З 1 липня в Україні має запрацювати ринок природного газу для населення. Це означає, що спеціальні зобов'язання «Нафтогазу» (ПСО) про продаж блакитного палива побутовим споживачам за пільговою ціною втратять свою силу.
Про готовність країни до відкритого ринку, про переваги та можливі ризики переходу на нові правила – розповідаємо у спецтемі.
Що передбачає відкритий ринок газу
Що він передбачає? Головним чином, це можливість для населення вільно обирати постачальника послуг газопостачання. Як пояснює глава «Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» Максим Рабинович, на ринку з'явиться конкуренція за побутового споживача, що вплине на цінову політику:
«В результаті проведеного в країні анбандлінгу («Нафтогазу») на ринку відбувся поділ: є компанії, які займаються доставкою газу і відповідають за труби, а є компанії, які газ продають та відповідають за його поставку клієнту. Доставка – це облгаз, а поставка – облгаззбут .. Споживач зможе обрати збут із сусідньої області або будь-якого іншого постачальника на підставі власних критеріїв. В першу чергу – це ціна, яка тепер може різнитися, а також сервіси»
До реформи вартість газу визначав уряд, і як пишуть експерти, ця вартість завжди була політичною. Ціни енергоресурсу нижче ринкових коштували бюджету мільярди доларів дотацій щорічно. До того ж це не стимулювало українців до раціонального використання енергетики та економії споживання.
Команда Петра Порошенка після приходу до влади почала масштабну реформу, що передбачало поступову трансформацію на ринкові механізми регулювання галузі. Щоб знизити шок для населення від переходу на вільне ціноутворення, з 2015 року згідно з новим законом про ринок газу, введені спеціальні зобов'язання (ПСО), які держава поклала на «Нафтогаз України», щодо продажу палива побутовим споживачам за фіксованою (а не вільною) ціною.
«Введення ПСО мало чіткі цілі – забезпечити стабільність, належну якість та доступність природного газу для вразливих категорій споживачів, зокрема населення і ТКЕ, у перехідний період формування ринку природного газу» Артем Компан, глава «ЄГАЗ»
З 1 липня від спецобов’язків повинні відмовитися. Ціну на газ для населення формуватиме попит і пропозиція на ринку – аналогічно тому, як це працює для промисловості.
«Скасування ПСО – це перехід до клієнтоцентричної моделі ринку. Клієнти готові до того, щоб самостійно управляти своїм обсягом споживання та ціною споживання. Вони хочуть вибирати ціну і впливати на неї як домогосподарства, а не отримувати її раз на місяць у вигляді постанови»
Переваги та ризики ринкової моделі
Як уже зрозуміло, головною перевагою ринкового ціноутворення на газ є конкуренція за клієнта. Що тягне за собою підвищення якості обслуговування та цінову лояльність. Це ліберальна модель для ринку енергетики, до якої Україна прагне після відмови від «дешевого», але завжди політичного газу з Росії.
Ринкові механізми ціноутворення простимулюють появу нових постачальників і демонополізацію, що означає розвиток ринку в цілому. Утримання клієнтів за монопольним принципом «нікуди не подінеться» - більше не буде визначальним у відносинах постачальник-споживач.
Домогосподарство зможе вільно змінити обслуговуючу компанію на більш вигідні для себе умови – за ціною, по можливостях додаткових послуг і різних бонусних пропозицій.
«Будуть нові сервіси, які почнуть з'являтися рівно тоді, коли постачальники зрозуміють, що ці сервіси стають для клієнтів важливою складовою при виборі обслуговуючої компанії»
Критики ринкової моделі говорять про те, що після скасування ПСО ціни на газ подорожчають і це стане непосильною ношею для багатьох побутових споживачів. Дійсно, конкурентний ринок формується за рахунок попиту і пропозиції, а не державного зарегулювання і стримування цін.
Тобто, ризик зростання цін як таких характерний для будь-якого ринку, не тільки енергоресурсів. В українських реаліях тема газу заполітизована, і зазвичай гаслами про високі тарифи спекулюють певні сили. Закономірно, що з початком опалювального сезону ціни можуть зрости через підвищений попит.
Вирішення цієї проблеми часто лежить у площині енергоефективності та розвитку видобутку газу. Відкритий ринок сприяє заходу нових гравців і тут завдання держави в тому, щоб створити рівні умови для всіх його учасників.
Вразливі категорії населення також повинні бути захищені з боку уряду. Але скасування пільгового ціноутворення і ПСО не означає відмову від практики субсидування. Удосконалення політики соціальної допомоги та підтримка енергозберігаючих програм – це ті умови, які роблять перехід до ринку більш планомірним.
Як пише Українська правда, «зменшує платіжку бережливе використання газу і підтримка енергоефективності, а не ігри з тарифами та пільгами» на рівні держави:
Готовність країни до ринку газу
Роль держави в ринкових відносинах повинна зводитися до забезпечення і захисту прав його учасників. В ідеалі, уряд дерегулює сферу, створюючи передумови для повноцінного функціонування ринку та усуває бар'єри або проблемні зони галузі, захищаючи найбільш вразливих. І ось в цьому аспекті готовності до вільного відкриття криються основні ризики для України.
Не можна сказати, що держава нічого не зробила для запуску ринку. У червні Нацкомісія з держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг спростила процедуру зміни постачальника газу для домогосподарств, яка запрацює з 1 липня:
«З новими правилами ви зможете змінити постачальника хоч за три дні. З липня споживач газу зможе змінювати постачальника буквально в один клік: потрібно відправити новому постачальнику заяву-приєднання. Все інше за вас зробить новий постачальник за допомогою сучасних інформаційних технологій. Саме для цього регулятор дає час до 1 липня – щоб оператор ГТС налаштував роботу своєї інформаційної платформи»
Але залишається ще кілька важливих моментів, без врегулювання яких повноцінний запуск ринку газу в Україні неможливий. Один з них – опція постачальника останньої надії (ПОН).
Постачальник останньої надії
Механізм ПСО передбачає зобов'язання гарантованих поставок газу. Із запуском ринку домогосподарство має право відмовитися від обслуговуючої компанії або сам постачальник може піти від клієнта через заборгованості. У таких випадках держава передбачає захисний механізм постачальника останньої надії, який забезпечить побутового споживача енергоресурсом.
На поточний момент питання ПОН, як і спосіб організації його роботи, не визначені. Крім того, невирішеною залишається технічна сторона питання. А саме – доступ ПОН до баз даних клієнтів поточних постачальників. Регулятор НКРЕКУ виступає за автоматичне підключення до ПОН, щоб убезпечити населення від проблем з поставками газу.
Платіжна дисципліна
«Наявні борги не повинні перешкоджати зміні постачальника», вважає Максим Рабинович. Але в Україні відсутні «дієві законодавчі механізми стягнення боргів з неплатників за спожитий газ», говорить Артем Компан. Це той проблемний аспект, який також потребує доопрацювання.
«Однією з головних проблем в умовах скасування ПСО і державного регулювання ціноутворення є платіжна дисципліна населення. На жаль, не все населення у нас в країні акуратно платить за спожитий газ. Є люди, які вважають, що вони можуть не платити, хоча, коли вони приходять в магазин за продуктами, вони чомусь платять за те, що беруть. Постачальники газу, на жаль, практично не мають механізмів впливу на споживачів. Мова не тільки про те, що вони не мають технічної можливості проводити індивідуальне відключення споживачів у багатоповерхівках. Не працює як такий механізм стягнення боргів з фізосіб. У підсумку це стає колосальною проблемою»
Вирішити цю проблему можна спираючись на європейський досвід і застосовуючи практики реструктуризації боргів та судового стягнення. Також, як радять експерти, відносно боржників повинні працювати механізми обмеження деяких прав споживачів:
«Очевидно, що потрібно привчати споживача платити за ресурси, які він споживає, але це варто робити не через механізми відключення. А через механізми обмеження права фізосіб, наприклад на виїзд за кордон, купівлю нерухомості, отримання банківських позик та інше. Відключення споживача повинно бути останнім засобом впливу на нього»
Платіжна дисципліна посприяє більш відповідальному ставленню людей до споживання та економії.
Завершення поділу облгазів
Це також важливий етап в процесі запуску ринку. Облгази, які відповідають за доставку ресурсу, повинні бути відокремлені від газопостачальних компаній. Це умова прозорого функціонування ринку та його демонополізації. Поки що в багатьох регіонах України цими компаніями володіють одні й ті ж особи.
Якщо говорити в цілому, то експерти, та й влада, визнають, країна все ще не готова відкривати вибір постачальників з 1 липня. У пресі все активніше обговорюється чергове перенесення скасування ПСО на місяць або більше:
«Ми всі розуміємо, що з 1 липня ПСО не буде скасовано. Воно буде продовжене, і поки йде мова, що ПСО буде продовжене ще на місяць. Всі сподіваються, що протягом цього місяця ми вирішимо хоча б частково всі проблеми, які є»
До 1 липня залишається тиждень. Цього часу недостатньо, щоб вирішити той комплекс питань, про який йшла мова вище. І можливо перенесення – це виправданий крок, за який Україна ще має виправдатися перед МВФ.
З іншого боку, нескінченні відстрочки не сприяють розвитку енергетичної галузі. Але і запускати ринок без належної підготовки також не варто, щоб не спровокувати хаос і появу нових проблем, попереджають експерти. Можливо, уряд готує компромісний варіант запуску, про який ми дізнаємося вже зовсім скоро.
