$ 40.56 € 43.39 zł 10.03
+22° Київ +21° Варшава +25° Вашингтон
Національне військове меморіальне кладовище як у США: чому протести не зупинять його будівництво

Національне військове меморіальне кладовище як у США: чому протести не зупинять його будівництво

23 Травня 2024 20:05

В Україні у найближчі роки з'явиться Меморіал для спочинку загиблих захисників у традиціях військових поховань Європи та США. Зволікати далі неможливо, бо чисельність полеглих та не похованих захисників зростає.

Дотепер справа затримувалася з різних причин – через недбальство колишнього керівництва Міністерства у справах ветеранів та скандали активістів, які намагалися блокувати будівництво Меморіалу на відведених землях.

Про американський досвід вшанування полеглих військовослужбовців та будівництво Меморіалу усупереч протестам – у матеріалі.

 

Арлінгтонський військовий цвинтар

За взірець для будівництва Меморіалу взяли найбільший у США Арлінгтонський військовий меморіал, де на 300 гектарах розташовані близько 400 тис. поховань.



Щороку до Арлінгтонського військового меморіалу приходять мільйони відвідувачів, щоб вшанувати пам'ять полеглих службовців, згадати минулі бої та історичні події. Окрім поховання тут також розташований дендрарій.



 










Посмотреть эту публикацию в Instagram























 

Публикация от Arlington National Cemetery (@arlingtonnatl)




 А під час загальнонаціональних пам'ятних днів волонтери покладають вінки на основу надгробку ветерана або ніші колумбарію, щоб вшанувати їхню спадщину і пам'ятати про їхню жертву.



Детально облаштування Арлінгтонського військового меморіалу дослідив український історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані у матеріалі для Історичної правди.

Він зауважує, що цвинтар поділений на сектори — загалом сімдесят, між якими прокладено широкі алеї, якими рухаються похоронні процесії. У кожному з секторів ховають тих, хто помер у певний історичний період або мав певну військову професію.

Для прикладу, на так званому Пагорбі Капеланів поховані військові священники, які загинули під час збройних конфліктів, у секції 21 — сестри-жалібниці, а в секторі 70 ховають усіх, хто загинув у війні проти тероризму після 11 вересня 2001 року.



Як зазначається у публікації, останнім спочинком полеглих стають не лише традиційні могили, але й колумбарії. Останнім дедалі більше віддають перевагу через банальну нестачу простору — з часу заснування територію Арлінгтонського кладовища розширяли шість разів.

У вересні 2021 року розпочалося сьоме розширення — у південній частині цвинтаря. Тут має з'явитися місце для додаткових 80 тисяч могил, щонайменше третина з них призначена для поховань урн із прахом.



"Загалом цвинтар у Арлінгтоні — це не лише військове кладовище, а цілий меморіальний комплекс, який містить й інші елементи: Меморіальний амфітеатр, де відбуваються прощальні церемонії, меморіали, присвячені загиблим американським космонавтам, могили президентів — Джона Кеннеді та Вільяма Тафта, амфітеатр Таннера — перше місце прощання із загиблими, побудований 1868 року", - йдеться у матеріалі історика.

Він наголошує, що найвідомішою є Могила невідомого солдата. Білий мармуровий саркофаг, оздоблений у неокласичному стилі, стоїть на вершині пагорба над Вашингтоном. На ньому напис: "Тут у почесній славі спочиває американський солдат, ім'я якого знає лише Бог". 



 










Посмотреть эту публикацию в Instagram























 

Публикация от Arlington National Cemetery (@arlingtonnatl)






Початок будівництва Меморіалу на Київщині 

За розпорядженням Кабінету міністрів, Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) буде розташоване у Гатненській сільській територіальній громаді Фастівського району Київської області.

Йдеться про територію у понад 265 гектарів, з неї лише близько 120 гектарів відведені під безпосередньо сектори поховань та інші споруди, що входять до інфраструктури Меморіалу.

Згідно з проєктом там будуть: колумбарій, ритуальні споруди, крематорій, будівля для фактично одноденної ночівлі для рідних, хто ховатиме своїх героїв на НВМК, місце для прощальної трапези, адміністративні будівлі, а через кілька років — збудують музейний комплекс.

Меморіал призначений винятково для поховання та перепоховання військовослужбовців, які загинули після 2014-2022 років та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною.

Загалом на території передбачено поховання близько 150 тис. полеглих.



Перші поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі можуть відбутися наприкінці літа – на початку осені цього року. Будівництво першої черги поділено на два етапи. Першу частину планують ввести в експлуатацію до кінця серпня — початку вересня, що дасть можливість розпочати поховання полеглих українських героїв, повідомляв портал Армія.Inform.

На першому етапі організують заїзд на цвинтар, площу перед входом до комплексу, площу для проведення церемоніалу, а також перший сектор для поховань. Повністю побудувати весь комплекс Національного військового меморіального кладовища планується до 2027 року.

На визначеній території зараз ведуться підготовчі роботи до будівництва. Керівництво Меморіалу звітує, що близько 10% дерев та чагарників, які розташовані під майбутніми капітальними спорудами, натомість — 90 % залишаться недоторканими.

“Зараз, у межах підготовчих робіт, триває видалення зелених насаджень під капітальні споруди. Усю спиляну деревину ми, у співпраці з Державною спеціальною службою транспорту передамо на потреби Збройних сил для будівництва фортифікаційних споруд.” - розповів Ярослав Пронюткін, директор НВМК.


Протест проти будівництва Меморіалу


Будівництво та облаштування Меморіалу – починаючи з вибору території та закінчуючи формою надгробків викликало не лише дискусію, а навіть скандали, які широко висвітлювалися в українських ЗМІ останні місяці.



Насамперед йдеться про протести активістів поблизу села Мархалівка в Гатненській громаді.

Як зазначається у розслідуванні УП, офіційно власником цієї земельної ділянки є Київська ОДА, попереднім лісокористувачем – Національний університет біоресурсів і природокористування, який передав її в користування Боярській лісодослідній станції.

Повідомлялося, що 5 квітня мешканці невеликого села Мархалівка під Києвом вийшли мітингувати проти будівництва у "своєму" лісі. Як заявляли місцеві активісти, будівництво меморіалу порушить місцеву екологію, призведе до обміління місцевих колодязів, а також спровокує інші проблеми з довкіллям.



Щоб вирішити усі проблемні питання із місцевими протестувальниками та загалом покращити комунікацію із громадськістю Кабінет міністрів днями створив Координаційну раду з питань створення та функціонування НВМК.

Пояснюється, що члени Коордради у співпраці з іншими займатимуться організацією заходів з увічнення пам'яті загиблих осіб, поховання та перепохованням яких може здійснюватися на Національному кладовищі. Зокрема координуватимуть дії органів виконавчої влади та сприятимуть вирішенню проблемних питань, які виникають у Національного кладовища.

Також готуватимуть пропозиції для удосконалення нормативно-правової бази для покращення роботи Національного кладовища. Організаційне забезпечення роботи Координаційної ради здійснюватиме Мінветеранів.


Коментарі військовослужбовців


Військовослужбовці та родини полеглих захисників загалом були шоковані протестами активістів Гатненської громади.

"Всі аргументи місцевих мешканців зводяться в цілому до простої фрази: НЕ ТУТ. Тіла мертвих отруять грунтові води. Випиляють всі дерева. Там болото і не можна ховати. Там красиво і ми там гуляємо. І загалом – ми не проти кладовища, ми за кладовище, але НЕ ТУТ.

Слухайте, це несерйозно. Читати про "екоцид" в країні, де відбувається геноцид – тут, справжній, зараз, щогодини – і що цей "екоцид" розпочнеться через поховання військових – це за всіма межами", - написав у Facebook Юрій Гудменко, військовослужбовець ЗСУ та громадський діяч.

Він обурився, що активісти не домовлялися з міністерством про умови будівництва та обмеження щодо вирубки дерев. Не вимагали контролю за дотриманням виконання домовленостей, а вимагали просто заборонити будівництво.

"Ці землі належали державному інституту і перейшли до державної установи. І глобально держава – з усіма властивими їй недоліками і помилками – вирішила, що меморіальне військове кладовище буде там. І воно буде, більше того – воно мало бути вже давно. Воно потрібно державі – не політикам, а Україні.

Тому моя порада місцевим мешканцям проста. Домовляйтесь про конкретні деталі, фіксуйте їх і слідкуйте за виконанням домовленостей. І це все. Кладовище буде там, бо вже час. Це далеко не ідеальний варіант, але в житті мало ідеальних речей. Назви ваших сіл можуть увійти в історію гордо, як увійшов Арлінгтон, або з ганьбою, якщо частина мешканців буде силою перешкоджати будівництву військового кладовища. Це навіть дико звучить", - наголосив військовослужбовець.



Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.