Президентські вибори у Сполучених Штатах, які відбуваються просто зараз, 5 листопада 2024 року, є подією насправді глобального значення. Вибір між республіканцем Дональдом Трампом, який вже обіймав раніше посаду президента, та Камалою Гарріс, яка представляє Демократичну партію, матиме безпосередні наслідки для багатьох країн світу.
Для України, яка знаходиться в стані триваючої виснажливої війни з Росією та переживає складні економічні та соціальні трансформації, результати цих виборів можуть стати визначальним фактором для майбутнього країни. До того ж не варто забувати, що в силу об’єктивних причин наразі наша держава критично залежить від допомоги Сполучених Штатів як ключового міжнародного союзника у цій війні.
Зовнішня політика США щодо України
Ставлення до України з боку адміністрацій США у новітній історії залежало від багатьох чинників, зокрема від внутрішньої політики країни та геополітичних інтересів. Наприклад, адміністрація президента Джо Байдена активно підтримувала Україну в її боротьбі проти російської агресії, надаючи фінансову, військову, гуманітарну, технічну та іншу допомогу.
Це було продовженням курсу, який спостерігався ще за президентства Барака Обами. Хоча й за часів Обами підтримка Вашингтоном Києва носила скоріше символічно-ціннісний характер.
Під час каденції Дональда Трампа підхід до України був, кажучи дипломатичною мовою, досить неоднозначним. З одного боку, саме його адміністрація затвердила постачання та продаж летальної зброї (тих же «Джавелінів», які стали в нагоді ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення). Це очевидно підсилювало оборонні можливості України.
З іншого боку, ставлення Трампа до НАТО та його особисті стосунки з російським диктатором Володимиром Путіним породили певні сумніви щодо стійкості підтримки України в разі виникнення кризи. І загалом Трамп був досить критично налаштований до Києва та тодішньої української влади.
Камала Гарріс, яка в адміністрації Байдена обіймає пост віцепрезидентки, ймовірно, продовжуватиме політику підтримки України, акцентуючи також на важливості союзницьких відносин у межах НАТО і ЄС. Її перемога може означати стабільне продовження військової та фінансової допомоги Україні. Втім, експерти кажуть, що сподіватися на об’єми підтримки рівня 2022 чи 2023 навряд чи варто – принаймні у наступному році точно ні.
Військова підтримка та безпекові гарантії
Розширена та різноманітна військова допомога Україні є критично важливою для продовження опору агресії Росії під час війни такої великої інтенсивності. Згідно з даними Ukraine Support Tracker, тільки на кінець 2023-го сумарні об’єми пакетів підтримки нашої держави перевищили 200 мільярдів доларів. Це включало передові системи ППО, артилерію, бронетехніку, танки, патрони та снаряди тощо.
Адміністрація Трампа у 2017 році вперше схвалила постачання протитанкових ракетних комплексів Javelin, що суттєво зміцнило оборонні можливості України та викликало невдоволення Москви. Однак критична позиція республіканця щодо НАТО та європейської безпеки породжувала питання про довгострокові зобов'язання США і чи можна взагалі покладатися на Вашингтон.
У разі перемоги Гарріс можна очікувати продовження активної підтримки як у військовій сфері, так і у сфері розвідки, зокрема в питаннях обміну даними та навчання українських військових. Для України це означатиме можливість продовжити розвиток своїх оборонних спроможностей та здатність і далі тримати позиції на полі бою. При Трампі ж є аргументовані побоювання щодо скорочення чи то навіть припинення допомоги.
Фінансово-економічна допомога і санкційне питання
Економічна підтримка з боку США є також одним з ключових елементів виживання України в умовах війни та повоєнного відновлення. Адже без економіки не може існувати жодна держава.
Адміністрація Байдена ініціювала програми економічної допомоги та полегшення боргового навантаження. Кредитна підтримка з боку МВФ, пакети допомоги від ЄС та інших фінансових інституцій – все це дуже часто залежить саме від позиції США як ключового учасника міжнародних фінансових систем та інституцій.
Трамп, відомий своїм критичним ставленням до багатосторонніх ініціатив та програм, здатний переглянути умови фінансової підтримки. Його підхід може змінити напрямок зовнішньої політики, фокусуючись на більш ізоляціоністській позиції, що може поставити під питання довгострокові проєкти допомоги Україні. Звичайно ж, у цьому Київ не зацікавлений.
Не варто забувати також і про санкції. Вони є дуже важливим елементом стримування російської агресії. І хоча ефект від санкцій був не настільки нищівним, як цього б хотілося, вони все ж обмежують можливості Російської Федерації вести війну та фінансувати свої загарбницькі дії.
Політика Байдена включала розширення санкцій проти російських олігархів, енергетичного сектору та фінансових установ. Гарріс, в разі перемоги, ймовірно, продовжуватиме такий курс, що створить додатковий тиск на Москву.
Натомість Трамп у своїй кампанії робив акцент на необхідності діалогу з Росією. Він хоче «порозумітися» з Путіним, а також неодноразово казав про бажання «заключити угоду» (make a deal). Це може свідчити про можливе послаблення санкцій або зміну їхнього формату за часів Трампа. В свою чергу, така політика може вплинути на геополітичну ситуацію та послабити позиції України у війні.
Втім, навряд чи варто очікувати, що одразу після свого можливого повернення в Білий дім Трамп одноосібно відмінить усі чи більшість антиросійських санкцій. По-перше, він просто фізично не здатний цього зробити через специфіку американської політичної системи та розподілу управлінських повноважень. По-друге, все це потрібно буде узгодити із Конгресом. По-третє, залишаться санкції усіх інших країн, які приєдналися до тиску на РФ. Однак варто розуміти, що у випадку «великої угоди» з РФ, про яку каже Трамп, хоча б часткове зняття санкцій обов’язково стане умовою Кремля.
Геополітична роль НАТО та участь США у цьому
Україна прагне до інтеграції в європейські та євроатлантичні структури. Зокрема, включаючи й Північноатлантичний альянс. У цьому контексті роль США як провідного члена НАТО є також критично важливою.
Політика Трампа, яка часто фокусувалася на критиці блоку через недостатні внески з боку європейських членів, викликала закономірні побоювання щодо солідарності альянсу. Зміна підходу у 2024 році може поставити під сумнів участь США у колективних ініціативах. В цьому контексті особливо актуальною знову стає ідея президента Франції Емманюеля Макрона про загальноєвропейські об’єднані збройні сили. Втім, поки що це залишається лише на рівні дискусій.
Камала Гарріс, зі свого боку, відстоює політику зміцнення євроатлантичної єдності, що здатне позитивно вплинути на перспективи України як майбутнього партнера та члена НАТО. Це не лише посилить оборонні можливості країни, а й допоможе у побудові довіри між Києвом та західними партнерами.
Енергетична безпека та інвестиції
Україна також має свій стратегічний інтерес у зміцненні енергетичної безпеки. Адміністрація Байдена підтримувала зусилля з диверсифікації постачань енергоносіїв, поступово зменшуючи нашу залежність від російського газу та нафти. У разі перемоги Гарріс цей курс явно продовжуватиметься, що має посприяти розвитку енергетичних проєктів.
Інша ситуація може скластися за Трампа, враховуючи його бізнес-орієнтований підхід та можливі відносини з великими енергетичними компаніями, про що кажуть «у кулуарах» американської політики. Все це може вплинути на інвестиційні рішення та обсяги допомоги, направленої на зменшення енергетичних ризиків для України. При тому, що енергетична безпека є фактично запорукою виживання держави: якщо світло погасне на довгий час, колапс майже неминучий.
Підбиваючи підсумки, в якості висновків можна сказати наступне: результати виборів у Сполучених Штатах Америки мають стратегічне значення для української держави, зважаючи на підтримку, яку країна отримує у військовій, економічній та політичній сферах. Перемога Камали Гарріс означатиме продовження курсу на підтримку демократичних цінностей, безпеки та економічної стабільності України. З іншого боку, перемога Дональда Трампа може призвести до більш непередбачуваної політики з потенційною зміною стратегічних пріоритетів.
Вибори 2024 року визначать майбутній курс США, що в свою чергу вплине на глобальний хід речей та стан справ в Україні. Завдяки своїй центральній ролі у світовій геополітиці, кожен новий президент США стає важливим гравцем, що визначає баланс сил та порядок денний для багатьох країн, включаючи й нашу країну, яка наразі дуже сильно залежить від Америки.
Ба більше: Україна зацікавлена не тільки в тому, хто ж стане переможцем на цих виборах. Не менш важливо, наскільки спокійно пройде транзит влади у США.
У випадку, якщо якась із команд не визнає результати волевиявлення (а такий варіант не можна вважати неможливим) – Америку чекає досить довгий період політичної турбулентності з ризиками внутрішнього громадянського конфлікту. При таких розкладах Вашингтону якийсь час точно буде не до нас. А цим неодмінно скористається Росія для пришвидшення досягнення своїх загарбницьких цілей. Тож Київ має величезні сподівання на те, що вибори пройдуть хоча б відносно спокійним чином, а нова адміністрація вступить у повноваження у встановлений законом строк.
Микита Трачук