НБУ пояснив позицію щодо націоналізації «Сенс Банку»
Національний банк України оприлюднив офіційну позицію щодо питань, пов’язаних із націоналізацією Sense Bank та формуванням його наглядової ради. У повідомленні регулятора йдеться про уточнення підходів до управління банком і процедур призначення керівних органів, які обговорювалися під час засідання тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України, що відбулося 5 травня 2026 року.
Про це повідомила пресслужба НБУ.
Зазначається, що вчора заступник голови правління НБУ Дмитро Олійник брав участь у засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради, де надав відповіді на питання депутатів стосовно діяльності АТ “Сенс Банк” та обговорення фігурантів “плівок Міндіча”.
З приводу націоналізації Сенс Банку в НБУ наголосили, що підставами для неї були загроза фінанасовій стабільності та інтересам вкладників через накладення санкцій на акціонерів. Застосування санкцій до власників істотної участі банку призвело до невиконання ними зобов’язань щодо підтримання рівня капіталу.
За період за період із 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року регулятивний капітал фінустанови зменшився на 50%, водночас в інших системно важливих банків він у цілому збільшився на 29%.
"Обставини, які наразі розглядаються ТСК ВРУ, жодним чином не можуть бути пов’язані з націоналізацією банку", - наголосив регулятор.
Коментуючи свою роль у призначення членів наглядової ради банку, в НБУ нагадали конкурсну процедуру, визначену Кабінетом міністрів.
"На момент погодження всі кандидати відповідали встановленим критеріям; підстав для відмови не було, за винятком одного кандидата, документи щодо якого були повернуті у вересні 2025 року", - сказано в документі.
Наразі, з урахуванням виявленої інформації, регулятор проводить оцінку відповідності наглядової ради банку цим вимогам, за результатами якої реагуватиме на обґрунтовані сумніви щодо такої невідповідності в порядку, передбаченому законодавством.
Крім того, НБУ ініціює проведення моніторингу відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради банку Миколи Гладищенка.
Згідно з офіційною позицією правління НБУ, протягом всього періоду після націоналізації Національний банк здійснював посилений нагляд за банком. Було проведено три інспекційні перевірки з питань банківського законодавства, одна з яких стосувалась оцінки якості активів, дві інші - контролю виконання наданих ним рекомендацій. Також Нацбанк здійснив численні поглиблені безвиїзні вивчення з питань корпоративного кредитування, ціноутворення в трансакційному бізнесі тощо.
За їх результатами Нацбанк застосовував до банку заходи впливу, про що повідомляв публічно. Також у 2023 - 2026 роках НБУ надіслав 13 звернень до правоохоронних органів та Державної податкової служби України, а також чотири листи Державній службі фінансового моніторингу України.
"Результатом посиленого нагляду з боку Національного банку стало, зокрема, виявлення ознак наявності в минулому прихованої паралельної структури управління банком представниками колишніх підсанкційних власників", - сказано в документі регулятора.
За даними звітів авторитетної спеціалізованої компанії, період роботи банку із 2012 року до 2022 року характеризувався, зокрема, "практикою подвійного протоколювання рішень колегіальних органів банку шляхом оформлення прихованих протоколів; паралельним існуванням прихованих внутрішніх документів, складів комітетів наглядової ради, неофіційних органів управління, у яких були власні бюджети, та «тіньових керівників» банку; прийняттям прихованих рішень щодо операцій з підозрілими особами для поліпшення показників діяльності банку".
На основі отриманої інформації Національний банк ініціював моніторинг ділової репутації представників керівництва банку.
"На сьогодні вже ухвалене рішення про початок адміністративного провадження з метою оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам <...> щодо СЕО банку Олексія Ступака", - інформує регулятор.
У документі названо безпідставними звинувачення на адресу НБУ в «мовчазній згоді» та відсутності заходів впливу щодо банку, завдяки яким начебто стало можливим створення «організованої злочинної групи, яка використовує посади в банку для обслуговування нелегальних платежів ігорного бізнесу».
Як стверджують у НБУ, такі звичувачення "спрямовані на дискредитацію діяльності регулятора та суперечать наявним фактам".
Також Нацбанк заперечує будь-який вплив на формування тарифної політики Сенс Банку. Національний банк не має повноважень втручатися в операційну діяльність банків, нагадав регулятор.
Водночас рішення щодо обслуговування окремих клієнтських сегментів є питанням реалізації стратегії банку, яка затверджується наглядовою радою.
Щодо розподілу прибутку Сенс Банку в НБУ повідомили, що у 2023 - 2024 роках прибуток не розподілявся.
"Прибуток за 2023 рік дорівнював 2 704 млн грн, за 2024 рік - 1 761 млн грн. Прибутки залишаються в капіталі банку і покривають потребу в капіталі, виявлену після переходу банку у власність держави, а також за результатами проведеної оцінки стійкості", - уточнив регулятор.
Банк продовжує діяти відповідно до програми докапіталізації, згідно із якою він уперше сплатить дивіденди державі у 2028 році, заявили в НБУ.
Уряд доручив приватизувати «Сенс Банк» до кінця 2026 року.
Голова правління «Сенс Банку» Олексій Ступак під час засідання Тимчасової слідчої комісії підтвердив, що його призначенню передувала особиста співбесіда в Офісі Президента у Ростислава Шурми. Ця заява стала однією з низки резонансних відповідей керівництва банку на запити депутатів щодо політичного впливу на державну фінустанову.
Нагадаємо, націоналізація «Сенс Банк» - колишнього «Альфа-Банку» російських олігархів Фрідмана та Авена у липні 2023 року, перетворилася на одну з найгучніших справ про політичний вплив та тіньові схеми. Засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради під керівництвом Ярослава Железняка витягло на світ факти, які більше нагадують детектив, ніж банківську звітність: «плівки» НАБУ, «смотрящі», гральний бізнес та мільярди прибутку, що розчиняються в повітрі.
