Омбудсмен розкритикував законопроєкт про профосвіту

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь попереджає про ризики для статусу української мови через новий законопроєкт «Про професійну освіту». 

Документ, який Верховна Рада ухвалила у першому читанні 16 квітня, містить положення, що можуть суттєво звузити використання української мови у закладах профосвіти. 

Зокрема, у проєкті №13107-д передбачено, що освітній процес може відбуватися мовами національних меншин, якщо цього забажають щонайменше вісім студентів, і буде відповідне рішення засновника закладу.

Омбудсмен наголошує, що така норма дозволяє перевести навчання цілої групи на мову нацменшини, навіть якщо серед студентів немає жодного представника цієї меншини. При цьому українська мова залишиться лише окремим предметом, а не основною мовою викладання. 

Законопроєкт не встановлює жодних обмежень щодо етнічної приналежності студентів, які можуть навчатися недержавною мовою, що, на думку Креміня, фактично позбавляє державну мову захисту в системі профосвіти.

Уповноважений вважає, що такі положення не відповідають Конституції України та чинному законодавству, зокрема Закону «Про освіту». 

Він нагадує, що нині навчання мовами національних меншин дозволене лише у закладах дошкільної та початкової освіти, а також для представників корінних народів — кримських татар, караїмів і кримчаків — у межах здобуття дошкільної і загальної середньої освіти. 

Кремінь закликав парламент вилучити із законопроєкту норми, які, на його думку, загрожують статусу української мови як державної.

Голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак пояснив, що суперечливі формулювання з’явилися через домовленості з Європейською Комісією та іноземними партнерами. За його словами, ці норми були додані поспіхом і плануються доопрацювати до другого читання. 

Бабак визнав, що деякі положення щодо мови освітнього процесу були сформульовані некоректно, тому їх мають змінити. Профільний комітет вже рекомендував обмежитися посиланням на чинні закони щодо мови викладання у професійній освіті.

Крім мовного питання, законопроєкт передбачає низку реформ: посилення фінансової та кадрової автономії закладів, створення наглядових рад, співпрацю з бізнесом, надання грантів на дуальне навчання та можливість укладати студентські трудові договори. 

Також пропонується скасувати загальні стандарти освіти для кожної професії, які зараз затверджує МОН, і передати ці повноваження самим закладам спільно з бізнесом. Окрім того, зміниться термінологія: замість «ПТУ» та «ВПУ» з’являться «професійні коледжі», а учні отримають статус студентів, слухачів чи курсантів.

Нагадаємо, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив 1 млн 275 тис. 142 грн доходів в електронній декларації про майно і доходи за 2024 рік.

Також ми раніше повідомляли, що заступник голови Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин повідомив про підготовку законопроєкту про введення ЗНО для учнів 9-х класів. За його словами, це стало б гарним інструментом і для розмежування, і для питання надмірної кількості дітей, які вступають до закладів вищої освіти.