$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +12° Варшава +27° Вашингтон
Наслідки снарядного голоду: про що кажуть бійці на передовій і чим замінять артилерію

Наслідки снарядного голоду: про що кажуть бійці на передовій і чим замінять артилерію

23 Лютого 2024 19:24

Критична нестача боєприпасів у Силах оборони України вийшла на перший план в інформаційному просторі після втрати Авдіївки. Оборона міста велася в умовах жорсткої економії артилерійських снарядів, без ефективної контрбатарейної боротьби. Що стало показовим наслідком затримки західної допомоги. І це визнали на найвищому рівні у Києві, Вашингтоні та Брюсселі.

Однак, за лічені дні акценти знову змістилися на подальші плани у посиленні авіації, нарощенні кількості дронів чи іншого озброєння.

Але саме брак артилерійських снарядів у найближчій перспективі може стати причиною зміни лінії фронту на користь ворога. Чи є варіанти для термінового покриття цього дефіциту та скільки снарядів потрібно Україні - намагалося з'ясувати агентство UA.NEWS.

 

Снарядний голод


Відчайдушна ситуація з нестачею боєприпасів на фронті вже вийшла за межі суто дипломатичних переговорів. Упродовж останніх тижнів українські бійці напряму просять західних партнерів надати боєприпаси для артилерії та авіацію.

Резонансу набув один із таких закликів від Артема Карякіна з позивним «Східний», який народився у місті Клавдіївка (Стаханов) Луганської області і нині воює на Бахмутському напрямку.

Український воїн  розмістив фото у соцмережі X, на якому стоїть біля стіни, на якій англійською написано: «Донецька область, Україна. Ми не просимо занадто багато чого. Нам просто потрібні артилерійські снаряди й авіація. Решту ми робимо самі. Збройні Сили України».

 Наскільки тяжко воювати бійцям в умовах переважаючих сил ворога, насамперед артилерії, демонструє відео, де показані наслідки масованих обстрілів росіянами Авдіївського коксохімічного заводу.



Наслідки нестачі боєприпасів для фронту пояснюють західній аудиторії і аналітики міжнародних дослідницьких центрів. Їхні висновки наводить Радіо Свобода.

 «Підготовка російських військових командирів і їхній спосіб мислення підкажуть їм, що зараз настав час просуватися вперед до цілей: (українські) підрозділи мають дефіцит боєприпасів і живої сили, американська допомога затримується», а західні цілі виробництва боєприпасів не досягнуті, вважає Дара Массікот, старша наукова співробітниця Центру Карнегі.

«Якщо російські війська продовжуватимуть просуватися повз Авдіївку та захоплюватимуть (транспортні) мережі, у тому числі на захід від Бахмута, вони зрештою загрожуватимуть більш стратегічно розташованому Покровську, приблизно за 80 (кілометрів)», – зазначає Массікот.



росія зберігає стратегічну мету – підпорядкувати Україну. Досягти цього вона планує насамперед через тиску по всій лінії фронту, щоб виснажити запаси боєприпасів і кадрових резервів ЗСУ, йдеться у дослідженні британського Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), опублікованому 13 лютого.

«Паралельно з цими зусиллями перед російськими спецслужбами стоїть завдання зламати рішучість міжнародних партнерів України продовжувати надавати військову допомогу. Щойно військова допомога буде значно обмежена, і українські запаси боєприпасів вичерпаються, росія має намір почати подальші наступальні операції, щоб домогтися значних, хоча і повільних, успіхів на полі бою», - вважають експерти RUSI.

За їхніми словами, досягнення на полі бою Москва планує використати як важіль проти Києва, щоб змусити його капітулювати на російських умовах.

 

Що можна зробити вже зараз


Коли стало зрозуміло, що ЄС провалив свої обіцянки із постачання 1 млн боєприпасів для України, у Брюсселі оголосили про плани відкриття та розширення виробництва боєприпасів на території Євросоюзу.



А німецький концерн Rheinmetall заявив про початок будівництва в Україні нового заводу, де вироблятимуть передусім артилерійські снаряди.

 Проте лише плануванням нових виробництв цю проблему вирішити вже неможливо, наголошують у Києві. Для України важливий баланс: снаряди потрібні зараз і на перспективу - для стабільного забезпечення армії.

«Якщо зараз втратити час. То може бути така ситуація, що ці снаряди будуть непотрібні. Тут має бути баланс між закупівлею і фінансуванням запуску нових виробництв снарядів», - наголосив Єгор Чернєв, народний депутат, голова Постійної Делегації України в Парламентській Асамблеї НАТО.

За його словами, німецькі виробники кратно збільшують виробництво зброї, тому що, як вони кажуть, «це потрібно не лише для України, але й для поповнення запасів своїх, тому що (між рядків) вони також мають готуватися до великої війни».

«Є розуміння, є дії вже. Але, як вони кажуть, це не робиться за один день. Це вимагає часу», – сказав народний депутат.

У нинішніх обставинах Україні потрібні далекобійні ракети, щоб змусити росіян відтягнути артилерію та склади боєприпасів подалі від лінії фронту, наголошує Чернєв. Саме з таким запитом Україна звернулася до німецьких партнерів.

«Ми говоримо, якщо ви не можете нам надати всю необхідну кількість снарядів, які нам необхідні вже сьогодні, то давайте зрівняємо позиції наші та росіян. Давайте, винесемо їхні склади з амуніцією, тими самими снарядами, які вони випускають в шаленій кількості проти наших позицій. І для цього нам потрібні далекобійні ракети TAURUS. Як ми робили з HIMARS? На відстані 90 км на лінії фронту все було вичищено буквально за 2 тижні. І у росіян був снарядний голод, тому що ми порушили їхні логістичні ланцюжки», - сказав Чернєв у коментарі для Radio NV.


Запасний план союзників


Європейські столиці екстрено намагаються зібрати $1,5 млрд на закупівлю артилерійських снарядів для ЗСУ, щоб зміцнити лінію фронту проти росії, повідомило видання The Financial Times (FT) 23 лютого.

Зазначається, що ініціатором останнього плану із закупівлі боєприпасів за межами ЄС стала Чехія. Країна намагається знайти вихід із глухого кута, у який зайшов Конгрес США з допомогою Україні, та у питанні затримки європейського виробництва боєприпасів.

Джерела видання кажуть, що країні потрібні європейські партнери, щоб допомогти виділити $1,5 млрд на закупівлю боєприпасів. «Чехи виконали всю роботу, але їм потрібні інші, щоб надати гроші», - пише FT.

«Українцям байдуже, звідки ці снаряди і хто за них платить», - сказав один із дипломатів ЄС. «Ми сперечаємося про абревіатури, тоді як вони страждають на лінії фронту».

Одним з перших на ініціативу Чехії відгукнувся уряд Канади. Там заявили, що можуть виділити близько $30 млн на реалізацію плану доставки боєприпасів для Сил оборони України. Йдеться про 800 тис. снарядів, які Чехія знайшла для України, повідомило CBC News.

Міністр оборони Канади Білл Блер раніше заявив, що Оттава веде переговори з Прагою щодо цього питання, проте не став розкривати деталі.



Це дуже хороша новина, оскільки формується коаліція країн готових допомогти Україні в отриманні цих 800 тис. снарядів, вважає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».

За його словами, зараз середній показник пострілів на добу у росіян становить 10 тис, зрідка піковий може досягати 15 тис. Своєю чергою, українські війська більшу частину війни здійснювали 5-7 тис. пострілів на добу і рідко коли виходили на рівень у 10 тис.

«Якщо розрахувати 800 тис. пострілів за добовим настрілом 5 тис, то такого обсягу вистачить для забезпечення 160 днів стабільного показника ведення вогню. Майже півроку забезпечення цієї частки настрілу калібрами 155 мм і 122 мм. Але, крім цих калібрів, є й інші, якими користуються артилерійські війська, - зокрема, 152 мм, 120 мм, 105 мм тощо», - написав він у своєму Телеграм-каналі.

Експерт наголошує, що потреби у боєприпасах можуть зрости у разі подальшої активізації бойових дій.



«Для паритету з росіянами, на перший погляд, достатньо вивести кількість пострілів до 10 тис. або знайти спосіб на рік постачати Україні 3,5 млн і більше снарядів. Але ось у тому-то й річ, що коли ми говоримо про паритет, то маємо на увазі рівну кількість застосовуваного сторонами боєкомплекту, але що відбувається, коли одна зі сторін переходить у наступ?

А відбувається зростання добового показника пострілів, зумовлене необхідністю зламування укріпрайонів і підтримки піхоти в наступі. У разі недостатньої підтримки артилерією наступ може захлинутися. Фактично вихід на показник у 15 тис. пострілів на добу призводить до потреби в 450 тис. пострілів на місяць. Збільшення інтенсивності ведення вогню до 20 тис. пострілів на добу - це вже майже мільйон на місяць», - зробив висновки Коваленко.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.