Політолог розповів про чотири причини, через які падає рейтинг довіри до Зеленського

Відомий політолог та політтехнолог Олег Постернак прокоментував нове соціологічне дослідження КМІС, яке фіксує серйозну втрату довіри громадян до президента Володимира Зеленського. На думку експерта, в цього явища є чотири причини.
Своїми думками Постернак поділився в інтерв’ю агентству UA.News.
За його словами, перша причина падіння рейтингів – серйозна втома від війни. Друга причина – це асоціювання Зеленського з війною та усіма її проблемами. Суспільство три роки живе в стані ненормальності, і з усім цим асоціюється саме персона голови держави.
«Зеленський чітко асоціюється з усім горем, з лихоліттям війни, з проблемами: корупції, армії, кадрової політики, адміністрування тощо. З одного боку, мені важко сказати, що президент робить неправильно. Ми не можемо говорити, що він нічого не робить. А з іншого боку, результативність його кроків, результативність адміністрування, яке здійснює все його оточення, зосереджене в Офісі президента. Зрозуміло, що не уряд керує країною, а керує країною Офіс Президента», - каже Постернак.
Політолог навів приклад Вінстона Черчилля, який пройшов буквально таку ж саму ситуацію.
«Така сама історія може повторитися з Зеленським. І це друга причина нерозуміння, а точніше, помилок в комунікації влади та суспільства. От давайте відверто скажемо, подивіться статистику: скільки дивились у громадян України новорічне звернення Зеленського? Цифри будуть порівняно менші, наприклад, з результатом 2023 чи 2022 року. Подивіться, скільки дивляться щоденних звернень президента. Ну крім медійників, експертів, політологів чи дуже активних громадян – вони, звісно, дивляться. Але президент перестав бути ньюсмейкером», - вважає Постернак.
Третя причина полягає в самому суспільстві. Воно живе як окремий живий організм. І коли перемоги над зовнішнім ворогом немає, соціум починає жити в полоні пошуку бодай якихось внутрішніх перемог.
«Суспільство, коли немає перемоги над зовнішнім ворогом, починає знаходитись в полоні пошуку хоча б якихось перемог на внутрішньому фронті. Воно починає шукати внутрішнього ворога. Не здолавши зовнішнього ворога, суспільство шукає внутрішнього ворога… У нас там Покровськ вже «тріщить по швах», в кілометрі стоїть російська орда. В Курахово вже панують росіяни. Село Шевченково з найбільшими в Україні запасами літію в роках вже росіян. Є загроза на Запорізькому напрямку, а Курська кампанія виявилася начебто непоганою, але з проміжними опосередкованими успіхами», - коментує експерт.
Нарешті, четверта причина – це те, що українці дуже «заряджені» на темі пошуку справедливості.
«Це ключова річ, базова, функціональна, психологічна річ, яка знаходиться в основі ментальних структур українського суспільства. І коли дратувати цю справедливість, то реакція буде швидкою на будь-які подразники», - резюмував Постернак.
Раніше ми писали, що думають про нову соціологію КМІС інші політологи.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.
