Україна має шанс стати одним із гравців глобального ринку зброї. З перших днів близькосхідної війни до Києва почали надходити запити від західних партнерів та арабських країн з проханням допомогти закрити небо у регіоні Перської затоки.
Дорога та масована війна на Близькому Сході показала, що іранські ударні безпілотники несуть серйозну загрозу, а західні системи ППО не можуть перехопити їх стовідсотково. Українські ж рішення є найбільш ефективними проти таких атак.
Президент Володимир Зеленський вже заявив, що днями три українські укомплектовані команди для захисту від «шахедів» прибудуть в Катар, Об'єднані Арабські Емірати та Саудівську Аравію.
Які саме технології може запропонувати Україна для захисту від іранських атак? Що може стати предметом домовленостей з Вашингтоном та арабськими країнами? Наскільки це партнерство може посилити геополітичну роль Києва і при цьому не послабити нашу обороноздатність? Та що думають про запит на українські дрони-перехоплювачі військові експерти — у матеріалі UA.News.
Запит на посилення ППО
28 лютого у відповідь на американські авіаудари Іран атакував ракетами та шахедами об’єкти у сусідніх країнах Перської затоки. Під удар потрапили військові бази США та НПЗ у Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії. Захист цих країн від ракетних та дронових атак здебільшого забезпечують американські системи Patriot PAC-3. Ці системи ППО максимально відпрацювали по балістиці: лише за два дні витратили більше протибалістичних ракет PAC-3, ніж було вироблено за увесь 2025-й рік.
Водночас серйозну небезпеку принесли дешеві «шахеди», вдосконалені завдяки російсько-іранській кооперації. У новій асиметричній війні на Близькому Сході дрони стали головною зброєю Ірану. З’ясувалося, що удари, вартістю кілька десятків тисяч доларів, можуть паралізувати нафтову інфраструктуру арабських країн та загрожувати кризою глобальній економіці.
Одразу ж Україна отримала понад 10 запитів від країн Близького Сходу, Європи та США на допомогу у захисті від ударних дронів. Президент Володимир Зеленський заявив, що партнери зацікавлені в українському досвіді захисту від безпілотників, системах перехоплення, засобах радіоелектронної боротьби та підготовці фахівців. Зеленський також сказав, що вже ухвалені конкретні рішення. А РНБО разом із Генштабом та Силами оборони має визначити, на які ще запити можна відповісти без шкоди для власної обороноздатності.
Суперечливим у цій ситуації є той факт, що дотепер західні партнери ігнорували міжнародне масштабування виробництва іранських «шахедів», які дотепер росіяни масово використовували для терору України. У безпілотниках такого типу ЗМІ виявили велику кількість імпортних запчастин. Американський телеканал CNN встановив, що з 52 деталей «Шахеда-136» 40 — продукція американських компаній. Ще 12 комплектувальних походять з Канади, Швейцарії, Тайваню, Японії та Китаю.
Що може запропонувати Україна
Цікаво, що лише кілька місяців тому українська делегація сама пропонувала Сполученим Штатам технологію збивання «шахедів»: дешеві дрони-перехоплювачі, додаткові радари та системи ППО.
Деталі тієї закритої зустрічі, яка відбулася у серпні минулого року у Білому домі, оприлюднило видання Axios. У своїй презентації українська сторона демонструвала карту Близького Сходу з попередженням, що Іран удосконалює безпілотник Shahed для атак. У відповідь на цю загрозу українці запропонували створити бойові центри протидії дронам поблизу американських військових баз у Туреччині, Йорданії та країнах Перської затоки. Йшлося про зведення великої «дронової стіни».
Американцям запропонували профінансувати половину інвестицій у цей проєкт і отримати частку виробництва. У Києві розраховували, що таке партнерство могло б забезпечити випуск до 20 млн одиниць озброєння і стати основою для американського домінування у дронах.
Але в адміністрації Трампа тоді сприйняли це як «саморекламу» Зеленського та відхилили пропозицію. У Вашингтоні вже визнали, що ця відмова перед війною в Ірані була тактичною помилкою американської сторони. Тепер США самі надіслали офіційний запит до Києва про допомогу в боротьбі з іранськими безпілотниками.
Потенціал партнерства та ризики
Залежно від моделі іранські «шахеди» коштують приблизно від 20 до 50 тисяч доларів. Ціна українських дронів-перехоплювачів — ще дешевша. Тому вартість контрактів, якщо їх підпишуть, може бути досить скромною, порівняно з будь-якими іншими системами ППО.
Натомість головною темою домовленостей зі США та арабськими країнами можуть стати політичні та безпекові питання: сприяння у мирних переговорах з Росією або постачання Україні ракет PAC-3 для систем ППО Patriot. Про що вже заявляв президент Зеленський, коментуючи можливу співпрацю з країнами Близького Сходу.
При цьому постає питання можливих ризиків для України у зв’язку з імпортом безпілотників: чи не послабить це забезпечення ЗСУ? Адже дрони стали ключовою зброєю нашої армії. Хоча зараз Міністерство оборони змінює їх закупівлю — потребу в БпЛА формуватимуть автоматично на основі даних з фронту. Але ще торік представники ЗСУ прямо вказували на провали з боку Міноборони, яке відповідало за постачання близько третини бойових дронів. Решту підрозділи купували самі, або отримували від волонтерів.
Зокрема, командир Третього армійського корпусу ЗСУ Андрій Білецький у травні 2025 року заявив: «Хочу «подякувати» міністерству оборони — за три місяці Третя штурмова бригада не отримала жодного FPV-дрона. Нам не вистачає. Без FPV, які постачала держава, ми нормально так «просохли» за ці три місяці».
Розголос тимчасово допоміг вирішити питання з дронами для Третьої штурмової, але дефіцит також відчували інші підрозділи. А керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська тоді заявила, що Міноборони в особі на той час ще міністра Рустема Умєрова «залишило фронт без адекватного постачання FPV-дронів».
Зауважимо, що військові аналітики відкидають ризики повторення такого сценарію у разі імпорту технологій захисту від «шахедів». Пояснюють, що йдеться саме про дрони-перехоплювачі, а не про FPV-дрони, які масово використовують на фронті.
Денис Попович: оцінювати контракти з арабськими країнами зарано
Військовий оглядач Денис Попович вважає, що зарано оцінювати потенціал контрактів про постачання українських дронів-перехоплювачів, адже переговори лише почалися і їхні деталі не розголошуються.
«Ми не розуміємо умов контракту, що саме і яку участь передбачає така допомога. Яка кількість дронів, яка кількість спеціалістів, який термін їхнього перебування тощо. Без знання цих умов дати конкретну відповідь неможливо», — зазначає Попович.
Водночас він не бачить ризиків для забезпечення Сил оборони, якщо контракти про виробництво та імпорт дронів-перехоплювачів підпишуть.
«Це питання державного регулювання. Потреби фронту мають бути на першому місці. При цьому, якщо зарубіжні партнери будуть закуповувати наші дрони, то це будуть інвестиції. Інвестиції — це розширення виробництва тих же дронів, нові робочі місця, податки та валюта для закупівлі іншої зброї. Мінусів не бачу», — наголосив оглядач.
Костянтин Криволап: можемо поділитися досвідом раціональної організації ППО
«Ситуація з постачанням дронів постійно змінюється. Якщо торік ми стикалися з нестачею дронів, то зараз дефіцит може залишатися лише за окремими напрямами. Але щодо дронів-перехоплювачів такої проблеми немає. Маємо іншу проблему — не вистачає кваліфікованих операторів, які можуть управляти цими дронами.
Питання, швидше за все, полягає не стільки в потребі Близького Сходу отримати безпілотники. Дрон — це всього лише електромеханічна штука з реактивним двигуном. Виклик у тому, щоб створити комплексну систему, в якій цей дрон зможе працювати. І мова йде не лише про операторів та пускові установки. Це має бути повноцінна система безпеки для країни, окремого регіону чи об'єкта.
Ми можемо поділитися з партнерами нашим досвідом раціональної організації ППО, набутим з 2022 року. Маючи обмежені ресурси й фактично не маючи системи ППО на початку, ми змогли побудувати фантастично ефективну та раціональну систему протиповітряної оборони. Тому зараз можемо пропонувати країнам Близького Сходу відповідне рішення», — зазначає авіаційний експерт Костянтин Криволап.
Він також пояснює логіку американських партнерів, які раніше відхилили пропозицію України побудувати «дронову стіну» проти іранських «шахедів» на Близькому Сході.
«Виробити одну ракету за $15 млн або тисячу дронів-перехоплювачів вартістю $2 тис.? Та ну! Вся система військових контрактів Америки та Європи — це дуже великі прибутки на ринку виробництва озброєння. Це не швидко, це «дорого і багато». А у нас — навпаки. Це принципова різниця в побудові індустрії, — зауважує Криволап. — Наприклад, чудовий протиракетний комплекс «Праща Давида» продали Фінляндії за погодженням із США, оскільки половина цього проєкту належить їм. Поставки почалися ще у 2024 році, але станом на 2026 рік система досі не впроваджена. У нас за цей час могли б збудувати три такі системи. У нас абсолютно різні концепції вирішення цих питань. Американцям зробити дрон-перехоплювач — я думаю, це не є якась фантастична задача чи складна система. Просто це нікому не потрібно».
Якою може бути вартість контрактів на постачання захисних технологій та виробництво дронів-перехоплювачів — авіаційний експерт не прогнозує. Натомість акцентує на тому, що за нинішніх обставин перемовини між Україною та арабськими країнами не зводяться лише до питання ціни.
«Важко сказати. Наприклад, 5 тис. дронів за 5 тис. доларів — є такі відомі контракти. Але сумніваюся, що на цьому все закінчиться. Невідомо, яка буде потреба. Грошей там дуже багато, ви навіть не уявляєте, наскільки багато. Можна навіть продавати дрони на вагу — теж варіант, — припускає Костянтин Криволап. — Зараз я не можу точно сказати, які об’єми ми зможемо забезпечити. Втім, це не лише про постачання дронів — це також можливість постачати знання та технології. Це зовсім інший рівень. Не хочу коментувати, як саме мають проходити ці перемовини, але очевидно, що це буде непростий та нелінійний процес. Попри це, втрачати такі можливості ми просто не можемо».
