Операція «Мідас» та тіні Офісу Президента: як державний «Сенс Банк» став епіцентром корупційних штормів
Націоналізація колишнього «Альфа-Банку» російських олігархів Фрідмана та Авена у липні 2023 року, сьогодні перетворилася на одну з найгучніших справ про політичний вплив та тіньові схеми. Засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради під керівництвом Ярослава Железняка витягло на світ факти, які більше нагадують детектив, ніж банківську звітність: «плівки» НАБУ, «смотрящі», гральний бізнес та мільярди прибутку, що розчиняються в повітрі.
Магія «плівок»: як розмови ділків стають постановами Кабміну
Головна сенсація засідання ТСК про те, як обирали людей, що зараз керують «Сенс Банком». Офіційно все виглядало солідно — міжнародне HR-агентство, участь іноземних експертів. Але заступнику міністра фінансів Юрію Драганчуку, який переконував у чесності конкурсу, повірили не всі, зважаючи на неймовірний збіг між «плівками Міндіча» та реальними призначеннями в банку.
В операції НАБУ під назвою «Мідас» зафіксовано розмови фігурантів, де вони «перетирали», кого треба призначити в наглядову раду «Сенсу». Олександр Цукерман та ексрадник Василь Веселий обговорювали список прізвищ: Пьотр Новак, Єжи Шугаєв, Микола Гладишенко... І ось диво: через 40 днів саме ці люди опинилися на своїх посадах згідно з рішенням уряду Дениса Шмигаля.
Голова ТСК Ярослав Железняк не стримував іронії, коли розпитував заступника міністра фінансів Юрія Драганчука про те, як працював «прозорий» конкурс.
«Смішно слухати, як ви прикриваєтесь зараз HR-компанією. Це була особлива націоналізація під особливий проект, і ви з самого початку знали, навіщо це робиться», — зауважила народна депутатка Ніна Южаніна, слухаючи свідчення Драганчука.
Ще більше додав народний депутат Вадим Івченко. За його словами, професіонали, які намагалися потрапити в банк чесно, зіткнулися з суворою реальністю:
«Люди прямо кажуть: щоб потрапити з лонг-ліста в шорт-лист, з ними проводили "бесіди" і натякали, що все вирішується в Офісі Президента. Хочеш бути в списку — розмовляй в ОП», — резюмував депутат.
«Смотрящі» та загадковий Юрій на плівках
Найбільше запитань у депутатів викликала постать Василя Веселого. У політичних колах його прямо називають «смотрящим» за «Сенс Банком». Офіційно він значився лише «радником наглядової ради», але фактично, за даними ТСК, саме він погоджував ключові рішення банку від імені впливових груп. Проте Веселий — лише виконавець. Набагато цікавіше, хто стояв над ним. На засіданні активно обговорювали роль Юрія Каціона, радника голови Офісу Президента. Саме його ідентифікують як того самого таємничого «Юрія» з плівок НАБУ, який курував фінансові питання та роздавав вказівки щодо банку.
Железняк прямо запитав Драганчука, чи не він той самий «Юрій», заступник міністра відхрестився: «Точно не я». Проте тінь ОП над банком стає все помітнішою. Навіть призначення голови наглядової ради Миколи Гладишенка викликало суперечки — сам Драганчук писав щодо нього «окрему думку» через обмежений досвід кандидата, а міжнародники з ЄБРР попереджали про конфлікт інтересів. Але «вертикаль» вирішила інакше.
Гральна монополія: «Сенс» як головний гаманець казино
Окремий розділ розслідування — чому «Сенс Банк» став фактично монополістом у обслуговуванні онлайн-казино та грального бізнесу. За даними ТСК, через банк проходить близько 90% усіх «гральних» транзакцій країни. Данило Гетманцев назвав це не просто бізнесом, а повноцінною корупційною конструкцією.
«Це історія про створення організованої групи, яка роками обслуговувала нелегальний гральний бізнес під мовчазну згоду регулятора. Окреме питання: чому цього не бачив Нацбанк? Навіть системно закривав очі на порушення», — заявив Гетманцев.
З’явилася інформація, що за таку монополію банк міг брати «неофіційні комісії» — ставки для гемблінгових компаній нібито завищувалися на 0,5%, які йшли у вигляді «відкатів». Більше того, Железняк повідомив про дані щодо невідомих криптогаманців та «міксерів», через які могли виводитися кошти.
Зниклий мільярд та примарні дивіденди
Банк обслуговує казино, але державний бюджет від цього майже нічого не отримує. Через складний фінансовий стан та «дірки», залишені Фрідманом, «Сенс» не платитиме дивіденди державі щонайменше до 2028 року — увесь прибуток йде на «докапіталізацію».
Але навіть із цим прибутком почалися дива. Анастасія Радіна виявила розбіжність у цифрах: банк заробив 3,2 млрд грн чистого прибутку, але у звітах на докапіталізацію пішло лише 2,6 млрд.
«Я бачу розбіжність майже в мільярд гривень. Якщо ви не перевіряєте операції щодня, то як можете запевняти, що гроші на місці?», — допитувалася вона у представників НБУ. Чіткої відповіді, куди подівся мільярд, на засіданні так і не прозвучало.
Що далі: «на килим» до ТСК
Наступна серія цього трилера запланована на 14 травня. Депутати налаштовані рішуче — викликані особисто голова НБУ Андрій Пишний та міністр фінансів. Їм доведеться пояснювати і «плівки», і дивну монополію на казино, і те, чому банк, який мав належати народу, став схожим на приватну «кормушку» для обраних.
Гетманцев завершив засідання жорстким попередженням для всіх топпосадовців:
«Засідання ТСК — це не факультатив. Об'єктивна причина неявки — тільки важка хвороба або смерть».
Нагадаємо, про нові викриття «Міндічгейту», а також про інші бізнес-партнерства Тимура Міндіча, які поки що залишаються поза увагою ЗМІ, — докладніше прочитати можна в огляді UA.News.
