Повернення в Україну в'язнів Кремля було одним із ключових викликів для нової влади. 7 вересня президент Володимир Зеленський цей виклик прийняв. 35 громадян країни, серед яких 11 політичних в'язнів і 24 моряків, захоплених ФСБ у Керченській протоці, повернулися на батьківщину.
Це найкраща новина для України за довгі місяці і навіть роки. Затьмарена тим фактом, що для реалізації обміну владі довелося прийняти надскладне рішення. Видати Росії свідка у справі про збитий малайзійський Боїнг над Донецьком Володимира Цемаха.
Напередодні доленосного обміну в суспільстві кипіли пристрасті: чи повинна Україна йти на крок із видачею Цемаха? Заговорили і про ціну питання для держави. Як відбувся обмін і що з цього приводу думають експерти, розповідаємо усі деталі.
Як проходив обмін полоненими
Практично до моменту старту самого обміну 7 вересня, ні адвокати утримуваних осіб, ні представники влади не розкривали деталей усіх домовленостей. За пару днів до запуску, російський президент Володимир Путін повідомив про те, що це буде «великий обмін» у форматі 35 на 35.
Підготовка до обміну
З різних джерел приходили відомості, що до обміну причетні екіпаж 24 моряків, затримані тоді ж у Керченській протоці співробітники українських спецслужб та прізвища відомих в Україні політичних в'язнів. Роман Сущенко, Микола Карпюк, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Олег Сенцов. Саме останні два провели у російських в'язницях усі роки з початку агресії.
Заздалегідь стало відомо про те, що полонених українців доставляли з усіх точок відбування термінів по Росії до Московського СІЗО «Лефортово». Як вже розповіли звільнені в'язні, серед тюремників ходили чутки, що процес обміну затягується на невизначений термін. Про своє звільнення українці дізналися рано вранці 7 вересня. З «Лефортово» їх вивозили автобусами у напрямку аеропорту «Внуково».
Зі свого боку Київ повинен був підготувати основу під звільнення ув'язнених росіян, яких відпустили або за указом Зеленського про помилування, або скасували запобіжний захід. Про місце їх перебування російська влада не знала. Що і становило значну частку успіху усього процесу.
Як стало відомо після обміну, росіян утримували у військовій частині Борисполя. Звідки їх доставили в аеропорт на посадку у російський літак. А українців, з московського аеропорту «Внуково» - забирав президентський Ан-148.
Весь процес проходив синхронно в часі і процедурно. Усією логістикою з української сторони керували спецслужби.
Ключовою вимогою для включення у списки українських політв'язнів стало звільнення пропагандиста Кремля і головного редактора «РІА-Новини Україна» Кирила Вишинського. І як запевняє влада, свідка у справі про збитий Боїнг Володимира Цемаха.
Стрессор Цемаха
Від видачі останнього залежало, чи відбудеться обмін в принципі. В Офісі президента заявили, що напередодні всього процесу Путін поставив принципову вимогу: або Цемах, або обміну не буде.
Напередодні 7 вересня Нідерланди зажадали від України не видавати свідка у справі про загибель 298 пасажирів, включаючи членів екіпажу, збитого під Донецьком малазійського літака. На підтримку цієї вимоги виступили і депутати Європарламенту, закликавши президента України відмовитися від видачі Цемаха. Офіційної публічної відповіді Київ не надав. Однак, за словами Зеленського, процес видачі був узгоджений з європейцями:
«Цемаха допитали перед видачею, і не тільки перед видачею. Я не можу називати прізвища, я обіцяв, але були лідери європейських держав, з якими ми проговорили момент: і час, який потрібен, щоб зробити ще додатковий допит, і всі слідчі дії. Ми все це зробили, все, що у нас попросили»
президент УкраїниВ Офісі президента запевняють, що розглянули усі ризики видачі свідка і те, як це може відбитися на відносинах європейців з Україною.
Реакція світової громадськості
Багато світових лідерів – Дональд Трамп, Ангела Меркель, Еммануель Макрон, європейські політики, Євросоюз і НАТО привітали звільнення українців. Деякі висловили надію на подальше просування мирного врегулювання на Донбасі.
Не секрет, що в Європі вважають за краще скоріше зняти українське питання з порядку денного, навіть якщо Києву доведеться піти на суттєві поступки в бік агресора. Останнім часом все частіше звучать заклики європейців до нормалізації відносин між Україною і РФ.
Стриманою в цьому відношенні прозвучала позиція Північноатлантичного Альянсу:
Світова преса в цілому позитивно оцінила обмін, назвавши його першим великим успіхом Володимира Зеленського. У Нідерландах тональність медіа дещо інша, відзначає Європейська правда. Рішення про видачу називають «розчаровуючим» і «диким».
Однак і тут у Києва з'явилися розуміючі «прихильники». Глава групи, що представляє інтереси сімей жертв катастрофи з малайзійським Боїнгом, Піт Плог визнав, що може зрозуміти рішення України, хоча і не погоджується з ним:
Успіх або поразка у перспективі: що думають про обмін експерти
Автору матеріалу не вдалося зустріти жодної серйозної думки, що засуджує повернення українських в'язнів на батьківщину. В першу чергу, це перемога для самих звільнених, писали аналітики.
І виконання ключової передвиборчої обіцянки Володимира Зеленського.
Що стосується ступеня поступок, на які Україна пішла, щоб звільнити 35 своїх громадян, тут думки дещо розділилися. Частина експертів, серед яких редакторський склад Європейської правди, вважають, що видача Цемаха в обмін на звільнення українців та ігнорування вимоги Нідерландів може зруйнувати європейську коаліцію на підтримку України.
Що може обернутися і ослабленням антиросійських санкцій, і не підтримкою Києва в ряді інших принципових питань.
Як стало відомо сьогодні, 9 вересня, міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив про те, що зняття санкцій – передчасне. І для початку, необхідно досягти прогресу в ситуації на Донбасі.
Інша частина експертів припускає, що ризики від видачі Україна спробувала нівелювати. Деталей усіх домовленостей громадськість не знає і багато фактів про узгодженість позицій між Києвом і Європою з'являються тільки зараз, за фактом обміну.
Якщо Європа негласно схвалила видачу Цемаха, тоді обурення Нідерландів можна пояснити публічною риторикою із заспокоєння власних громадян. Міжнародна слідча група вже заявила про те, що виданий Росії свідок не вплине на судовий процес по збитому Боїнгу.
Головний висновок із ситуації можна сформулювати так. Політичний новачок Володимир Зеленський продемонстрував рішучість у прийнятті складних рішень. Рішень, що вимагають непопулярних заходів. При цьому, зберігаючи повну конфіденційність домовленостей, навіть на шкоду власному іміджу або підтримки.
Президент вже заявив про те, що обмін – це тільки початок. Адже в російських в'язницях і на території ОРДЛО міститься понад 300 громадян України. Яких також необхідно повертати на батьківщину та реабілітувати. Порядок подальших дій, як і ймовірна зустріч Нормандської групи, широко анонсованої Києвом і Європою, не розголошується. На що готовий Зеленський заради цих кроків – залишається відкритим питанням.
