Упродовж кількох останніх днів у Львові сталися два резонансні напади на мобілізаційні групи. У першому випадку нападник зарізав військового ножем, у другому — вдарив кухонною «сокирою-молотком». Ситуацію прокоментували в Оперативному командуванні «Захід», наголосивши, що «агресія проти військових перестає бути поодинокими випадками й перетворюється на тривожну тенденцію».
Спроби розібратися у проблемі загострили дискусію у соцмережах серед прихильників двох основних версій. Перша — негативне ставлення до ТЦК формують російські наративи і дезінформація, націлена зірвати мобілізацію. Друга — нерідко представники ТЦК і поліції порушують права громадян під час перевірки документів, людей насильно «бусифікують».
При цьому суспільство намагається не тільки розібратися у причинах цих трагедій, а й шукає варіанти виходу. Наприклад, реформувати систему мобілізації, або законодавчо надати право військовослужбовцям ТЦК використовувати зброю для самозахисту.
Чому в Україні продовжується «демонізація» ТЦК, чи може влада не допустити повторення вбивств військовослужбовців у тилу — читайте далі на UA.News.
Резонансні напади на військових ТЦК за останні місяці
Дві трагедії у Львові
5 грудня у Львові попрощалися із ветераном та військовослужбовцем ТЦК та СП Юрієм Бондаренком — його поховали на Личаківському кладовищі. Військовий помер у реанімації на ранок 4 грудня внаслідок великої крововтрати від ножового поранення, отриманого під час виконання службових обов’язків.
Загиблому було 37 років, він народився у Харкові, здобув кілька вищих освіт, був ветераном АТО, а з початком великої війни повернувся на фронт.
Юрій Бондаренко був нагороджений відзнакою начальника Генштабу ЗСУ «Учасник АТО», медалями «Захисникам вітчизни» та «Ветеран війни». Через погіршення стану здоров’я його перевели на службу у Галицько-Франківський ОРТЦК і СП Львова.
«У мене забрали друга, а в колектива — найкращого з нас. Юра ніколи не був агресивним. Йому не можна було нервуватися, він інсулінозалежний, тому був дуже толерантним. Він не ховався, хоча міг переїхати. Викликався другий раз піти, не мав досвіду строкової служби. Двічі ходив у Харкові призватися у військкомат. Свій шлях закінчив гідним воїном», — згадувала у коментарі Феєвич Ірина, старша солдатка Галицько-Франківського ТЦК.
Підозрюваний у вбивстві ветерана — 30-річний Григорій Кедрук. Слідство встановило, що він вдарив ножем у ногу військовослужбовця, розпилив сльозогінний газ з балончика та втік з місця злочину. Пізніше затриманий стверджував, що на нього «накинулася людина у військовій формі», і він діяв у стані афекту.
У Львівському обласному ТЦК повідомили, що затриманий — придатний до служби і не мав довідок про інвалідність. Поки що Франківський суд Львова відправив Кедрука у СІЗО на два місяці без права внесення застави.
Через кілька днів, після похорону загиблого ветерана, на Львівщині знову напали на співробітника ТЦК. 9 грудня чоловік кухонним «сокирою-молотком» ударив військовослужбовця зі складу групи оповіщення під час перевірки документів.
Зростаючу агресію щодо мобілізаційних груп прокоментували в Оперативному командуванні «Захід». Там заявили, що інформаційний вплив створює середовище, у якому агресія проти ТЦК «сприймається окремими громадянами як виправдана або навіть «героїчна», а також закликали громадян бути відповідальними та дотримуватися законних вимог поліції та ТЦК.
Інцидент у Полтаві
5 грудня у Полтаві місцевий житель спустив собаку на поліцейських під час їхнього патрулювання. Як пишуть у місцевих пабліках, конфлікт стався, коли у чоловіка намагалися перевірити військово-облікові документи.
Пізніше стало відомо, що це був 31-річний ветеран ЗСУ, звільнений зі служби після важкого поранення. Його затримали і відправили під цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного браслета. Підозрюваному загрожує до п’яти років обмеження або позбавлення волі.
Собаку з кличкою «Амур» після нападу відправили на карантин у Полтавській обласній державній лікарні ветеринарної медицини. Коли встановили, що тварина має всі необхідні документи та щеплення, її повернули власнику.
Напад на ТЦК у Калуші
У вересні група невідомих влаштувала погром у Калуському районному ТЦК та СП в Івано-Франківській області та допомогла втекти трьом військовозобов'язаним. Слідчі встановили, що до нападу причетні орієнтовно 15 осіб.
Перед тим, як зайти до будівлі, вони побили військовослужбовця з відділення охорони. У матеріалах справи зазначалося, що «троє чоловіків схопили його за одяг, витягнули на вулицю та кинули на землю. Після цього двоє з них руками тримали військового, а третій бив ногою по тулубу, голові та обличчю. Військовослужбовець зміг вирватися та втекти». Пізніше нападників затримали, чотирьом підозрюваним місцевий суд присудив тримання під вартою.
Чому напади на ТЦК продовжуються — реакція суспільства
Загибель військовослужбовця у Львові насамперед посилила питання про «звикання до нападів на ТЦК». У соцмережах зауважили, що не варто узагальнювати причини усіх інцидентів. У кожному конкретному випадку варто шукати конкретних винуватців та з’ясовувати обставини.
Також очевидно, що влада недостатньо зробила для запобігання цим трагедіям. Не було відповідної реакції на перші прояви агресії проти військовослужбовців ТЦК, які почалися ще з 2023 року. Дотепер правоохоронці не знищили реальні канали для втечі від військової служби, які упродовж останніх років підтримували російські агенти.
Не було й адекватної офіційної протидії інформаційній кампанії проти мобілізації. Навпаки — здебільшого намагалися применшити кількість та небезпеку таких випадків.
«Коли ветеран війни зібʼє людину на перехресті, ЗМІ напишуть в заголовку «Ветеран збив людину», незважаючи на те, ким він працював зараз – барменом, юристом чи грузчиком. Коли ветерана війни ріжуть ножем на вулиці, ЗМІ не пишуть в заголовку, що зарізали ветерана війни. Відчуваю неймовірну, всеосяжну огиду», — прокоментував напади на військовослужбовців ТЦК Юрій Гудименко, ветеран війни, голова Антикорупційної ради при Міноборони.
Одна з причин таких злочинів — відсутність визначеної процедури застосування зброї військовими при виконанні службових обов'язків поза зонами бойових дій, вважає військовослужбовець Мирослав Гай.
«ТЦК, як і всі військовослужбовці Сил Оборони при виконанні службових обов'язків, мають отримати право та спрощену процедуру на застосування зброї під час нападу країни агресора, воєнного стану, під час групового нападу чи нападу озброєної особи до того, як та чи інакша область буде визначена зоною бойових дій.
Ми або станемо умовним «Ізраїлем», мілітаризованою демократією з тотальною військовою повинністю, де на зупинці громадського транспорту буде неможливо зустріти людину, яка не служила, або ЗАГИНЕМО», — наголошує Мирослав Гай.
Натомість військова омбудсманка Ольга Решетилова переконана, що військовослужбовці взагалі не повинні займатися безпосередньою мобілізацією, а лише відповідати за формування мобілізаційного плану, постановку на облік та розподіл особового складу.
«Оповіщенням, доставленням, затриманням, притягненням до відповідальності, пропагандою і формуванням відповідної інформаційної політики має займатися виконавча влада, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи. Коли всі ці інституції самоусунулись і переклали відповідальність на плечі тих, хто не має відповідної спроможності, наслідки були очевидні і прогнозовані. Наслідки уже настали. Але краще пізно, ніж ніколи, почати зміни», — закликала до реформи мобілізації Решетилова.
Вона доводить, що потрібні також зміни у боротьбі громадянського суспільства, медіа, свідомих громадян «з навалою невігластва, безвідповідальності та російського ІПСО».
Думка військового оглядача: карати треба жорстко, бо йде війна
Хоча інформаційна складова важлива для протидії таким нападам, але виправити ситуацію можуть лише реальні покарання винуватців, вважає військовий оглядач Денис Попович.
«Будь-який напад на представника ТЦК — це напад на військовослужбовця під час виконання ним службових обов`язків. Карати треба жорстко, оскільки йде війна, і давати всім зрозуміти, що це діяння, за яким буде покарання. Це такі самі військові, багато з яких був на фронті та воював.
Водночас ці випадки мають свої причини. Омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що якщо минулого року від громадян надійшло 3300 скарг на роботу представників ТЦК, то 2025 року ця цифра зросла до 5 тисяч.
Тобто є великі проблеми в роботі ТЦК. Випадки «бусифікації», побиття громадян не відбуваються скрізь. У більшості випадків ТЦК працюють як належить. Але те, що відбувається — те фільмується й створює негативний образ роботи.
Далі це активно підхоплюється ворожими ресурсами, які працюють на підрив мобілізації, а відтак на зрив комплектування військ».
Денис Попович зауважує, що єдиного рецепту вирішення проблеми не існує. Ситуація — комплексна і накладається на загальні настрої у суспільстві.
