НАЗК: В Україні передбачено сувору відповідальність за порушення прав викривачів

Українське законодавство забезпечує всебічний захист прав викривачів та передбачає відповідальність за будь-які дії, спрямовані на їх переслідування чи дискримінацію.

Про це пише НАЗК.

Порушники можуть бути притягнуті до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності залежно від характеру їхніх дій.

Згідно із Законом України «Про запобігання корупції», порушення прав викривачів на робочому місці, зокрема розголошення конфіденційної інформації, створення перешкод у роботі, незаконне звільнення чи переведення, тягне за собою дисциплінарну відповідальність.

Такі випадки можуть стати підставою для службового розслідування або дисциплінарного провадження.

За результатами розгляду до винних осіб можуть бути застосовані стягнення, передбачені трудовим законодавством: догана, попередження про неповну службову відповідність чи навіть звільнення.

Адміністративна відповідальність настає у разі невиконання вимог Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо усунення порушень законодавства.

Наприклад, за статтею 188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), накладається штраф у розмірі від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, незаконне розголошення інформації про викривача чи його близьких осіб карається штрафом від 1 до 2,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів та позбавленням права обіймати певні посади терміном до одного року.

Кримінальна відповідальність передбачена у разі незаконного звільнення викривача через повідомлення про корупційне правопорушення.

Відповідно до статті 172 Кримінального кодексу України (ККУ), порушники можуть бути оштрафовані на суму від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлені права обіймати певні посади строком до трьох років або засуджені до виправних робіт терміном до двох років.

Особливо суворі санкції застосовуються до осіб, які розголосили інформацію про викривача, що призвело до шкоди його життю чи здоров’ю. У таких випадках вчинення злочину розглядається як обтяжуюча обставина.

Нагадаємо, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) надало роз’яснення щодо декларування цінних паперів, зокрема акцій та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Також раніше повідомлялося, що Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду про те, що відсутність повідомлення НАЗК про факт неподання декларації особою виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності.