Україна синхронізувала санкції з ЄС проти РФ Ірану та Судану
Україна синхронізувала санкції з Євросоюзом і розширила обмеження проти сотень осіб і компаній із Росії, Ірану, Судану та інших країн, які допомагають агресії. Під удар потрапили підприємства оборонного сектору, енергетики та дронових технологій, а також окремі посадовці й пропагандисти. Рішення вже набрало чинності після підписання указів президентом. Про це повідомляє пресслужба Президента.
Президент Володимир Зеленський підписав два укази, якими Україна фактично синхронізувала власні санкції з рішеннями Європейського Союзу, розширивши тиск на Росію та її партнерів, які підтримують військову та економічну систему агресії, і зачепивши одразу десятки компаній та фізичних осіб із кількох країн.
Йдеться про санкційний пакет, який охоплює 120 осіб і організацій, а також додаткові обмеження щодо ще 16 громадян Росії та 31 компанії з Росії, Білорусі, ОАЕ, Киргизстану, Казахстану, Узбекистану і тимчасово окупованих територій України, причому обмеження спрямовані насамперед на ключові сектори російської економіки та оборонної промисловості.
Під санкції потрапили керівники стратегічних підприємств, представники армійських структур, а також компанії, які прямо або опосередковано забезпечують російський військово-промисловий комплекс, виробляють обладнання для дронів, системи зв’язку, програмне забезпечення, а також працюють у сфері нафти, газу та золота.
Серед конкретних фігурантів — виробник аерокосмічної продукції та компонентів для безпілотників ТОВ «Атлант Аеро», а також компанія ТОВ «Ірз-Зв’язок», яка виготовляє системи зв’язку та елементи для БпЛА і ракет, що використовуються у війні проти України. Окремо санкції запроваджено проти компаній з ОАЕ, які постачають промислове обладнання, хімічну продукцію та запчастини для літаків, а також проти білоруського експортера нафти, що підтримує енергетичний сектор Росії.
Під обмеження також потрапили 19 громадян Ірану, 7 громадян Судану та 11 іранських компаній, які залучені до програм виробництва балістичних ракет і безпілотників, що використовуються у військових конфліктах. Окремо в санкційному списку опинилися троє росіян, серед яких прокурорка Людмила Баландіна, суддя Дмитро Гордєєв та пропагандистка Марія Сіттель, яких в Україні пов’язують із репресіями, політично вмотивованими рішеннями та поширенням дезінформації.
Радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що Україна продовжує синхронізацію з ЄС і готує наступні пакети тиску, підкресливши, що мета полягає в посиленні міжнародної ізоляції Росії та всіх, хто допомагає їй вести війну. «Ми продовжуємо синхронізувати санкційні режими з ЄС та партнерами. Очікуємо на подальше посилення тиску на Росію та всіх, хто допомагає їй підтримувати агресію», — зазначив він.
Україна запровадила новий пакет санкцій проти російських командирів, які керували ракетними ударами по українських містах, а також проти суден, що забезпечують військову логістику Росії.
Україна відкинула ідею «асоційованого» членства в ЄС без права голосу, яку обговорювали в європейських політичних колах. Володимир Зеленський заявив, що такий формат є несправедливим і не відповідає ролі України в безпеці Європи.
Європейський Союз перейшов до практичного етапу підготовки договору про вступ Чорногорії. Країна продовжує курс на інтеграцію до ЄС і декларує намір стати його членом до 2028 року.
Україна сподівається, що вже цього року Європейський Союз відкриє всі шість переговорних кластерів щодо вступу країни, а також допускає можливість закриття щонайменше одного з них до кінця року.
Україна може тимчасово відмовитися від частини переваг Євросоюзу, щоб пришвидшити процес вступу. Тарас Качка зазначив, що такий крок допоможе швидше інтегруватися до ЄС.
