Заява президента США Джо Байдена про те, що "росія ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не окупує Україну", але це не означає, що вона стане частиною НАТО, і що "він не готовий підтримати натоїзацію України", - стала майже сенсаційною для українців. Ця новина збіглася із дипломатичною атакою Китаю, який, по суті, налаштований зірвати Саміт миру, ініційований Києвом. Натомість Пекін пропонує угоду про замороження конфлікту, підтримувану росією.
Усі ці події змістовно коментував у своїх ефірах український журналіст та публіцист Віталій Портников. Ми зібрали головне із його виступів, на що варто звернути увагу, щоб зрозуміти на якому політичному та дипломатичному відтинку великої війни зараз перебуває Україна.
Чого хоче путін
"Є абсолютно очевидним, що головне питання, яке цікавить путіна – це продовження його війни з Україною... З одного боку - путін переконує, що війна може закінчитися за столом для перемовин. Однак, як це відбувалося неодноразово останніми тижнями, висловлює серйозні сумніви у легітимності чинного українського президента, і в тому з ким зараз домовлятися росії. А з іншого боку - підкреслює, що шлях до закінчення бойових дій – це припинення Сполученими Штатами зброї в Україну.
Якщо адміністрація Байдена припинить постачати зброю в Україну, все за кілька тижнів закінчиться, підкреслює путін ще раз демонструючи, що його цікавлять не стільки перемовини з українським керівництвом (легітимним чи нелегітимним), а перемога на полі бою. Чи, принаймні, закінчення війни на умовах росії...Залишається дивуватися тим, хто вважає, що путін готовий на якісь перемовини", - прокоментував Портников свіже інтерв'ю, яке російський диктатор дав редакторам іноземних агентств.
Журналіст вважає, що путіна, заточеного на війну, треба сприймати, як реальний фактор, який позначиться на наступних подіях у 20-30 роках цього сторіччя. На тому часі, коли диктатор буде продовжувати керувати росією і зробить все, щоб і після того, коли він залишить політичну арену, режим ФСБ та чекістів залишився незмінним, агресивним, готовим до подальших війн і протистояння.
"Ось, майбутнє, в яке ми маємо уважно дивитися, і в якому ми маємо шукати вихід із тієї ситуації, в яку потрапила Україна і весь цивілізований світ", - наголосив публіцист.
"росія виступає з реальною ініціативою замороження бойових дій. За великим рахунком – це той план, який пропонує КНР. І що Україна скаже: "Ми будемо воювати, доки не відвоюємо наші території?". Звичайно так не буде. Війна зупиниться. Вже від України залежатиме, які гарантії безпеки вона отримає, коли у нас виникне вікно можливостей від західних країн... Як вони будуть діяти в результаті розмороження війни. Якщо ми прийдемо до ситуації виснаження ресурсів, насамперед російських...то звичайно, буде оголошено про перемир'я. Я не хочу, щоб ми обговорювали це, як щось фантастичне. Так і буде", - висловився журналіст в ефірі проєкту Радіо. Свобода.
Потреби та можливості України
На думку Портникова, дозвіл західних країн використовувати їхню зброю навіть для обмежених ударів по території рф, означає, що ситуація може йти у бік ескалації.
"Я думаю, це ще один сигнал Заходу росії. Що вони не будуть відмовляти Україні у підтримці. Якщо росія не припинить війну, то ескалація з боку Заходу теж буде посилюватися"
"Виживання України, як держави і знаходження українців у місцях їхнього проживання багатосторічного, воно залежить від двох речей: від західних грошей і західної зброї. Крапка. Звичайно і від самих українців, але якщо в українців не буде ні грошей, ні зброї, то вважайте, що це вже частина російської федерації. Щоб не було ніяких ілюзій", - сказав Портников в ефірі Радіо. Свобода.
"Я думаю, питання відновлення територіальної цілісності України, це питання найближчих 30-50 років, а не 2-3, тому що ніяких інших шляхів для відновлення територіальної цілісності, окрім військових, з цим політичним керівництвом росії не існує. А ресурсів для цього, в тому числі й демографічних в України сьогодні немає. Є ресурси, щоб зупинити російський наступ і залишити контроль за більшою частиною території країни.
Але і росія, як ми бачимо, виснажується. У неї є ресурси, які вона окупувала, але у неї немає ресурсів для того, щоб окупувати більшу частину території України. Значить рано чи пізно у війні настане політичне, військове, соціальне, економічне і демографічне виснаження сторін. Це абсолютно очевидний факт. І ми стаємо свідками цього факту, вже він на наших очах відбувається", - наголосив Портников, коментуючи подальший хід війни.
Дипломатична атака Китаю
Очікуваний Саміт миру, на який керівництво України покладає певні надії, за оцінками Портникова, не принесе Києву очікуваних результатів.
"Я від самого початку не вважав, що подібні конференції можуть призвести до відчутних результатів. Ось чому. Сам механізм цих конференцій виробився тоді, коли готувався український контрнаступ, і багато політиків і в Україні, і на Заході говорили про те, що в разі, якщо Україні вдасться звільнити ще частину своїх територій, особливо пробити коридор до Криму, то в цьому разі росія буде зацікавлена в переговорах, і треба буде запропонувати їй якусь платформу, яка буде не просто українською, а платформою світового співтовариства.
Я вважав, що в разі, якщо український наступ завершиться якимось успіхом, це до жодних переговорів не призведе, тому що та станція, на якій росія вважала Україну незалежною суверенною державою, давно пройдена. росія сприймає Україну як сепаратистське утворення, яке повинне бути знищене, і ніяких переговорів між росією та Україною не буде взагалі...
Я не вважав, що в міжнародного співтовариства є хоч якісь інструменти впливу на росію. Я це і тоді говорив. Але після українського наступу, коли стало зрозуміло, що фронт застиг з 2022 року і особливо не просувається, я думаю, що навіть у західних прихильників такої моделі не з'явився ентузіазм та інтерес".
"Зрештою, на Генасамблеї ООН територіальну цілісність України підтримає переважна більшість членів... І що? І нічого", - констатує Портников, але визнає, що дипломатичні зусилля не були даремними для влади.
"Якби цього саміту не було. Його необхідно було б вигадати. Тому що українське керівництво несподівано для себе опинилося в умовах справжнісінького дипломатичного протистояння з Китаєм. Не з росією навіть. Тому що росія ховається, путін ховається за Сі Цзіньпіном, як дрібний хуліган ховається за свого батька, або покровителя, щоб йому не "накостиляли".
Китай пішов у дипломатичну атаку. Я б сказав, у серйозно підготовлену атаку, яка призвела до того, що частина країн БРІКС відмовилася надсилати свої делегації на саміт до Швейцарії. Що Бразилія підтримала китайське бачення закінчення війни, що, по суті, є заморожуванням конфлікту. Я думаю, що це головний позитивний результат. Головний позитивний результат для політичного керівництва, особливо такого недосвідченого, як українське, це відсутність ілюзій", - наголосив Портников.
На його переконання, зовсім не важливо скільки на Саміті миру у Швейцарії буде делегацій, "з ким зустрінеться президент України і з ким не зустрінеться. Важливі держави, які дають гроші і зброю". У цьому контексті зусилля прихилити на свій бік країни Глобального Півдня можуть бути невиправдані.
"Спроби України налагодити діалог із Глобальним Півднем, вважаючи, що це має хоч якесь відношення до закінчення війни - це чистої води політичний інфантилізм. Тому що Глобальний Південь - це не якийсь союз держав. Є країни, які підтримують хороші відносини із Заходом, союзники Заходу, і їх не потрібно ні в чому переконувати. Південна Корея, як відомо, допомагала нам снарядами... А ті країни, які орієнтуються на Китай, вони союзниками України не збираються бути в будь-якому разі", - вважає журналіст.
На що готовий Захід
"Питання не в Трампі і не в Байдені. Питання в тому, що якщо на Заході немає бачення закінчення цієї війни - це головна загроза. Ось, ми прочитали в журналі TIME (це набагато важливіше, ніж обрання Трампа) слова Байдена, що головна мета США, щоб росія ніколи не окупувала Україну, але водночас він не вважає, що це має бути пов'язане зі вступом України до НАТО. Мені просто цікаво було б дізнатися, а які гарантії безпеки Джозеф Байден хоче забезпечити Україні, щоб забезпечити те, що росія її ніколи не окупує?", - ставить запитання Портников.
Він також застерігає до чого може призвести відсутність справжніх безпекових гарантій для України з боку Заходу.
"Ось є держава в 30 млн осіб, якщо вона не отримає гарантій безпеки, велика кількість людей виїде з неї після війни. Якщо європейці перестану приймати, то виїдуть у якісь інші країни, точно не залишаться чекати наступної війни. Тим паче після того, як виявилося, що кордони держави можуть бути закриті наглухо, і що сама ідея виїзду виглядатиме, як злочинний намір. Я впевнений, що мільйони людей покинуть Україну після війни, навіть ті люди, які готові б були її захищати в критичний момент".
Повертаючись до заяви Байдена, Портников в ефірі телеканалу "Прямий" також нагадує про ідею російського диктатора путіна щодо створення сірої зони на території України та недопущення її до НАТО.
"У 2024 році виявляється, що можна було погодитися на такі вимоги рф якщо не формально, то фактично. Тому що, якщо ми говоримо, що Україна не буде членом НАТО, а в Грузії зараз розвиваються політичні процеси, які в принципі виключають можливість євроатлантичної інтеграції цієї країни. То це означає, що вимоги рф до США та інших західних країн прийняті шляхом знищення української інфраструктури, загибелі великої частини населення, еміграції мільйонів людей.
Тоді виникає питання: Для чого це все? Якщо ви хотіли бачити Україну сірою зоною між росією і Заходом, потрібно було у 2022 році Байдену і путіну і про це домовлятися".
Журналіст також передбачає, якими можуть бути наслідки у разі неприйняття України в НАТО.
"У світі немає ніяких сірих зон. Якщо ми розуміємо, що Захід не готовий приймати нас до НАТО, що він не готовий нам давати реальних гарантій безпеки, що максимум на що він готовий – надавати нам зброю, якщо на нас нападуть, а у нас тут залишиться населення, яке не захоче, щоб на нього нападали. Інше населення - яке боятиметься нападу - воно мігрує з країни, його тут просто не буде.
Коли вважатимуть, що тут залишаться люди, які захищатимуть Україну, як фортецю, це величезне перебільшення післявоєнних часів. Як правило, в країні залишаються люди, які хочуть спокійно жити і ці люди обирають відповідну владу. І починається процес "грузинізації", тобто починається процес зближення з рф", - не виключає Портников.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.