Бюро.

Дії учасників цієї оборудки кваліфікували за ст. 255, 233, 209 Кримінального кодексу України. Наразі всім їх загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Не забарилися із судовим засіданням. Його запланували на 12:00 19 січня. Засідання розпочали, але у суді відмовилися забезпечити трансляцію. Мовляв, у залі і так багато журналістів.

Того ж дня, 19 січня, представники Concorde Capital заявили, що ДБР вимагає встановити Ігорю Мазепі заставу в розмірі 700 млн гривень, його брату Юрію – 500 млн гривень. При цьому загальна сума збитків, начебто завданих державі, які інкримінують підприємцям, становить лише 7 млн грн.

Поділилися у Concorde Capital і деталями обшуку, який провели силовики в офісі. У коментарі NV представники компанії зазначили, що силовики увірвалися у приміщення, вибивши двері бізнес-центру. 

 «Обшуки в компанії проводяться без ухвали суду, забирають всі документи, які не стосуються справи, а пов‘язані з усіма напрямками бізнес-активності Ігоря Мазепи. Вилучено особисті речі співробітників, які працюють в інших проєктах», – зазначили в  компанії.  

Також відомо про те, що відбувалися обшуки в помешканнях співробітників і відповідної ухвали суду на такі дії не було. 

 

***

 

Про дієвість Бюро, як і «відсутність політичного підґрунтя» у справі Ігоря Мазепи, лишається лише мріяти. Бо, яким би не був бізнесмен і що не робив протягом своєї карʼєри, мусимо розуміти вчасність такої справи. Адже факт незаконного заволодіння землями був відомий і 10 років тому. І навіть у 2019 році, коли «попередники» уступили «слугам» місця у вищих ешелонах влади. Чому це все виникло у часі війни ще й з таким відтермінуванням – питання. Відповідь на яке, направду, доволі очевидне.


Авторка: Даша Шерстюк