7 листопада було повідомлено, що під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача під головуванням президента України Володимира Зеленського було прийнято рішення про відчуження у власність держави активів стратегічно важливих підприємств. Серед таких підприємств було Акціонерне Товариство «Мотор Січ», Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор», Приватне акціонерне товариство «АвтоКрАЗ» та Публічній акціонерні товариства «Укрнафта» і «Укртатнафта». Таке відчуження відбулося вперше в історії країни.
Інформаційний портал UA.News розбирався, що сталося і які будуть наслідки таких процесів.
Кому належать
Відомий підприємець Ігор Коломойський має 42% акцій у «Укрнафті» та близько 60% в «Укртатнафті». В останній компанії, щоправда, ці 60% належать ще й партнеру дніпропетровського олігарха – Геннадію Боголюбову. Інші акції цих компаній належать Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», де частково багатьом міноритарним акціонерам.
Відчужене кременчуцьке товариство «АвтоКрАЗ» входить в групу «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго. ПрАТ «Запоріжтрансформатор» - в групу «Енергетичний стандарт», яка є фактичною власністю Костянтина Григоришина.
Найбільш цінний для Збройний сил України виробник моторів для літаків, вертольотів, крилатих ракет і газотурбінних електростанцій «Мотор Січ» за часів президентства Петра Порошенка у 2016 році майже перейшов до рук китайської компанії Skyrizon.
Заарештований нещодавно за зраду директор «Мотор Січі» В'ячеслав Богуслаєв продав контрольний пакета акцій підприємства у вигляді 56% китайським підприємцям. У 2021 році акції запорізького підприємства були арештовані й передані в управління АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів). Тоді ж РНБО застосувала санкції до акціонерів «Мотор Січі» з Китаю. У відповідь ті звернулися до міжнародного арбітражу із позовом до України на $3,5 млрд і поки рішення немає.
Ці підприємства мають працювати 24 на 7 для потреб оборони держави. Хочу запевнити колективи, що жодних змін в роботі не відбудеться, а буде лише більше замовлень. Що стосується тих підприємств які не працювали, то їх робота буде відновлена, трудові колективи будуть повертатись до роботи.
Прем'єр-міністр УкраїниЗаконодавча база
Як пише «Економічна правда», механізм передачі активів виглядав так. Держава відкрила в депозитарній установі рахунок в цінних паперах на який Центральний депозитарій перерахував акції згаданих підприємств, що належали приватним особам. З рахунків останніх ці акції списали.
Формально таку передачу передбачають:
- Закон України від 6 грудня 1991 року № 1932 «Про оборону України»;
- Закон України від 12 травня 2015 року № 389 «Про правовий режим воєнного стану»;
- Закон України від 17 травня 2012 року № 4765 «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
«Щодо юридичних наслідків примусового відчуження можемо визначити: по-перше, майно із приватної передається у державну власність на час дії режиму воєнного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості. Власники зможуть отримати компенсацію за відчужене майно. Проте, скоріше за все, відшкодування вартості буде здійснено вже після скасування воєнного стану», - зазначив в коментарі UA.News голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу м.Києва, адвокат Максим Тютюнников.
По-друге, як зазначає адвокат Тютюнников, відшкодування буде здійснюватися на підставі висновку про вартість майна на дату оцінки, який додається до акту, який повинні скласти при передачі майна. Висновок може бути складено без присутності власника (у разі його відмови), а також закон допускає здійснення оцінки та складення висновку без залучення професійного оцінювача.
«Вважаємо, що це призведе до збільшення судових спорів щодо оскарження оцінки майна. Окрім того, компенсація за примусово відчужене майно здійснюється протягом п’яти років після закінчення воєнного стану за рахунок коштів держбюджету. Таким чином, власник майна хоч і має право на компенсацію, проте протягом п’яти років після закінчення воєнного стану та за ціною, яка була визначена на момент відчуження. При цьому, ця ціна визначена на день передачі майна за 5 років після закінчення воєнного стану, у випадку значного зростання рівня інфляції, не зовсім відповідатиме реальній вартості активів», - зазначає Тютюнников.
І третій момент - колишній власник зможе повернути майно знову ж таки після скасування правового режиму воєнного стану, якщо воно збереглося, проте таке повернення буде здійснюватися в судовому порядку. Якщо майно не збереглося, колишній власник може вимагати надання іншого майна, якщо це можливо.
«Очікувано, що після закінчення воєнного стану збільшиться кількість судових спорів щодо повернення майна колишнім власникам», - сказав адвокат.
Іміджеві наслідки
На думку експертів, головне, щоб держава компетентно розпорядилася тим майном, яке свого часу віддала на приватизацію, а зараз повернула. І тут проблема у наявності менеджерів високого професійного рівня, які зможуть дати раду цим активам, більшість з яких є проблемними.
«Зрозуміло, що будь-які активи, які можуть допомогти пережити нам зиму, а не тільки сподіваючись на міжнародну допомогу, вони повинні працювати на державу. Ситуація із нападами та руйнуваннями у енергетичний системі та на інших об’єктах стратегічної інфраструктури спричинили прискорення цих процесів як на політичному, так і на практичному рівні. Законодавчі підстави є - у вересні ВР прийняла відповідний закон. Звісно, новий механізм не може відразу працювати бездоганно. Наскільки будуть ризики судових процесів: тут треба враховувати, що ці активи відносяться або до бенефіціарів, відносно яких є кримінальні провадження, або ці об’єкти перебувають в стані банкрутства, тобто це проблемні активи. Але вони зараз повинні працювати на безпеку і оборону України. Наприклад, «Запоріжтрансформатор» - і банкрутом був, у них є проблеми із виконанням контрактів перед державою», - зазначив в коментарі UA.News Андрій Забловський, керівник Секретаріату Ради підприємців при КМУ, економічний експерт.Експерт акцентує увагу на тому, що ключовим у цьому відчуженні є питання, наскільки воно буде ефективним із точки зору управляння - наявність якісного професійного ресурсу.
«За оцінками HR-консультантів, які готують таких спеціалістів, на одне таке підприємство, враховуючи, із якими викликами воно буде стикатися і майбутні судові справи із їх колишніми власниками, то десь на кожне потрібно 30-50 професійних менеджерів, які мають серйозний досвіт управлення в кризових умовах. А тут навіть не просто кризовий стан, тут мова йде про управління в умовах воєнного стану. Не проблема передати, або відчужити, проблема управляти. Як відомо, в особі АРМА зараз дуже багато передано активів, по суті мова йде про те, що зараз держава стає мегавласником багатьох об’єктів приватної власності, які раніше були приватизовані. І питання по АРМА зараз йдуть, наскільки прозоро і ефективно здійснюється управління цими активами на результат, на який всі ми розраховуємо», - розказав Забловський.
На думку експерта, за цими процесами уважно спостерігають наші міжнародні партнери. Якщо в нашому розпорядженні такі активи є, то для міжнародних донорів ми повинні показати ефективність їх управління, щоб надалі могли освоїти ефективно кошти, які надійдуть на відбудову нашої країни.
Реакція власників
Директорка компанії з управління активами «Цикада» Алла Бондар, в управлінні якої знаходяться 24 580 акцій «Укрнафти» повідомила «Економічній правді», що відповідно до закону держава має скласти акт оцінки такого майна на дату вилучення та сплатити відповідну вартість протягом 5 років після припинення воєнного стану. Якщо оцінка виявиться завищеною та не відповідною фінансовим показникам підприємств, акціонери будуть звертатись до суду.
«Водночас, ми розуміємо це непросте рішення. Якщо це зможе захисти нашу інфраструктуру – ми готові чекати. Все ж таки це стратегічні підприємства… Головне, щоб в кінці, після перемоги, все спрацювало відповідно до закону (або повернули акції, або справедливо компенсували)», – зазначила директорка.
У ПРАТ «АвтоКрАЗ» зазначили, що вони не були готові до такого рішення.
«Ми дізналися так, як і всі — зі ЗМІ. Ми нічого не знали і дуже здивовані. Спочатку про рішення НКЦПФР, потім ми вже ознайомилися з текстом цього рішення. Ми не знаємо поки, якими будуть наші подальші дії. Ми не розуміємо, як буде виконуватися рішення РНБО. Ми одні з перших проходимо таку процедуру і не маємо прикладів. Як буде в подальшому держава управляти підприємством. Органи державної влади поки роз'яснень нам не дали», — сказав адвокат підприємства Ярема Лазор в коментарі «Суспільному».
Ірина Ковальчук для UA.News