$ 38.21 € 41.3 zł 9.61
+3° Київ +9° Варшава +3° Вашингтон
Відставка Залужного: здобутки «Залізного генерала» за два роки великої війни

Відставка Залужного: здобутки «Залізного генерала» за два роки великої війни

08 Лютого 2024 21:31

Високі очікування та провал контрнаступу 2023 року частково призвели до знецінення попередніх, без перебільшення, героїчних здобутків ЗСУ під проводом колишнього головнокомандувача Валерія Залужного. Тоді українське військо не лише витримало масований удар росіян, але й відвоювало половину втрачених територій – з мізерними ресурсами авіації, бронетехніки, артилерії та особового складу. 

Лише після очевидних успіхів України на полі бою західні партнери погодили постачання зброї, що могла стримати окупантів та зламати хід війни. Докладніше про здобутки екс-головкома Залужного під час повномасштабного вторгнення рф та його бачення перемоги - у матеріалі UA.News.

 

Готовність до спротиву


Згадуючи дні до повномасштабного вторгнення, Валерій Залужний у нечисленних інтерв'ю розповідав, що "відчував запах війни" і знав, що війна неминуча. А тому готувався до неї.

"Запах війни неможливо сплутати. І він уже був у повітрі", – цитує генерала американський тижневик TIME.

"Загроза повномасштабної агресії – вона є, вона була. І, на жаль, мушу це зауважити, що, мабуть, вона й буде далі. Відповідно наше завдання як ЗСУ – не чекати "манни небесної", ми маємо до цього готуватися. І ми для цього все робимо", - заявив тодішній головком в ефірі "Радіо. Свобода" ще у вересні 2021 року.



Пізніше він підтвердив, що Україна приховано готувалася до війни, бо не хотіла, щоб про це дізнався агресор.

"Я побоювався, що ми втратимо елемент несподіванки. Нам треба було, щоб ворог думав, що ми всі розміщуємось на своїх звичайних базах, куримо траву, дивимось телевізор і публікуємо дописи у Фейсбуці", – розповів Залужний для TIME.

На початку повномасштабного вторгнення він, напевне, був одним із найбільш загартованих воєначальників в Україні. До призначення головнокомандувачем ЗСУ Залужний з 2014 року воював на Донбасі, тому добре знав свого ворога.

Навіть після отримання звання генерала у 2017-му Залужний не поспішав переводитися на штабні посади і продовжував роботу, і на передовій - також. За його участі звільнили, зокрема, селище Південне біля підконтрольної російським силам Горлівки та просунулися вперед поблизу Волновахи.

Офіцери, з якими служив Залужний, називали його одним із найвідкритіших генералів, який розуміє проблеми солдатів та молодших офіцерів і "не вважає, що зірочки на погонах – привід бути пихатим", пише "Радіо. Свобода". Бойовий у дійсності, а не на папері – сказав один із офіцерів про Залужного.



Бойовий досвід командування та моральна готовність українського війська до спротиву переважаючим силам загарбників проявилися вже у перший день російської навали.

Станом на 24 лютого 2022 року американський Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував: " Українські сили успішно уповільнюють наступ росії на всіх напрямках, крім прориву з Кримського півострова. Нездатність рф блокувати українські Повітряні сили або завдати шкоди українському командуванню і контролю, ймовірно, сприяла цим початковим успіхам України".



Ефективність оборони та героїзм наших захисників підтверджує і суха статистика. За даними Генштабу ЗСУ, станом на 15 березня 2022 року, ворогом втрачено (знищено повністю, або втрачена боєздатність) до 40 % підрозділів, залучених до так званої "операції" на території України.



 

Оборона Києва: нестандартна тактика "Залізного генерала"


За кілька днів до російського вторгнення американський колега Залужного – голова об’єднаного комітету начальників штабів Сполучених Штатів, генерал Марк Міллі – запитав українського головнокомандувача, "чи планує він евакуюватись до більш безпечного місця".

Залужний відповів, що його дружина Олена і діти залишаться в Києві. Одна з двох його доньок, яка здобула медичну освіту, лікуватиме поранених; інша служитиме в армії. "Якщо знадобиться, ми будемо битися і помремо в Києві". "Саме тоді я сказав: "Ух ти!" –  згадує Міллі. "Це серйозні хлопці. І в моєму розумінні він просто представник українського народу. І він повністю присвятив себе захисту своєї країни", - цитує розмову Washington Post (WP).

Попри відчайдушний спротив українців, ситуація станом на 25 лютого 2022 року, насправді, виглядала фатальною. Переважаючі ледь не в 30 разів російські сили наступали на Київ з північно-західного напрямку, з боку Чорнобильської зони відчуження та Білорусі.



"російські війська увійшли на околицю Києва на західному березі Дніпра... в центрі Києва діють російські ДРГ у цивільному. російським військам поки що не вдалося увійти на східну околицю Києва", - описує оперативну ситуацію ISW.

На той час головнокомандувач ЗСУ мав дві головні стратегічні цілі, одна з яких – не допустити ворога в столицю. Українські оборонці дозволили росіянам просунутися ближче до Києва, а потім нищили їхні неповороткі колони, цю тактику застосовували і на інших ділянках фронту.

"У нас був єдиний варіант, який міг у цій ситуації спрацювати. І цей варіант полягав у тому, що ми мали у найкоротший термін нанести противнику максимальних втрат, випустити з нього кров для того, щоб він відмовився від подальших дій на більшій території України. І це спрацювало", - розповів Залужний в інтерв'ю Дмитру Комарову.

"Ми вимушені були навіть за рахунок залишення певної частини території відтягувати противника, відтягувати його тили, відтягувати його резерви, палити його у тих місцях, де техніка зупинялася", - пояснив колишній головнокомандувач.



Усі елементи надскладної оборони детально проаналізували західні військові аналітики. За їхніми оцінками, під час наступу російське керівництво проявило нездатність змінювати свої тактичні підходи у разі поразки. Натомість українське командування переважало росіян в управлінні тактичною розвідкою, вмінням інтегрувати розвідувальні дані, зокрема з відкритих джерел, у свої військові операції.

Представники армії США також високо оцінили здатність Залужного швидко реагувати на дії росіян. Адже саме після того, як окупанти розтягнули свої позиції та сповільнили наступ на Київ - їх розгромили українські безпілотники, ударивши з флангів.

"Він зберігав гнучкість своїх військ і ніколи не дозволяв їм зупинятися. Залишатися в русі складно і вимагає дисципліни", - пояснив американський чиновник у коментарі для FT.

Оцінюючи такий стиль командування, у квітні 2022 року західна преса почала називати Залужного "Залізним генералом" із нестандартною тактикою та "історичною постаттю" в українській армії.

Тижневик Time визнав тодішнього головнокомандувача ЗСУ одним зі 100 найвпливовіших людей світу у 2022 році.



Слобожанський контрнаступ

"Українці здатні залишатися моторними", - заявив POLITICO представник міністерства оборони США.

З 2014 року українці "можуть краще адаптуватися і проявляти ініціативу так, як не могли раніше", сказав чиновник, додавши, що гнучкість досі міняла правила гри в боротьбі з російським натиском, який виставив "більшу і більш здібну армію", - силу - яка повністю дотримується свого жорсткого плану".



 Уособленням такої військової гнучкості став блискавичний контрнаступ Сили оборони у Харківській області. Під час цієї наступальної операції українські підрозділи розгромили та дезорганізували частини російських окупантів, відвоювали у територію відстанню до 145 км., визволивши півтисячі населених пунктів.

Успіх Слобожанського контрнаступу пов'язують із компетенцією українського командування при плануванні, підготовці сил і засобів – все це проходило у режимі надзвичайної секретності.

Фактор раптовості був посилений кампанією з дезінформації ворога. До початку контрнаступу впродовж серпня в українських та західних медіа активно обговорювали підготовку та неминучий наступ ЗСУ саме на Херсонському напрямку.

За однією з версій, російське командування повірило у реальність масованого наступу Сил оборони на Херсонщині. У будь-якому разі туди перекини значні сили з Харківщини, в тому числі 1-шу гвардійську танкову армію. Відчутне ослаблення окупаційних сил на Слобожанщині стало визначальною умовою для швидкого просування ЗСУ та звільнення українських територій.



Масштабність цього контрнаступу та високу вмотивованість бійців показують результати, здобуті всього за кілька тижнів.

Перший етап цієї операції тривав з 6 до 14 вересня 2022 року. Сили оборони просувалися до міст Балаклія, Ізюм та Куп’янськ. Вже 7-го вересня визволили Балаклію, а 10-го - Ізюм та Куп’янськ. 12 вересня підрозділи десантно-штурмових військ ЗСУ встановили контроль над селом Богородичне та містечком Святогірськ Донецької області. Станом на 13 вересня визволили всю тимчасово окуповану територію Харківської області до річки Оскіл, де розгорнули плацдарм для подальшого наступу.

Другий етап Слобожанського контрнаступу тривав з 21 вересня до 13 жовтня 2022 року. За цей час Сили оборони визволили 99 населених пунктів та вийшли на рубіж Ямпіль, Торське, вздовж річки Жеребець.

Під час визволення Харківщини Валерій Залужний знову продемонстрував здатність адаптуватися до поля бою, що швидко змінюється. Як зауважили західні експерти, на відміну від млявого виснаження противника, яке мало місце в Херсоні, Залужний і його генерали завдали настільки блискавичного удару, що "російські солдати поспіхом тікали, залишивши після себе все, що мали: від танків до чобіт".



За висновками Reuters і BBC, втрата Ізюма, який російська армія намагалася зайняти понад місяць на початку вторгнення, стала "великим приниженням" для путіна і найгіршою поразкою Москви з моменту відступу з Києва у березні.

"Харківський наступ виявив нездатність недостатньо укомплектованих і недостатньо оснащених російських військ утримувати територію на великому фронті. Це шокувало Кремль. путін був змушений мобілізувати сотні тисяч людей, даючи зрозуміти ціну війни російському населенню, яке ізолювало себе від "спеціальної військової операції" свого лідера", - констатували аналітики WP.

Для України ж успіх бійців Сил оборони на Харківщині означав значно більше, ніж повернення територій. ЗСУ перехопили ініціативу на полі бою і довели свою здатність відвоювати окуповані території, успішно використовуючи західну зброю. Це справило враження на союзників, і ті пообіцяли Україні більше військової допомоги.

 

Звільнення Херсону


14 листопада 2022 року, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що "операція зі звільнення Херсону тривала від початку вересня і закінчилася нашим успіхом, але він має свою ціну".

"За кожним так званим "жестом доброї волі" противника стоять колосальні зусилля наших військ. Так само, як ворог відходив з Києва та Харківщини, залишав острів Зміїний, ймовірний вихід із Херсону - це результат наших активних дій", – наголосив генерал Залужний.

Протягом кількох місяців, починаючи з кінця літа, українські захисники проводили ретельний контрнаступ на північному заході області, щоб, зрештою, визволити Херсон - без необхідності вести бойові дії в місті.

Для просування були застосовані деякі з принципів, які вже показали ефективність під час Слобожанського контрнаступу, а саме – українці атакували у тих місцях, де їх найменше очікував ворог. Зрештою, ЗСУ вдалося прорвати лінію фронту росіян і розгорнути високоточну західну артилерію так, щоб вона діставала стратегічні цілі противника.



ЗСУ під командуванням Залужного мали на меті перерізати шляхи постачання російських військ по всій річці Дніпро. Удари були націлені на склади зброї, командні пункти і логістичні маршрути, що ведуть до тимчасово окупованого Криму. Звідти провізію та ресурси постачали через три переправи: Антонівський автомобільний та залізничний мости, а також Новокаховську греблю, якою проходить автодорога. Обидва Антонівські мости системно атакували з ракетних установок HIMARS.

Знищення переправ загрожувало ізоляцією близько 20 тисячам росіян, а тому їхні підрозділи почали буквально тікати з міста та інших частин області. 9 листопада російський генерал Сергій Суровікін офіційно оголосив про відведення військ з Херсона та північного берега Дніпра.

Сили оборони увійшли в місто 11 листопада, того ж дня звільнили решту правобережжя Херсонщини, Україна повернула під свій контроль 40% області.


Стандарти НАТО і ціна перемоги


Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зламав стереотип, що ця війна – між великою радянською армією і маленькою радянською армією, що Київ можна взяти за три дні, а Україну за три тижні, писали про генерала у західній пресі.

Зміни в управлінні українською армією стали одним із здобутків Залужного, що мають посилити потенціал обороноздатності країни. З моменту призначення на посаді він намагався прискорити реформування ЗСУ за стандартами НАТО. Станом на вересень 2021 року в українській армії вже було втілено 300 стандартів Альянсу в питаннях управління, планування та підготовки війська.

"Ми повністю вже фактично розробили ті стандарти, за якими виконує завдання НАТО. Але цього замало. Для того, щоб ми стали НАТО, необхідне, на мою особисту думку, політичне рішення. Ми вже готові. Можемо так сказати», – заявив екс-головком ЗСУ в ефірі "Радіо. Свобода".

Генерал Залужний намагався усунути радянську спадщину в українському війську і змінити його за взірцем збройних сил країн НАТО. Головнокомандувач ЗСУ з патч-наліпкою у вигляді "Бебі-Йоди" на бронежилеті – виглядав повною протилежністю "радянських" генералів російської армії.



"Спроби Залужного змінити культуру можна побачити і на полі бою. Роки тренувань і поглиблення зв'язків з силами НАТО зробили українські війська більш спритними, ніж російські в цій війні. Командири нижчої ланки на місцях часто відчувають себе уповноваженими приймати рішення швидко, а не бігати за кожним викликом вгору по ланцюгу командування, як передбачено радянським способом мислення", - діляться спостереженнями автори Washington Post (WP).



Крім того, генерал Залужний озвучив концепцію перемоги, яка виглядає більше, ніж відновлення повної територіальної цілісності України. Він говорив про створення сильної армії.

"Перемога буде тоді, коли в нас буде армія - можливо, навіть чимала, - яка гарантуватиме безпеку дітей, які зараз катаються в дитячих візочках, щоб вони виростали, знаючи, що такого більше не повториться. І це величезний обсяг роботи. Це має розпочатися зараз", -  сказав Залужний в коментарі WP.



На контрасті з російським командуванням виглядало і ставлення головнокомандувача ЗСУ до людських жертв у цій війні. Щоранку він починав робочий день зі статистики про втрати особового складу і ставив питання, як можна зменшити ці втрати.

Колишній головком публічно не висловлювався з приводу доцільності розкриття втрат українських військовослужбовців під час воєнного стану. Але у всіх своїх інтерв'ю не раз наголошував, що ключовою складовою успішних дій ЗСУ завжди була самопожертва наших захисників.

"Серце відчуває це дуже і дуже болісно. І зараз мені не хотілось би згадувати ті імена, які закарбувалися у пам'яті. Я завжди повертаюся до телефонної книги, де я бачу дуже багато прізвищ людей, яких вже з нами немає…. у мене просто немає сил, щоб видалити їх з телефонної книги. Колись я це зроблю… Але мабуть не вийде це видалити зі своєї пам'яті і свого серця. Це дуже складно. І всіма нормальними людьми це сприймається дуже погано. Війна – це дуже погана справа", - сказав колишній головнокомандувач Валерій Залужний в інтерв'ю Дмитру Комарову.

"Українські люди, український солдат, український сержант, український офіцер, які гинуть щодня, калічаться, але тримають свої бойові позиції….Це єдиний феномен, який дозволяє нам битися до сих пір", - наголосив Залужний.



Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.