Новим відлунням кризи україно-угорських відносин стало затвердження Будапештом урядового органу – уповноваженого з розвитку Закарпаття і Карпатського басейну. Мова про суверенну територію України, тому не дивно, що для офіційного Києва така політика неприйнятна.
Угорщина не вперше робить спроби посилити свій вплив на Закарпатті – в останні роки такі кроки тільки посилилися і набули систематичного характеру. Чого домагається Угорщина на цей раз і як повинна (і чи повинна) реагувати Україна – у нашій спецтемі.
Політика Угорщини щодо Закарпаття
У сферу компетенції уповноваженого входить не тільки всебічна підтримка угорської громади Закарпатської області, включаючи фінансування інфраструктури та освітні програми, а й розвиток дитячих садків Карпатського басейну.
Представники громади запевняють, уся допомога проходить офіційно, без будь-яких сепаратних намірів. Мета підтримки – захист етнічної самоідентичності для угорців, які проживають на українській території.
Про те, як Угорщина зміцнює своє становище на Закарпатті, дуже дохідливо розповідає експерт Лариса Ніцой. На її думку, Будапешт навмисно втручається у внутрішні справи України і порушує закони нашої держави:
«Угорщина подумки вже давно вважає Закарпаття своєю територією. Вони її підживлюють фінансово: фінансують школи, ремонтують дороги, вони видали нашим громадянам в порушення нашої Конституції подвійні паспорти (в Угорщині дозволене подвійне громадянство - прим.авт.), вони підгодовують владу. І єдине, що «не так» на цій території, це, на їхню думку, український кордон, що проходить чомусь «не там, де треба». Вулиці названі по-угорськи, висять угорські прапори ... Ця територія подумки давно їх»
За благими намірами підтримки етнічних угорців за кордоном і створенням нової посади в уряді Віктора Орбана, криється фактичне зміцнення своєї присутності в регіоні Закарпаття. У Обрана, відомого своїми публічними антиукраїнськими висловлюваннями, інформацію про призначення офіційно підтвердили, але пізніше прокоментували не чітко. Сам Греж тільки заявив, що сепаратизм в регіоні з боку Угорщини виключений:
«Ніякі сепаратистські наміри не ховаються на задньому плані, метою є лише підтримка людей, які проживають у Закарпатті, незалежно від національності. Багаторічна діяльність колишнього урядового комісара щодо Закарпаття, яка велася від його імені, виявилася доброю волею. Дискусії тривали не тільки із закарпатськими лідерами, але і з київськими політиками, і якщо ми подивимося на результати, усі виграли. Це те, що ми хочемо продовжувати, а не провокувати. Ми ніколи не ставили за мету прагнення до сепаратизму. Наша мета – щоб найзахідніша область України стала мостом у Європейський Союз (для решти країни – прим.авт.)»
уповноважений з розвитку Закарпаття, УгорщинаУ Києві з позицією Угорщини не згодні і розцінюють нову посаду як втручання у внутрішні справи іноземної держави, адже мова про «частину суверенної території України».
Реакція України
У МЗС України вважають, що Угорщина поводиться як країна-агресор і створення інституту уповноваженого по Закарпаттю – ще один недружній крок на адресу України. Київ розкритикував політику Будапешта і зажадав скасувати посаду угорського чиновника по Закарпатському краю. Прокоментував заступник голови МЗС Василь Боднар:
«Ми це розглядаємо як ще один крок серед деструктивних, провокаційних дій з боку Угорщини, які ми спостерігаємо останнім часом, незважаючи на недавній прогрес у переговорах (по освітній реформі – прим.авт.)»
Дипвідомство направило ноту тимчасово повіреному у справах Угорщини в Україні Ласло Папу:
Якщо пост уповноваженого з розвитку регіону не скасують, Київ готовий оголосити чиновника персоною нон-грата в Україні.
«Якщо не буде реакції, на яку ми розраховуємо, якщо не буде вичерпного роз'яснення і зміни назви посади, Україна буде змушена реагувати жорстко, не виключаючи ймовірності заборони на в'їзд. Хоча, звичайно ж, ми цього не хотіли б»
Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль запропонував розмістити у прикордонному з Угорщиною містечку Берегово батальйон 128-ї гірсько-піхотної бригади.
Чого домагається Угорщина і як діяти Україні – думки експертів
Експерти вважають, що посада уповноваженого з розвитку Закарпаття – створена навмисно і скасована не буде. Це спосіб Угорщини тиснути на Україну в питанні закону про освіту і додатково – впливати на регіон в цілому. Політолог Вадим Карасьов вважає, що Україна не доб'ється скасування посади:
«Угорщина навряд чи піде на скасування посади уповноваженого по Закарпаттю. Будапешт не хоче допускати українізації цього регіону. А оскільки Україна не є членом Євросоюзу і зараз знаходиться у складному становищі, то Будапешт і користується цією слабкістю Києва»
Експерт вважає, що Європейський Союз, членом якого є Угорщина, не стане втручатися у цю ситуацію:
«Європа навряд чи буде втручатися в цю суперечку, вважаючи її внутрішньою справою двох країн. А Угорщина буде і далі ставити палки в колеса Києву на шляху інтеграції в НАТО і ЄС. Зараз потрібно дочекатися роз'яснень з боку Будапешта, спробувати дипломатичними методами врегулювати цей конфлікт і розглядати якісь компромісні рішення згідно із законом про освіту»
Політолог-міжнародник Микола Бучин вважає, що дії Будапешта – перевірка, наскільки далеко можливо зайти в своїх претензіях:
«Зрозуміло, що в даному випадку ми десь можемо відстежити і можливий вплив Росії, і бажання Угорщини використовувати ту складну ситуацію, яка зараз склалася в Україні. Йти на ескалацію конфлікту нам однозначно невигідно, маючи під боком такого ворога, як Росія. Але, з іншого боку, мені здається, що Угорщина зараз випробовує те, наскільки ми «проковтнемо» ці дії, зокрема, цього уповноваженого»
На думку експерта, якщо будуть доведені цілеспрямовані дії Угорщини, Київ зобов'язаний відреагувати:
]«Оголошувати персоною нон-грата цю людину, який буде куратором. Очевидне і цілком правильне рішення, що на Закарпатті в обов'язковому порядку повинно бути військова присутність. Якщо буде складатися конфлікт, то однозначно, що програє і Угорщина, і Україна. Військовий загін – це «гра м'язами» і сигнал для Угорщини, що ми готові реагувати. Це буде показником того, що Україна не готова «проковтнути» і надалі терпіти такі речі»
Україні необхідно діяти превентивно, тому направлення у Берегово батальйону 128 гірсько-піхотної бригади – правильна тактика, розповідає військовий експерт Олег Жданов:
«Я б позитивно реагував на розміщення батальйону Нацгвардії. У мирний час вона має право виконувати функцію правоохоронних органів. Це практично поліція. Але вона вже озброєна, на бронетехніці на відміну від простих поліцейських. Одним або двома батальйонами Нацгвардії»
Дипломат Богдан Яременко висловив точку зору, що Україна сама сприяє політиці Угорщини:
«Насправді, угорські каверзи страшні не тим, що Угорщина може «відхапати» у нас частину Закарпаття. Страшно, що ми самі можемо втратити свої території: майже так само, як було з Кримом, або зараз відбувається на наших очах з Азовським морем. Навіщо у нас щось забирати силою, якщо ми прийдемо і самі віддамо?»
***
Створення Угорщиною інституту уповноваженого з розвитку Закарпаття – прецедент. Це вже не агресивна Росія зі своїми імперськими амбіціями. Угорщина – європейська країна, член Європейського Союзу. Відкрито і офіційно блокує євро- та північноатлантичні перспективи України.
Про симпатії Орбана до Путіна і його відкриту проросійську та антиукраїнську позиції загальновідомо, але це не скасовує сам факт того, що європейські сусіди України також втручаються у внутрішні справи держави, як і Росія.
Привід задуматися? Безумовно. І не тільки поміркувати, а й вживати відповідних заходів. І навіть якщо Угорщина не йде на сепаратизм, активна проугорська асиміляція Закарпатського краю – вірний шлях до добровільної здачі частини території. Чи хочемо ми цього? Якщо ні, тоді не варто заспокоювати себе тим, що європейці – «не такі».
У кінцевому підсумку все зводиться до захисту національних інтересів держави, і судячи з офіційної політики Будапешта, Карпатський край в ці інтереси входить. Україні варто думати і діяти аналогічно, підтримуючи розвиток регіону в єдиному проукраїнському державному руслі, тим більше що Закарпаття – це незаперечно українська земля.
