Справа «Мідас» про розкрадання в «Енергоатомі» повернулася в український інфопростір з новими подробицями. З’ясувалося, що за кордон намагався втекти ексміністр енергетики Герман Галущенко.
15 лютого детективи НАБУ зняли його з потяга Київ-Хелм. Втікача доправили до Києва, а 16 лютого детективи НАБУ вручили йому підозру у відмиванні вкрадених мільйонів та участі у злочинній організації. У відповідь ексміністр енергетики через своїх адвокатів вирішив оскаржити це затримання у Вищому антикорупційному суді. Утім, ВАКС відхилив цю скаргу і залишив Галущенка під вартою до обрання запобіжного заходу.
Від самого початку «Міндічгейту» Герман Галущенко виглядав однією з ключових персон корупційної схеми в енергетиці, але дотепер залишався у статусі свідка та справно ходив на допити в НАБУ. Чому саме зараз він вирішив втекти з України? Чому ексміністру не вдалося уникнути арешту, як це зробив інший координатор масштабних розкрадань Тимур Міндіч? І як оцінюють затримання Галущенка політичні експерти — докладніше у матеріалі UA.News.
У чому підозрюють Галущенка
Германа Галущенка вперше викликали на допит у НАБУ ще у листопаді минулого року. Тоді ж джерела у правоохоронних органах повідомляли ЗМІ, що в межах допиту в Галущенка «може з’явитись статус в межах кримінального провадження щодо розкрадання в «Енергоатомі». Але час йшов, а підозри ексміністру не вручали.
Нині ж детективи отримали докази, що Герман Галущенко та його родичі причетні до відмивання грошей у великих розмірах. Згідно з даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья було зареєстровано фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій». Серед цих «інвесторів» була і родина Галущенків.
«Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом», — стверджують правоохоронці.
Слідчі виявили, що під час перебування Галущенка на керівних посадах в «Енергоатомі» та уряді злочинна організація присвоїла понад $112 млн. Вкрадені кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, наприклад, криптовалюту.
У НАБУ розповіли, що компанії, оформлені на ексдружину та синів Галущенка придбали акції фонду та стали його «інвесторами». Водночас учасники злочинної організації «в інтересах підозрюваного» почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.
«На рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад $7,4 млн. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків та 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії», — встановили правоохоронці.
Частину цих коштів «інвестори» витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії, а також розмістили на рахунках колишньої дружини Галущенка. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід на власні потреби.
А потреби родини, дійсно, були суттєві. Син Германа Галущенка, 18-річний Максим Галущенко, вже четвертий рік навчається в College Alpin International Beau Soleil у швейцарських Альпах. При цьому витрати на таке навчання Галущенко в декларації не згадував — йдеться у матеріалі проєкту «Схеми». Не виключають, що за чотири роки ці витрати могли сягнути близько $700 тис. або майже 26 млн грн, що в рази перевищує офіційні доходи та заощадження родини Галущенків.
Що кажуть експерти
Ексміністру не вдалося «порішати» з правоохоронцями
Чому саме зараз затримали Германа Галущенка точно можуть пояснити лише НАБУ і САП. Вони проводять процесуальні дії, і підозри не завжди вручають на другий день або в день проведення обшуків, зауважує Ігор Рейтерович, політолог, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку.
«Вже були випадки, коли між цими подіями проходив суттєвий час. Наприклад, колишній віцепрем’єр-міністр Чернишов отримав підозру на четвертий місяць після того, як у нього провели перші обшуки. Тому не виключаю, що тут є суто процесуальна історія.
З іншого боку, спроба Галущенка покинути країну могла прискорити процеси, які призвели до його затримання та вручення підозри.
Зрозуміло, що рано чи пізно всім фігурантам справи, пов’язаної з «плівками Міндіча», теоретично мають вручити підозри. Якщо ці люди фігурують у сумнівних розмовах, а їхні особистості та роль у цій схемі встановлені.
Зараз так співпало, що Галущенко, можливо, навіть підштовхнув антикорупційні органи швидше це зробити. Фактично НАБУ і САП отримали достатньо ґрунтовний документ. Тепер подивимося, як його представлять у суді і чим це все закінчиться».
Щодо затримання Германа Галущенка на кордоні, то його ситуація відрізняється від історії Тимура Міндіча, констатує політичний експерт. Зауважує, що Міндіч встиг покинути країну до початку обшуків. Це свідчить про те, що його заздалегідь попередили.
«З Галущенком вийшло трохи інакше. Він одразу став фігурантом справи, до того ж був міністром, і його не одразу звільнили, — зауважує Рейтерович. — Не виключаю, що він сподівався уникнути вручення підозри. Можливо, розраховував «порішати» якось це з правоохоронними органами або, наприклад, з іншими потенційними фігурантами «Міндічгейту», щоб його не притягали до відповідальності, а сам він проходив у статусі свідка.
Але те, що Галущенко вирішив виїхати з країни, свідчить про те, що домовитися йому не вдалося».
Галущенко — вже не ключова фігура для Банкової
Схоже, що Герман Галущенко та його захист вже втратили сенс для всіх можливих вигодоотримувачів, які були біля нього і могли бути причетними до різноманітних схем. Тому зараз він не «в обоймі», так би мовити «руконеподаваємий», припускає Віталій Кулик, політичний експерт та директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
«Не те, щоб з Галущенка повністю зняли «захист» Офісу президента. Але очевидно, що він вже не є важливою фігурою, за яку Офіс піде на нову війну з НАБУ. Такою ключовою фігурою залишається Андрій Єрмак. Якраз за нього Офіс президента буде воювати з антикорупційними органами, щоб не допустити вручення йому підозри.
Більше того, щодо Галущенка з 2019 року блогери, зокрема я, а також журналісти-розслідувачі опублікували більш ніж достатньо матеріалів. Коли він став міністром енергетики, у вугільній та газовій сферах було безліч розслідувань. Всі «тикали» як на «Енергоатом», так і на інші сектори, підконтрольні Міненерго. Але чомусь НАБУ тоді не реагувало на наші публікації.
А коли почали активно розкручувати справу «Енергоатома», коли раптом це стало зручно, то НАБУ зацікавилося, зокрема, й паном Галущенком. Дивно, що він не отримав підозри разом з усіма фігурантами, хоча записаний на плівках та є вигодоотримувачем цієї схеми. Герман Галущенко — зацікавлена фігура, яка проходить у всіх транзакціях. Очевидно, що він також мав отримати підозру разом з іншими технічними виконавцями «бек-офісу». Адже до нього вели всі «нитки» цього розслідування. Проте щодо нього взяли паузу», — зауважує Віталій Кулик.
Очевидно, НАБУ зміцнило свою доказову базу, і тепер це виглядає вже не як політичне переслідування, яким можна було б прикриватися Галущенку, а як повноцінне кримінальне звинувачення, вважає політичний експерт. Віталій Кулик також прогнозує, що озвучені звинувачення у незаконному збагаченні намагатимуться оперативно довести до суду.
«Судячи з усього, підозру намагатимуться реалізувати швидко — це може бути арешт із можливістю внесення застави та забороною виїзду. Тобто, зараз спробують максимально причетних до «Мідаса» залишити в країні, не дати їм виїхати.
У випадку з Міндічем, можливо, його просто не встигли повернути або дозволили виїхати. Я цього не виключаю. Це ж було ще при Єрмаку. Тоді були інші ставки. Зараз ставки змінилися. І на кону — сам Єрмак та вручення йому підозри. Думаю, що розслідування журналіста Михайла Ткача — це дзвіночок. Це не просто знахідка та пошук самого екскерівника ОП Андрія Єрмака. А це йому НАБУ передає дзвіночок через спікера про те, що він також є в цьому списку фігурантів. А Галущенко — це підтвердження серйозності намірів.
На мою думку, ця історія навколо справи «Мідас» буде мати ще декілька ітерацій. Будуть інші плівки та нові підозри. Писали їх давно, писали їх «у всій красі», як-то кажуть. «Бек-офіс» займався різними темами. До того ж, це не єдиний «бек-офіс», який записували. Будуть інші сфери, де спливуть прізвища осіб, пов’язаних зі справою «Мідас». І це, звичайно, буде бити по президенту та його оточенню.
Це елемент майбутнього тиску, зокрема зовнішнього тиску і зовнішньополітичної боротьби. Я цього повністю не виключаю. А стосовно Германа Галущенка, чесно кажучи, я не знаю жодної групи інтересів в енергетиці, крім його особистої, яка б не аплодувала цій підозрі».
