Схвалена народними депутатами нова редакція Виборчого кодексу, не враховує усіх поправок президента Зеленського. Деякі норми враховані частково, а деякі не входили до переліку ініціатив глави держави.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт з виборчого права Олександр Черненко.
Водночас експерт повідомив, що депутати проголосували багато поправок, яких взагалі не було у пропозиціях президента. Тож, на його думку, слід говорити не про врахування пропозицій президента, а про голосування абсолютно за новий закон, який більш ніж наполовину видозмінений, порівняно з тим варіантом Кодексу, який був проголосований Верховною Радою попереднього VIII скликання.
Однією з найбільших концептуальних змін Олександр Черненко назвав той факт, що з нового варіанту кодексу були виключені розділи про Центральну виборчу комісію (ЦВК) та про Єдиний державний реєстр виборців.
«Перша велика зміна, яка не пов’язана з поправками президента Зеленського, полягає в тому, що у кінцевій редакції Виборчого кодексу, депутати вилучили з документу два величезних розділи про діяльність ЦВК та Єдиний державний реєстр виборців і залишили чинними норми окремих законів. Це питання лобіювала ЦВК. Якби Кодекс набув чинності у тій редакції, в якій ми його ухвалювали, то в нас не було б окремих законів про ЦВК і Єдиний держреєстр. Натомість депутати вирішили винести усе це за межі дії Кодексу. Однак така норма підриває саму ідею кодифікації законодавства. Суть Кодексу якраз і полягала в тому, щоб він об’єднав якомога більшу кількість регуляторних актів. Однак від цього чомусь відмовилися і фактично кодекс регулює лише три закони – про парламентські, місцеві і президентські вибори»
експерт з виборчого праваНаступною зміною експерт назвав норму, що пов’язана з недоторканністю першої десятки виборчого списку.
«У попередньому скликанні Ради, шляхом політичного компромісу, ми проголосували за захищені десять кандидатів виборчого списку, які проходять до парламенту в разі подолання партією прохідного бар’єру. Це так звана «захищена десятка». Я вважаю її спірною нормою і не підтримую. Президент Зеленський справедливо розкритикував цю норму і сказав, що вона створює підстави для закритості списку, і це була одна з причин повернення Кодексу назад у парламент. Однак депутати замість десяти захищених кандидатів у списку, вказали дев’ять. Хоча це також серйозний крок вбік закритості списків і не врахування у повній мірі пропозицій глави держави»
Ще одна проблемна норма, за словами аналітика, стосувалася занадто високого порогу для висування кандидатів у депутати по регіональних списках.
«Ми дивилися у відсотковому розмірі, хто з кандидатів скільки набрав і той, хто набирав по відсотках більше, піднімався в оригінальному списку. Однак вчора депутати підтримали норму, за якою слід не просто набрати більше відсотків за твоїх колег по списку, а 25% виборчої квоти. Тобто для того, щоб сьогодні кандидати могли рухатися по регіональному списку, їм слід набрати не менше 80 тисяч голосів. За умови, що виборець не обов’язково голосує за когось з кандидатів, на практиці може виникнути ситуація, за якою як партія розставила кандидатів у регіональних списках, так вони і залишаться. Це ще один суттєвий крок до закритості списків – тобто, теоретично можливість впливу виборця на розстановку кандидатів у списку є, але на практиці її іноді дуже часто важко буде реалізувати»
Наступним проблемним моментом, Олександр Черненко назвав норми, які стосуються форми бюлетеня. За його словами, депутати затвердили дуже складну форму бюлетеня, що зробить їх дуже великими й об’ємними – в залежності від кількості партій, вони можуть вміщувати від 200 до 500 прізвищ у бюлетені. За словами експерта, невідомо чи «захочуть і зможуть друкувати такі бюлетені», але це робить бюлетень у новій редакції Кодексу нефункціональним.
Водночас аналітик не виключив подальшого доопрацювання Виборчого кодексу наступного року.
«Я розумію, чому депутати так поспішали – їм треба було терміново проголосувати цей законопроект, оскільки минуло три місяці після накладення президентом вето. Їм слід було або врахувати його пропозиції, або відхилити. Тобто, вони поки що схвалили цей варіант і кажуть, що будуть допрацьовувати цей документ уже в лютому. Щось слід робити з частиною Кодексу про місцеві вибори, оскільки вона ухвалювалася під чинний територіальний устрій, де є області, райони, обласні ради. Якщо до Конституції будуть введені зміни в частині децентралізації, то під них доведеться гармонізовувати законодавство про місцеві вибори. Судячи з того, що депутати майже нічого не змінювали у законі про місцеві вибори, така система не буде застосовуватись, а ближче до виборів її ще будуть змінювати і переписувати»
Нагадаємо, 11 липня 2019 року депутати підтримали новий Виборчий кодекс (№ 3112-1). Документ, зокрема, вводить пропорційну систему виборів народних депутатів з єдиним загальнодержавним виборчим списком і 5% прохідний бар’єр для партій. Також вводяться обмеження на розміщення політичної реклами. Наприкінці серпня голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав його.
Однак новий президент Володимир Зеленський наклав вето на новий Виборчий кодекс і запропонував низку змін до документа. На думку глави держави, кодекс містить норми, які не відповідають Конституції, а також не враховує зміни до виборчого законодавства і вміщує ознаки пропорційної системи із закритими списками.
19 грудня Верховна Рада ухвалила нову редакцію Виборчого кодексу з пропозиціями глави держави. Документ підтримали 330 народних депутатів.
