Останніми днями відбулося різке погіршення стосунків між Україною та Росією — хоча, здавалося б, як може бути ще гірше. Сьогодні в російському інформаційному просторі (як офіційному, так і серед Z-воєнкорів) домінують дві теми: нібито атака безпілотників на одну з резиденцій Володимира Путіна, а також удар по окупованих Хорлах в новорічну ніч, внаслідок чого, як заявляється, загинули 27 осіб з числа мирних жителів.
Україна на найвищому рівні спростовує обидва звинувачення. Стосовно першого вже висловився президент Володимир Зеленський, заявивши, що ніякої атаки на путінську резиденцію не було. Щодо другого інциденту є аналогічна заява Генштаба — хоча варто зазначити, що окремі неофіційні українські TG-канали удар по Хорлах підтверджували.
Як би там не було, але очевидно одне: росіяни дуже активно висвітлюють ці теми в медійному плані, роблячи особливий акцент на «звірства українських нацистів із ЗСУ» та на нібито «прагнення Києва зірвати переговорний процес». Також прямо проговорюється «жорстка відповідь» Росії на ці інциденти, яка вже готується.
Що відбувається, чого очікувати українцям та навіщо взагалі все це робиться? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук розбирався в питанні.
Атака на резиденцію Путіна та удар по Хорлах
Варто зазначити, що в обох цих історіях куди більше незрозуміло, аніж зрозумілого. 29 грудня російські ЗМІ та Telegram-канали поширили заяви міністра іноземних справ РФ Сергія Лаврова про нібито спробу атаки українськими безпілотниками резиденції Путіна «Ужин», розташованої під Валдаєм. Інформація супроводжувалася звинуваченнями на адресу України: мовляв, таким чином «київський режим» прагнув вбити російського диктатора.
Президент Зеленський одразу категорично спростував причетність до цього інциденту. Він назвав це «просто брехнею». Немало аналітиків і спостерігачів (в тому числі й деякі російські) розцінюють цю подію як умисну провокацію та спробу російського керівництва використати будь-який привід для зриву можливих переговорних процесів.
І загалом у цій історії поки що дуже багато «білих плям». Досить вірогідно, що росіяни самі ж і видумали «наліт» на резиденцію Путіна. Принаймні, окрім Кремля, ніхто більше не може стовідсотково підтвердити, що подібне все ж трапилося. Та ж американська розвідка каже, що Україна в ніч на 29 грудня дійсно запускала дрони у Новгородській області, однак вони не націлювалися на державну дачу президента РФ.
Втім, всі ці аргументи не влаштували російську сторону. Москва вже пообіцяла «жорстку відповідь» Україні, а також «зміну переговорної позиції». Що мається на увазі під останнім, в Кремлі не уточнили.
Що ж стосується удару по Хорлах, то тут ситуація складніша. Є конкретні візуальні підтвердження, що удар по ресторану таки мав місце. Також окремі українські канали в Telegram підтверджували приліт, заявляючи, що там проходив збір «колаборантів».
Однак на офіційному рівні Генштаб рішуче спростовує атаку. Російська ж сторона заявляє про 27 загиблих мирних громадян, включаючи неповнолітніх. Незалежно перевірити та верифікувати ці дані наразі неможливо. Що, втім, не заважає росіянам вустами того ж експрезидента РФ Дмитра Медведєва обіцяти Україні «швидку та неминучу відплату».
Кремль обіцяє «відплату»: чого очікувати українцям
Ситуація явно загострюється все сильніше. На російському телебаченні постійно демонструють кадри з Хорлів, а «експерти» обговорюють «звірства нацистів». Той же вищезгаданий Медведєв порівняв удар по кафе в новорічну ніч із трагедією у Хатині, коли під час Другої світової війни реальні, а не видумані російською пропагандою нацистські окупанти спалили однойменне білоруське село з усіма мирними жителями.
Виходить, що незабаром варто чекати відповідь РФ. Це не конспірологія чи алармізм, а прямі погрози й обіцянки російських спікерів. Як правило, страждають від таких «ответок» мирні мешканці, тож потрібно в найближчі дні особливо уважно прислухатися до тривог та слідкувати за повідомленнями моніторингових груп.
Якими ж можуть бути варіанти російської відповіді?
Перш за все, на думку спадає черговий, особливо масований обстріл України — перш за все енергетичної інфраструктури. З часів останнього такого удару вже пройшло приблизно півтора тижні. Також варто зазначити, що в останні дні фіксується загальне різке зниження атак по українській території. Це схоже на підготовку, пошук цілей та накопичення засобів ураження (БПЛА і ракет).
Досить можливе також застосування розпіареної міжконтинентальної балістичної ракети «Орєшнік», якою постійно хизується Володимир Путін.
Другий варіант — прицільний удар по урядовому кварталу Києва. Тут якраз «підходить» вже згаданий вище «Орєшнік» як зброя, значно потужніша за все, що зазвичай використовує РФ при атаках по Україні. Офіс президента, Верховна Рада, Кабмін, будівлі міністерств та спецслужб — все це символічна ціль для Кремля.
Маємо розуміти, що реально у війні нічого не зміниться, навіть якщо розтрощити весь урядовий квартал вщент. Управління державою давно децентралізоване і може відбуватися з безлічі секретних бункерів, яких в Україні багато ще з радянських часів. Однак для РФ це створить потужну картинку «відплати» та «ударів по центрам прийняття рішень».
Третій варіант — обстріли або теракти з великою кількістю жертв. Про це, зокрема, вже повідомила українська Служба зовнішньої розвідки (СЗР). Метою в СЗР називають зрив переговорного процесу з боку Кремля. Об'єктом атаки можуть стати культові релігійні споруди на території Росії чи на окупованих територіях України. Очікувані дати — Різдво за юліанським календарем (7 січня) та дні перед святом або після нього.
Варто зазначити, що українська СЗР, на відміну від багатьох інших спецслужб, є доволі непублічною організацією. Тобто просто так зазвичай нічого не публікує.
Четвертий варіант дуже простий: РФ може вдатися до всього вищеперерахованого, просто у різних пропорціях та в різні дати. Тобто може йтися про комплексну операцію у вигляді як масованих обстрілів, так і терактів/провокацій з жертвами серед мирного населення.
Нарешті, п'ятий варіант — ядерний удар по Україні. Однак це, на щастя, найменш ймовірний та відверто неадекватний навіть для Кремля сценарій.
Ключовий мотив провокацій РФ
В основі будь-якого злочину лежить мотив — це основа всієї міжнародної криміналістики. Можна також сказати ширше: мотив лежить в основі будь-яких дій, якщо це тільки не вчинки психічно хворої людини. Те ж саме працює і в політиці, і у війні.
Вочевидь, мотив усього, що відбувається зараз — зрив мирних переговорів та досягнення певної точки накалу у війні. Це робиться через серйозну, навіть радикальну ескалацію. Ми бачимо абсолютно явні провокації, яким приділяється дуже багато уваги з боку російської медійки. Причому ворог одразу ж звинувачує Київ у «звірствах» та «зриві мирного процесу», хоча досі незрозуміло, що взагалі відбувається, хто що зробив і чи взагалі хтось щось робив або ні.
Точної відповіді на питання «що відбувається» немає. Очевидно одне: ми знову підходимо до чергового рівня ескалації. Сили, зацікавлені в посиленні кровопролиття та у відсутності навіть натяків на мирний процес (а «партія війни» це інтернаціональне явище, її адепти присутні як в Україні та Росії, так і в ЄС і США), зробили свій хід. Надалі все залежатиме від мудрості всіх сторін переговорів та, особливо, від реакції Трампа.
Думки експерта
Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік вважає, що метою цих провокацій — без прив'язки до того, реальні ці події чи нереальні, ким вони організовані чи не організовані — є намагання підірвати українську переговорну позицію.
«Складається враження, що сторони дійсно наблизились до моменту прийняття фінальних рішень в контексті мирного врегулювання. І Росія, таким чином максимально підкреслюючи певні дії України або організовуючи провокації (бо ми не знаємо достовірно, що трапилося насправді) намагається сказати, що Україна не веде переговори чесно. Москва намагається створити умови, при яких Росія сама могла б відмовитися від частини раніше наданих обіцянок в рамках переговорного процесу. Тому ці речі або організовані, або просто використовуються — навіть якщо вони дійсно трапилися — для перезавантаження переговорних треків, які, можливо, наблизились до фінальних рішень. Перезавантаження з російського боку. Думаю, втім, що й зі зворотного боку так само це можливо. Тепер можливі якісь радикальні дії, які дозволять Україні та її європейським партнерам говорити про те, що Росія відмовляється від переговорів», — каже Бортнік.
На думку експерта, все це — гра для Трампа. Трамп виступає в ролі арбітра в цій ситуації, і йому вирішувати, хто веде переговори чесно, а хто нечесно, хто хоче миру, хто не хоче, йому вирішувати, на кого тиснути: на Україну чи Росію.
«Це гра для Трампа і це намагання зараз з боку Росії повністю дезавуювати переговорні треки, перезавантажити і перезапустити їх знову. Ми вже мали схожі приклади. Вбивства в Бучі призвели до руйнування і зупинки Стамбульського переговорного треку у 2022 році, а українська операція «Павутина» фактично поставила на паузу Стамбульські переговори вже 2025 року. Також в новітній російській історії є приклади з підривом будинків, що призвели до початку Другої Чеченської війни. Взагалі людська історія переповна такого роду трагедіями, провокаціями (і реальними, і придуманими), які еліти часто використовують для того, щоб відкликати свої слова або розпочати нову хвилю ескалації.
Як РФ буде «відповідати»? Думаю, що вона намагається залишитись в переговорному процесі, але наполягатиме, щоб США посилили тиск на Україну і примусили Київ до глибших компромісів. Якщо ця стратегія буде не спрацьовувати — я не виключаю, що РФ може нанести удари ракетами типу «Орєшнік» по якихось важливих логістичних, інфраструктурних чи політичних місцях в Україні. Або вона може розпочати нові наступи в нових українських регіонах — наприклад, у Чернігівській області, під приводом того, що необхідно створювати «буферну зону» від українських атак. Врешті. Росія може більш активно прицілюватися до українських політичних лідерів, яких вона зараз звинувачує в тероризмі, зробивши їх ключовою ціллю атак, чого раніше не було», — впевнений Руслан Бортнік.
Резюмуючи, очевидно одне: хтось дуже зацікавлений в тому, аби зірвати мирний процес і продовжувати кровопролиття. Не менш очевидним є те, що Російська Федерація готує щось особливо погане для України. Це може бути дуже масований обстріл, нові провокації, теракти, абощо. Тому всім українцям варто найближчими днями якомога уважніше ставитися до тривог і не ігнорувати базові правила власної безпеки.
