Договір про гарантії безпеки Україні є надзвичайно позитивним і важливим рішенням, оскільки передбачає активну підтримку нашої країни ядром союзників в особі США, Польщі, Великої Британії та Канади перед обличчям нових російських загроз. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Експерт назвав проект гарантій безпеки Україні «досить цікавим документом». Він нагадав, що вперше ідея таких гарантій виникла ще у березні поточного року, коли більшість країн-членів НАТО висловили готовність надати нашій країні допомогу такого характеру.
«Навесні ця ініціатива сприяла тому, що сьогодні сформувалося ядро наших військово-політичних союзників – США, Польща, Велика Британія, Канада. Не побоюся сказати, що де-факто Україна сьогодні є членом НАТО, оскільки її Збройні сили активно переходять на натівські стандарти озброєнь, а в бойових діях дедалі частіше застосовується тактика і стратегія армії Альянсу»
політичний експертНа думку аналітика, про слушність цієї ініціативи свідчить реакція москви, яка заявила, що актуальний проект Договору загрожує безпеці росії. Ігор Мартинов переконаний, що головну загрозу агресор створює собі сам, але йому не під силу це усвідомити.
«кремль не зміг досягнути цілей т.зв. «спеціальної військової операції» в Україні. Про це свідчить рішення Швеції та Фінляндії вступити до НАТО і той факт, що угода про вступ цих країн уже перебуває на етапі ратифікації парламентами країн-членів Альянсу. Очевидно, росія дуже роздратована спробою України отримати додаткові гарантії безпеки. Де-факто, цю домовленість уже виконує ядро наших союзників – США, Канада, Велика Британія і Польща. Україна отримує всебічну допомогу, що дозволяє нам не лише оборонятися, а і наступати на полі бою. Тож остаточне затвердження проекту гарантій безпеки і його офіційне схвалення країнами-партнерами, буде надзвичайно позитивним та важливим рішенням для України»
Читайте також
29 березня 2022 року в Стамбулі, Туреччина, відбулися мирні переговори між делегаціями України та росії. Під час зустрічі, українська сторона виступила з пропозицією про підписання нового міжнародного договору про гарантії безпеки.
Зокрема, Україна пропонувала заручитися гарантіями безпеки від кількох країн Заходу, як для країн Альянсу - тобто з формулюваннями, ідентичними статті 5 Статуту НАТО про колективну безпеку.
Однак виявлені у квітні масові вбивства російськими військовими цивільних жителів Бучі та інших міст Київської області, відбили в української сторони вести подальші переговори з терористичним агресором.
13 вересня Офіс президента оприлюднив новий проект Договору про гарантії безпеки для України (Kyiv Security Compact), які були розроблені за дорученням Володимира Зеленського. У документі, зокрема зазначено, що наша країна повинна мати таку армію і військову силу, аби відбити у росії будь-яке бажання повторити масштабне вторгнення.
Президент Зеленський вже обговорив гарантії безпеки з представниками провідних аналітичних центрів Європи та США.
Екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що вкрай важливо, аби США стали першою країною-гарантом, яка поставить підпис під Kyiv Security Compact.
У росії негативно відреагували на новий проект гарантій безпеки. Договір там назвали «ескалацією» і спробою залучити до війни в Україні країни НАТО та їхніх союзників.
