9 липня у Брюсселі відбувся 20-й саміт Україна-ЄС. З боку Європи участь у заході взяли президент Європейської ради Дональд Туск і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Україну представив президент Петро Порошенко.
Відмітним моментом саміту цього року стало підписання підсумкової декларації, в якій ЄС визнав європейські прагнення України та її європейський вибір. На відміну від попередніх двох років. Однозначна підтримка України та її суверенітету, засудження російської агресії зафіксовані у комюніке, що відтепер є не окремою думкою конкретних європейських чиновників, а загальною і єдиною позицією усіх країн-членів ЄС.
Підсумкова декларація: незмінна підтримка України та її суверенітету
Це перший саміт після вступу в дію Угоди про асоціацію. У цьому контексті увагу було приділено підсумкам річної співпраці між Україною і Євросоюзом – щодо зони вільної торгівлі та євробезвізу. Сторонам саміту вдалося досягти узгодження основних позицій, які лягли у підсумкове комюніке.
Минулого і позаминулого років зустрічі Україна-ЄС закінчилися без підписання документа через відмову окремих країн визнавати європрагнення Києва (у 2017 році) і через безвізовий режим (2016 рік).
Цього року гострі кути вдалося обійти. Правда не усі тези, на яких наполягала Україна, були враховані. Деякі пункти стали певним компромісом, враховуючи непрості відносини Києва з окремими членами. Разом з тим, Європейський союз продовжує підтримувати територіальну цілісність України і покладає відповідальність за події на Донбасі і в Криму на Росію.
Європейський вибір України визнається і вітається. Як і прогрес щодо Угоди про асоціацію: щодо збільшення товарообігу між сторонами і дії безвізового режиму. Крім цього Київ продовжує інтегрувати європейські правові норми в національне законодавство у сферах цифрового ринку, енергетики, митного співробітництва.
Реформи успішні, але боротьба з корупцією потребує зусиль
Європейський союз визнає успішність українських реформ у сферах охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, децентралізації, екології та управління державними закупівлями. Але наголошує на важливості збереження темпів перетворень на час виборчих кампаній 2019 року, що наближаються – президентської, яка пройде навесні, і парламентської, яка відбудеться восени.
Боротьба з корупцією залишається пріоритетним індикатором успішності усіх трансформацій в Україні. Також – ключовою вимогою дії безвізу, як і скасування обов'язкового е-декларування для громадських антикорупціонерів. Відносно Антикорупційного суду ЄС нагадує про скасування апеляційної правки:
Необхідно продовжувати реформи судової системи, судочинства і правоохоронних органів. Також – у сферах енергетики, особливо стосовно ринку газу та електроенергії. ЄС готовий продовжувати інтеграцію енергоринку України до європейського. І підписати Угоду про Спільний авіаційний простір незабаром.
У питанні освітньої реформи в комюніке записали «угорське застереження» - нерозповсюдження норм про українську мову на приватні школи національних меншин.
Європейський союз готовий фінансово підтримувати Україну за умови прогресу у реформах:
Росія – агресор, окупант і відповідальна за збитий малайзійський Боїнг
ЄС закликав Росію звільнити українських політв'язнів, утримуваних в Криму і на території РФ. У документі згадані кримськотатарські активісти та імена Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова, Романа Сущенка. Також міститься заклик забезпечити доступ міжнародних представників на неконтрольовані регіони України під окупацією.
РФ повинна взяти на себе відповідальність за збитий малайзійський Боїнг і покарати винних.
Теми, які не увійшли до комюніке
Для України гострим питанням залишається реалізація Росією газотранспортного проекту по дну Балтійського моря «Північний потік-2». Київ наполягає на політичній складовій проекту «Газпрому» і піднімає тему зупинки будівництва труби в обхід України. ЄС в особі окремих держав підтримує Україну, але в цілому не готовий відмовлятися від проекту. Тому тези про «Північний потік-2» не відображені у заключній заяві сторін.
Вказана лише роль України як «стратегічного транзитера газу, який забезпечує доступні, безпечні та надійні поставки газу в ЄС»
Ще одна гостра тема – миротворча місія ООН на Донбасі. Як і «Північний потік-2», питання піднімається на найвищому рівні серед європейських колег. Але також не зафіксоване у комюніке. ЄС погодився на фіксування позиції тільки по СММ ОБСЄ:
Оцінки підсумків саміту
Європейські політики висловили задоволення підсумками саміту, а президент Порошенко залишився «сповнений оптимізму». В експертному середовищі результати саміту для України оцінюються позитивно-нейтрально. Коментує політолог Руслан Бортнік:
«В принципі достатньо збалансований документ по типу «і вовки ситі, і вівці цілі»: ЄС визнає «європейські прагнення» України, але мова про перспективу членства або «кандидатства» поки не йде»
У зв'язку з цим Україна може змінювати стратегію інтеграції до ЄС, вважає експерт Любов Акуленко:
«Більшість із нас усвідомлює, що у найближчій перспективі ми не отримаємо зафіксованої на папері перспективи членства в ЄС. Отже, це має бути щось менше, ніж членство, але глибше, ніж Угода про асоціацію. Нам варто виділити напрямки в угоді, за якими ми бачимо найбільшу перспективу, і почати діалог з європейцями щодо їх зустрічних кроків у цих конкретних сферах»
На думку автора, це може бути адміністрування торгівлі з ЄС і шлях до «торгового» безвізу:
«Необхідно, щоб ми не просто обмінювалися інформацією з митними органами ЄС. Нам потрібно, щоб результати контролю, який провела українська митниця, визнавала європейська митниця. Тобто щоб у нас був один етап митного контролю, а не два по різні боки кордону, як є на даний момент. Це значно прискорить проходження митних формальностей»
Це окрема тема, яка потребує аналізу. Але справедливість пропозиції і раціональність аргументів – безперечні. Якщо підсумувати, то Україні крім поточних зобов'язань необхідно інтенсифікувати взаємодію з європейцями у тих секторах, які сьогодні можуть просунути інтеграцію в європейське співтовариство углиб. Це і продемонструє щирість наших європейських прагнень.
На підсумковій прес-конференції Жан-Клод Юнкер заявив, що «українці – люди, які заслуговують на довіру», коментуючи результати дії безвізу. Це твердження може стосуватися не тільки наших туристів, а й усієї країни, її реформ та боротьби з корупцією. Правда для цих результатів ще варто попрацювати із політичною волею керівництва України.
