
Цього тижня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про результати розслідування масштабних розкрадань на закупівлі харчів для армії. Йдеться про справу «яйця по 17 грн» в Міноборони, що тягнеться ще з 2022-2023-го років. Про неї вже не раз писали журналісти. Тоді вибухнув скандал, але він вже почав забуватися. А його головні фігуранти, наприклад, ексміністр оборони Олексій Рєзніков та його заступник В’ячеслав Шаповалов, майже зникли з інформаційного поля.
Днями ж справа заграла новими барвами. Правоохоронці опублікували задокументовані докази, які показали наскільки вільно корупціонери обкрадали ЗСУ. Постало і питання оперативності антикорупційних органів, а також стійкості злочинних схем, які навіть після викриття, миттєво відновлюються. Докладніше у матеріалі UA.News.
Нові подробиці розкрадань у Міноборони
Про те, що чиновники з Міноборони разом з приватними «ділками» крадуть, обділяючи нормальним харчуванням військовослужбовців, журналісти-розслідувачі заявляли майже 2 роки тому. Зараз із цими підозрами погодилися НАБУ та САП. Правохооронці викрили схему через яку зловмисники витягнули із фінансування ЗСУ 733 млн грн. І це під час повномасштабного вторгнення росії, коли військові постійно відчувають дефіцит коштів і закликають українців донатити.
Отже, правоохоронці офіційно повідомили підозру у зловживаннях:
- колишньому керівнику Департаменту Міністерства оборони України;
- власниці пов’язаних компаній-постачальниць;
- двом керівникам компаній-постачальниць;
- фізичній особі.
Прізвищ не називали, але як повідомили ЗМІ, у справі фігурують постачальниця харчів Тетяна Глиняна, кілька керівників підприємств, ексначальник департаменту Міноборони із речового забезпечення ЗСУ Богдан Хмельницький.

Слідство встановило, що у 2022-2023 роках армію забезпечували харчуванням через закупівлю комплектів продуктів. Їх замовляли за каталогом, у якому було 409 найменувань. Лише 10% у ньому були основні продукти - овочі, крупи, м'ясо, вода. Інші продукти, наприклад, спеції, желатин або ягоди майже не замовляли.

Ціна комплекту продуктів, враховувала увесь асортимент каталогу, і становила їхню середню вартість. Що дозволяло постачальникам маніпулювати цінами. Отже, їх завищували на основні продукти та занижувати на маловживані, наприклад, через сезонність.

Але, мабуть, найцікавішими доказами у цих махінаціях є перехоплені розмови підозрюваних у розкраданні. Їх теж опублікували правоохоронці. Спритники обговорювали, як замінити за космічними цінами харчі для військовослужбовців на будь-що, аби дешевше. Тут мова про тушонку з яловичини та сало, які частково заміняли на дешевшу свинину та жир.
М’ясо також постачали з надлишком води та змушували військовослужбовців приймати неякісну продукцію.
Схема розкрадання виявилася настільки універсальною, що після журналістських розслідувань підозрювані взялися зменшувати ціни на яйця по 17 грн., а компенсували це за рахунок здорожчання масла та хліба. При цьому, за даними НАБУ, вартість комплекту продуктів не змінювалася.
За цією схемою, як свідчить розслідування НАБУ, за серпень-грудень 2022 року дві компанії-постачальниці, контрольовані однією власницею, отримали понад 733 млн грн надприбутків. Це підтверджує експертиза. Частину грошей вивели під виглядом дивідендів і фінансової допомоги пов’язаним компаніям. За інформацією слідства, за крадені гроші могли купити кілька готелів у Хорватії та іншу нерухомість.

При цьому у НАБУ визнали, що красти у таких масштабах можна було завдяки чиновнику Міноборони, «який під час укладання контрактів «не помічав» аномальних цін у каталозі».
Що кажуть антикорупціонери
Нарешті громадські активісти достукалися і допомогають системі очиститися, але шлях до забезпечення армії якісними харчами за справедливою ціною тернистий, вважає Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони України.
«Це ті самі яйця по 17 гривень, які нас усіх обурили 2 роки тому…в результаті цього, і міністра Рєзнікова зняли, і було створено Антикорупційну Раду при Міноборони, Офіс підтримки змін, було повноцінно запущено Державного оператора тилу, і Агенцію оборонних закупівель. Відбулося багато зрушень внаслідок цього обурення. Але чого не відбулося, то це притягнення до покарання винних у цій схемі», - зауважила Трегуб.
Вона визнає, що заява про розслідування НАБУ та САП – успіх, але проміжний, оскільки знайшли тільки одного посадовця у Мінобороні, який відповідав за цю схему.
«Цей аналіз, який навіть виклали на своїх сторінках САП і НАБУ, показує, що навряд чи там одна людина була замішана. Тому питання має бути від громадськості та журналістів: «А де решта людей?»… Чи могла одна людна в Міністерстві брати на себе відповідальність за 733 млн. грн? Над цією людиною стояли заступники міністра, міністр. Цікаво дослідити, а що думали інші високопосадовці про цю схему, яка діяла не один рік?», - ставить запитання виконавча директорка НАКО.
Трегуб підтримує проміжні результати розслідування НАБУ та САП, зокрема звинувачення щодо приватного сектору, яке висунули фірмі Тетяни Глиняної та кільком іншим особам. «Звичайно, ми задоволені, що воно (розслідування – ред.) почало рухатися. Бо вже підозрювали, що воно ніколи не покаже результатів», - зазначила посадовиця.
При цьому виконавча директорка НАКО зауважила, що підприємниця Тетяна Глиняна створила не одну компанію і, навіть після скандалів із «яйцями по 17 грн», вже у 2024 році вигравала тендери.

Замість висновків
Учасники корупційних схем, навіть після вручення підозри, часто діють на випередження і довести їхню провину у судах буває майже неможливо. Маючи гроші та зв’язки, корупціонери потрапляють за грати вкрай рідко.
У цьому контексті є цікавою ще одна справа, про яку заявили НАБУ та САП. Йдеться про викриття масштабної схеми, учасники якої отримали незаконний доступ до закритих судових рішень. Підозрювані – представники одного з адвокатських об’єднань - стежили за ухвалами суддів про надання дозволів на обшуки та інші слідчі дії, щоб попереджати своїх клієнтів.
Зловмисники розробили спеціальний скрипт, який кожні 12 годин збирав дані та зміст нових судових рішень про клієнтів цих адвокатів. Вони також могли проводити ручний пошук у реєстрі.
У такий спосіб адвокати незаконно здійснили 39 615 пошукових запитів та переглянули 7 572 судових рішення. Отримані дані були використані для підготовки до слідчих дій, знищення речових доказів і документів, а також ухилення підозрюваних клієнтів від кримінальної відповідальності.