Підняття облікової ставки НБУ: що думають економісти

Сьогодні Національний банк України підвищив облікову ставку до 15,5%. Офіційна причина – висока інфляція.

Видання UA.News звернулося за коментарями до економістів, аби дізнатися їхні думки з цього приводу.

Це рішення було прогнозованим, а сама міра є вимушеною в умовах, які склалися. Таку думку висловив економіст, директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«На сьогоднішній момент інфляція в Україні набагато більша, ніж цього очікували в Нацбанку та Міністерстві економіки. Тож регулятор вимушений вводити відповідні запобіжні заходи. Я абсолютно впевнений, що коли ми з вами подивимося показники інфляції, там буде більше 13%. Більше навіть, ніж офіційний показник. Тобто НБУ намагається зупинити інфляційні процеси. Вони зумовлені і поганим врожаєм, і енергетичними проблемами, і зростанням заробітних плат, і так далі. Тобто всі ці речі нікуди не поділися. Тож те, що відбувається, очевидно і очікувано. Все так і мало бути. Для прикладу: в РФ їхній центробанк тримає ставку на рівні 21%», - зазначив Олег Пендзин.

Економіст Юрій Гаврилечко навпаки різко критикує рішення НБУ. Він вважає, що в чинних умовах ставку варто було б навпаки знижувати, а не піднімати.

«Давайте подивимося на прогнози Нацбанку. За останні років 10 вони жодного разу не збігалися з реальністю, коли справа стосувалася інфляції. Тобто це прогнозування «пальцем у небо». Бо не може 10 років поспіль Нацбанк помилятися на 30-50%. Це нонсенс. Відповідно, оскільки інфляція суттєво перевищує показники НБУ, останній традиційно вирішив, що потрібно щось робити. А «щось робити» — це спробувати стримати інфляцію за рахунок облікової ставки. Це дуже хибна ідея, яка ніколи в житті не спрацьовувала… у відкритих економіках.

Збільшення ставки — це збільшення вартості грошей, а отже і кредитування. А отже, цін і тарифів як наслідок. Бо підприємці, які беруть кредити, щоб віддати проценти, змушені будуть підняти ціну на власну продукцію… В теорії підняття облікової ставки може допомогти приборкати інфляцію, якщо її природа — в наявності великої кількості незабезпечених товарною масою грошей на внутрішньому ринку. Це носить назву «інфляція попиту». А ви десь бачили в українців велику кількість грошей? Дві третини українців є бідними. Вони живуть менш ніж на $5 на день. Як в таких умовах буде інфляція попиту? Я не розумію», - каже Гаврилечко.

На думку експерта, в Україні сьогодні діє «інфляція пропозиції». Ціни зростають через державну політику стосовно тарифоутворення, насамперед у газовій галузі та в сфері електроенергії. Відповідно, ми маємо протилежну причину інфляції, яка долається зворотнім шляхом: через зниження облікової ставки.

«Нам не треба заморожувати економіку, нам треба її розігрівати, понижуючи ставку. А так держава вимушена збільшувати відсотки на обслуговування державних цінних паперів. Тобто стрімко зростатиме державний борг, насамперед внутрішній. Він-то номінований у гривні, але щоб його погасити, уряд буде зацікавлений у вищій інфляції. Тож підвищення ставки призведе до більш стрімкого зростання державного боргу та більшій концентрації капіталів у позавиробничій сфері. Тобто в результаті інфляція ще сильніше збільшиться, зросте державний борг, а гроші перетікатимуть з виробничої сфери у фінансову», - резюмував Юрій Гаврилечко.

А от кандидат економічних наук, економіст з 10-річним досвідом роботи в НБУ Вадим Сирота до підняття облікової ставки ставиться іронічно. Він порівнює українську інфляцію з прогнозом погоди у смартфоні: «на вулиці +5, а відчувається як -2».

«Ось у нас є офіційні показники інфляції, а є реальність, яку кожен відчуває під час походу в магазин чи коли заглядає в кишеню. Причини її перш за все побутові. Це підвищення цін на комунальні послуги, на електроенергію, на постачання окремих товарів, на транспорт, на бензин і так далі. Звичайно, що в нас є і фактично прихований друк коштів, є соціальні зобов'язання за рахунок грошей Заходу, у нас є грошова маса в обігу, яку можна вважати надлишковою: економіка не працює, тож і нікого кредитувати… Тому інфляцію зумовлюють чинники, які перебувають поза монетарною політикою... Думаю, що можна очікувати і подальшого підвищення в цьому році», - зазначив Сирота.

Експерт при цьому не впевнений, що таким чином вдасться досягти якихось великих успіхів. А наслідком буде зростання прибутку українських банків.

«У лютому НБУ озвучив огляд банківського сектору. Знову в нас під час війни рекордні прибутки в банків: 103,7 мільярдів гривень. І це ще за вказівкою МВФ було введено 50% податку на прибутки. Тож лузерам з Вол-стріт наші банки мають читати лекції про те, як заробляти гроші… Антиінфляційний момент у піднятті ставки наявний, тут я не буду критичним. Але все це не трансформується в депозити, це не стимулює заощадження — а нам в умовах війни треба створювати заощадження. Це база військової економіки та військового кейнсіанства. Зростання ставки теоретично мало би зробити більш вигідним певні об'єкти для інвестицій. Але, як ми бачимо, не зробило», - резюмував Вадим Сирота.

Раніше наприкінці січня НБУ вже підвищував облікову ставку.