На тлі постійних російських авіаударів та сильних морозів Україна намагається мобілізувати всі ресурси, щоб забезпечити базові потреби громад та пережити цю зиму.
14 січня в енергетиці України запровадили режим надзвичайної ситуації. А вже наступного дня влада закликала західних партнерів провести «Енергетичний Рамштайн», фактично поставивши енергетичну стійкість країни в один ряд з потребами оборони. У міжнародних союзників будуть просити додаткових фінансових внесків та конкретних зобовʼязань щодо постачання енергетичного обладнання.
Дехто з партнерів, не чекаючи засідання «Рамштайну», вже збільшує допомогу українцям. Наприклад, Велика Британія оголосила про надання додаткових 20 млн фунтів стерлінгів для відновлення енергетичної інфраструктури.
UA.News розповідає про загальну фінансову допомогу, отриману Україною на енергетичні потреби з 2022 року, а також розглядає на прикладі окремих міст, наскільки ефективно вдалося використати ці кошти в умовах постійних обстрілів.
Як координують фінансову допомогу
Від початку повномасштабного вторгнення енергетика України стала одним із пріоритетних напрямів міжнародної допомоги. Отримані від союзників кошти та обладнання обчислюються мільярдами євро. Усі ці фінансові потоки здебільшого координує Фонд підтримки енергетики України.
Данія першою підтримала створення Фонду у квітні 2022 року та внесла туди 500 тис. євро. Нині до ініціативи залучені 35 донорів з 22-х країн, серед них — держави, представники бізнесу та міжнародні організації. Ключовими донорами Фонду стали Німеччина, США, Велика Британія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Японія та Євросоюз.
Майже за чотири роки існування Фонду підтримки енергетики вдалося зосередити понад 1,6 млрд євро від різних партнерів.
У грудні 2025 року суттєво збільшили фінансову підтримку одразу кілька донорів, перерахувавши понад 350 млн євро. Найбільш щедрим був разовий внесок у понад 160 млн євро від Німеччини, Єврокомісія надала 90 млн євро, а Швеція — понад 63 млн євро.
Інші країни до новорічних свят теж підтримали українську енергетику: Велика Британія перерахувала 11,42 млн євро, Естонія — 2 млн євро, Нідерланди — 1 млн євро, Португалія — 600 тис. євро, Австрія направила додатково 500 тис. євро, Латвія додала ще 217 тис. євро.
А вже у січні 2026 року Україна почала отримувати нові транші. Так, Норвегія виділила $400 млн, з яких $200 млн спрямовані безпосередньо на закупівлю газу та ремонт енергетичної інфраструктури.
Велика Британія також скерувала додаткові 20 млн фунтів стерлінгів для відновлення енергетичної інфраструктури.
Крім того, українську енергетику продовжують кредитувати міжнародні фінансові установи. Пільгові позики з низькою ставкою та тривалим періодом погашення, а також гранти виділяють на окремі проєкти муніципалітетів та компаній енергетичного сектору України.
З 2022 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) активно підтримував ліквідність ключових енергокомпаній. У 2023-му ЄБРР надав 520 млн євро для «Укренерго» за умови впровадження реформ, ще 300 млн євро — «Нафтогазу». Банк також підписав окремий меморандум про надання 600 млн євро для розвитку трьох компаній енергосектора: «Укренерго», «Нафтогазу» та «Укргідроенерго».
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) в рамках кредиту на критичну інфраструктуру (74 млн євро) продовжує підтримувати енергонезалежність громад у різних регіонах. У жовтні 2025 року ЄІБ виділив «Нафтогазу» позику на 300 млн євро для зміцнення енергетичної стійкості та поповнення довгострокових газових резервів.
Світовий банк продовжує грантову підтримку через проєкт RE-POWER на автономне енерго-, тепло- та водопостачання, особливо в прифронтових регіонах, щоб забезпечити базові послуги в умовах постійних атак РФ. Сума грантової допомоги становить $116 млн, а сам проєкт може тривати до квітня 2027 року. Кінцева мета — перевести інфраструктуру міст на розподілену генерацію.
Технічна допомога союзників
В рамках Фонду підтримки енергетики України станом на квітень 2025 року допомогу отримали близько 70 українських енергетичних компаній. В Україну доставлено близько 150 тис. одиниць спеціалізованого обладнання: трансформаторів, генераторів, спецтехніки тощо.
У другій половині 2025 року, після масованих ракетних обстрілів, союзники посилили технічну допомогу. Завдяки механізму цивільного захисту Євросоюзу, Україна отримала з Литви повний комплект обладнання для теплової електростанції (ТЕС). Вантаж складався зі 149 поставок, в тому числі трансформаторів і статорів вагою близько 172 тонни кожен.
Загалом через Механізм UCPM Євросоюз забезпечив Україні 9500 генераторів та 7200 трансформаторів.
Міжнародні партнери особливо акцентували на передачі обладнання для розподіленої генерації. Упродовж 2025 року передали Україні 962 одиниць такого устаткування, завдяки якому в енергосистему додано понад 450 МВт генеруючих потужностей.
«Це дозволяє громадам зберігати автономність та забезпечувати тепло і воду навіть у разі пошкодження магістральної інфраструктури. Завдяки міжнародним партнерам до України поставлено 566 когенераційних установок, 368 модульних котелень, 28 газотурбінних установок», — звітувало про отримане обладнання Міністерство розвитку громад та територій. У відомстві запевнили, що частину обладнання вже ввели в експлуатацію.
Ефективність витрат: приклади Києва та Харкова
Мільярди євро, скеровані через Фонд підтримки енергетики та пільгові кредити на окремі муніципальні проєкти, мали забезпечити базові потреби та стійкість громад, насамперед міст-мільйонників. Але як показав досвід Києва, фінансування і технічна підтримка — не єдиний фактор, що забезпечує ефективне відновлення енергосистеми після обстрілів.
Попри те, що столична влада звітувала про модернізацію ТЕЦ та закупівлю когенераційних установок, отримала сотні генераторів та велику мобільну газотурбінну електростанцію від USAID, Київ занурився в небувалу енергетичну кризу.
Водночас Харків, який постійно перебував під обстрілами, зосереджував отриману допомогу на децентралізації генерації — створенні «енергетичних островів». Місто встановило десятки малих когенераційних установок замість зруйнованих ТЕЦ.
Це означає, що в разі пошкодження централізованої системи, ці «острови» продовжують працювати запобігаючи ланцюговому вимкненню комунальних систем. Так забезпечують тепло, водопостачання та світло для громади навіть після обстрілів та у сильні морози.
Стратегія енергетичної стійкості, яка спрацювала у Харкові, може стати прикладом для інших регіонів, які постали перед загрозою гуманітарної кризи під час морозів. Очікується, що децентралізація енергосистеми, яка зробить її менш вразливою до обстрілів, стане також окремою темою на засіданні «Енергетичного Рамштайну».
