Онлайн-вербування підлітків в Україні: дослідження показало ризики для молоді
В умовах повномасштабного вторгнення онлайн-вербування серед підлітків в Україні стало поширеним явищем. Молодь віком 14–18 років є особливо вразливою до маніпуляцій.
Експерти дослідили цифрові звички українських підлітків і з’ясували, що впливає на ризики вербування та як підлітки оцінюють небезпеку в інтернеті, свідчить соцопитування Texty.org.
Заробіток в інтернеті та ризики онлайн-вербування
Одним із шляхів потрапляння підлітків у пастку вербувальників є ризикована поведінка в інтернеті, зокрема пошук можливостей заробітку.
42% підлітків не довіряють онлайн-пропозиціям заробітку.
30% шукають безпечні місця для роботи.
Лише 6% мали досвід виконання підозрілих завдань за гроші.
Онлайн-вербування часто передбачає грошову винагороду за інформацію або виконане завдання, проте підлітки здатні розпізнавати потенційну небезпеку:
88% бачать загрозу у надсиланні власних фото чи відео за подарунки.
Вони також остерігаються спілкування в «секретних» чатах, виконання завдань за гроші від незнайомців та встановлення додатків за посиланнями.
Водночас спілкування в Telegram та Discord здається підліткам більш безпечним:
61% оцінюють його як високий ризик.
39% вважають низьким.
Чому підлітки можуть стати жертвами вербування
Відсутність критичної перевірки є ключовою причиною потрапляння у пастку.
53% респондентів ніколи не цікавилися, хто надсилає їм анонімні повідомлення.
Довіра формується через соціальні зв’язки, повідомлення від друзів або «офіційний вигляд» повідомлень.
31% не довіряють нікому онлайн.
Соціальна вразливість підштовхує підлітків до ризикованих дій:
потреба в грошах – 83%,
страх психологічного тиску та шантажу – 49%,
відчуття безкарності – 48%.
Рідше мотивами можуть бути пошук адреналіну або «злість на державу» (наприклад, через обмеження на виїзд чоловіків за кордон).
Що підлітки знають про онлайн-вербування
85% знають про діяльність російських спецслужб.
80% чули про небезпеку анонімних чатів і підозрілих каналів у Telegram.
73–74% обізнані про серйозні сценарії вербування, включно з використанням для перевезення вибухівки, шантажем чи погрозою публікації особистих фото.
Попри обізнаність, підлітки часто не знають, як діяти у випадку вербування:
78% звернулися б до рідних.
47% повідомили б поліцію.
Довіра до спеціалізованих служб залишається низькою.
Більшість обговорюватиме підозрілі ситуації, проте чверть підлітків залишить це без коментарів
Раніше Служба безпеки України викрила 16-річного харків'янина, який з території Євросоюзу підшукував виконавців для терактів в Україні на замовлення спецслужб рф.
