Рівно рік тому 7 травня 2024 року розслідування «Радіо Свобода» та програми «Схеми» виявило незадекларовані статки та сумнівні придбання нерухомості у заступника генерального прокурора України Дмитра Вербицького. Оприлюднені факти викликали широкий суспільний резонанс і запустили ланцюг подій, кульмінацією яких стало звільнення високопосадовця та відкриття кримінального провадження. Медіа UA.NEWS також активно висвітлювало справу Вербицького і прокурор намагався перешкоджати діяльності журналістів.
Справа Вербицького підтверджує, що журналістські розслідування залишаються дієвим інструментом викриття корупції та зловживань, змушуючи правоохоронні органи реагувати на суспільний запит на справедливість.
Основні знахідки журналістів щодо Вербицького
Розслідування майнового стану заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького отримало публічний розголос у травні 2024 року завдяки спільній роботі журналістів «Радіо Свобода» та програми «Схеми». У розслідуваннях оприлюднили факти, які свідчили про значні розбіжності між офіційними доходами прокурора та вартістю набутого ним та його близьким оточенням майна.
Елітне житло в закритому котеджному містечку
7 травня 2024 року розслідувачі виявили, що заступник генпрокурора Вербицький живе в елітному київському котеджному містечку «Коник», де його племінник придбав будинок для одеського бізнесмена Віктора Павільча за довіреністю за 2 млн грн, що в 6 разів нижче ринкової ціни. Підписання угоди відвідав і сам Вербицький. Ринкова ціна такого будинку — понад 18,5 млн грн (близько $470 тис). Експерти вважають таку занижену ціну на нерухомість ознакою ухилення від податків.
Фото: Дмитро Вербицький на підписанні угоди
У декларації Вербицький вказав оренду цього будинку площею 155 кв.м. Власник — одеський бізнесмен Віктор Павільч — знайомий з часів роботи Вербицького в Одеській прокуратурі. Вербицький пояснив занижену ціну недоліками будинку, а свою присутність — проханням знайомого сина Павільча. Син Павільча є бізнес-партнером фігуранта «справи Галантерника», де фігурував і тодішній підлеглий Жученка — Вербицький.
Примітно і те, що Державне бюро розслідувань з 2020 року розслідує незаконне відчуження землі під котеджне містечко коник «Коник», але останнім часом активності немає, арешт майна забудовника скасовано. Процесуальне керівництво у справі здійснював Офіс генпрокурора, де на той момент працював Вербицький.
Розслідувачі припускають, що реальним власником цього двоповерхового котеджу може бути Вербицький. І що він нібито оформив будинок на свого знайомого бізнесмена, щоб уникнути питань щодо походження коштів на придбання нерухомості.
Ця публікація заклала основу для подальшого розслідування щодо активів Вербицького.
Майно дівчини Вербицького
У червні 2024 року «Схеми» розширили розслідування, додавши інформацію про майно дівчини Вербицького, що ще більше поглибило сумніви щодо законності походження його статків.
Розслідувачі з’ясували, що сусідній розкішний маєток в «Конику» вартістю близько 48 млн грн у травні 2024 року придбала партнерка прокурора Христина Ільницька. Однак офіційна ціна нерухомості вказувалась лише 2 млн грн, що в 24 рази нижче ринкової вартості. Це також може свідчити про ухилення від податків на 3,5 млн грн. Будинок введено в експлуатацію за будівельною амністією, хоча супутникові знімки свідчать про будівництво після 2015 року.
При цьому за даними журналістів, Христина Ільницька, фахівчиня з оренди яхт та психологиня, офіційно майже не заробляє. ЇЇ офіційний дохід за 10 років склав лише 360 тис. грн. Напередодні виходу розслідування Ільницька переоформила будинок на матір та зареєструвалася як ФОП з оренди водного транспорту.
До 2024 року володіла лише квартирою та Mercedes. У лютому 2024-го купила Porsche Macan T за $100 тис. Наступного дня на цій автівці зафіксували перевищення швидкості. У день купівлі маєтку Вербицького та Ільницьку бачили разом на даному авто.
Фото: перевищення швидкості на атвівці Христини Ільницької
Вербицький заявив, що знайомий з Ільницькою з 2022 року, їхні стосунки не сімейні, і він не допомагав їй з майном. Ільницька стверджує, що гроші отримала від колишніх чоловіків та неназваного чоловіка, який залишив їй активи за заповітом. Журналісти з’ясували, що може йтись про померлого в 2020 році бізнесмена Юрія Приймака. Він дійсно склав заповіт на Ільницьку, однак скасував його пізніше. Ільницька пояснила занижену ціну будинку домовленостями з продавцем. А Porsche, за її словами, купила сама, продавши Mercedes.
Бізнес-центр в Одесі та нерухомість в Туреччині
Згодом журналісти з’ясували, що Вербицький має нерухомість в Одесі. Цей бізнес-центр Вербицький поспіхом вніс у якості змін до своєї декларації за 2023 рік. Згідно з декларацією, половина ділянки та бізнес-центру, яка на ній побудована, з листопада 2023 року належала екс-дружині Дмитра Вербицького Вікторії, а друга половина — Світлані Юрчак. Раніше ділянка належала пенсіонерці 1955 р.н., яка змогла збудувати та продати бізнес-центр. При цьому її власна дочка навіть не знає про цей факт, а сама пенсіонерка має борги за комунальні послуги.
Фото: бізнес-центр в Одесі
Офісний центр в Одесі площею 420 кв.м колишня дружина Вербицького Вікторія придбала нібито за 4,2 млн грн (близько $100 тис.). Однак задекларована вартість значно занижена. UA.NEWS отримало інформацію про результати незалежної експертизи вартості бізнес-центру в Одесі Дмитра Вербицького. Експертиза встановила, що вартість обʼєкта складає 20 млн 586 тис. гривень. Водночас частка, яка належить екс-дружині Вербицького Вікторії коштує понад 10 млн гривень.
Також стало відомо, що Вербицький може володіти нерухомістю в Туреччині, у курортній Аланії в районі Кестель. Колишня дружина Вербицького задекларувала квартиру в Туреччині за 3,9 млн грн (близько $108 тис.) у травні 2022 року. Квартира Вербицьких в Аланії, за даними розслідувачів, розташована в елітному ЖК Oxo Beach на першій лінії моря з фітнес-клубом, басейном та іншими зручностями для VIP-мешканців. Ринкова вартість найменшої квартири площею від 60 кв.м тут становить від $323 тис, що втричі дорожче за задекларовану вартість.
Крім того, журналісти висловлювали підозри щодо можливої причетності Вербицького і його колишнього начальника, генпрокурора Андрія Костіна до незаконних схем у Морському торговельному порту «Південний».
Оприлюднення розслідування викликало бурхливу реакцію в українському суспільстві. У соціальних мережах та медіа активно обговорювалися виявлені факти, лунали заклики до правоохоронних органів провести ретельне розслідування та притягнути винних до відповідальності. Звучали вимоги щодо відсторонення Вербицького від виконання службових обов'язків на час розслідування. Тож журналістське розслідування стало каталізатором суспільного резонансу та створило значний інформаційний тиск на правоохоронну систему та політичне керівництво країни.
Наслідки розслідування для Дмитра Вербицького: кримінальна справа та звільнення з прокуратури
Оприлюднення резонансного розслідування мало безпосередні та відчутні наслідки для кар'єри та правового статусу Дмитра Вербицького. Під тиском громадськості та медіа, а також з огляду на серйозність оприлюднених звинувачень Вербицького спершу відсторонили від виконання обов’язків заступника генпрокурора, почали службове розслідування, а згодом він звільнився з прокуратури. Паралельно Національне антикорупційне бюро завело кримінальну справу проти Вербицького.
Як журналісти домоглись звільнення Вербицького
Одним із найшвидших наслідків розслідування стало відсторонення Дмитра Вербицького від виконання службових обов'язків, а згодом і його офіційне звільнення з посади заступника Генерального прокурора України. Це сталось після широкого суспільного резонансу та заяв про необхідність проведення об'єктивного розслідування. Втрата високої посади стала першим і найбільш очевидним ударом по кар'єрі чиновника.
18 червня 2024 року Верховна Рада викликала генпрокурора Костіна щодо статків його заступника Вербицького, але той проігнорував виклик. Наступного дня генеральний прокурор пояснив, що проти Вербицького розпочали службове розслідування і обговорення у парламенті доцільно відкласти до його завершення. Через суспільний резонанс 21 червня Костін тимчасово поклав обов'язки Вербицького на інших прокурорів.
1 липня 2024 року генпрокурор підписав наказ про звільнення Вербицького з адміністративної посади за власним бажанням, але той залишився працювати в прокуратурі до завершення службового розслідування. Генпрокурор наполягав, що закон не дозволяє звільнення прокурора на етапі такого розслідування.
8 жовтня Вербицький остаточно звільнився з прокуратури, того ж дня Офіс генпрокурора завершив службове розслідування проти нього — результати передали до НАБУ. Висновки розслідування публічно не оприлюднювалися.
Кримінальна справа проти Вербицького
На підставі оприлюднених журналістами фактів, Національне антикорупційне бюро — 13 травня, через тиждень після публікації першого розслідування — розпочало кримінальне провадження за статтею, що передбачає відповідальність за незаконне збагачення або декларування недостовірної інформації. Це стало формальним юридичним наслідком журналістського розслідування, перевівши справу з публічної площини у сферу кримінального судочинства.
Згодом 3 липня 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило про виявлення у колишнього заступника генпрокурора Вербицького ознак незаконного збагачення на близько 29 млн грн. Агентство вказує на сумнівні джерела походження низки активів, які не відповідають доходам Вербицького та пов’язаних осіб.
Це згаданий елітний будинок під Києвом у «Конику» вартістю 16,3 млн грн, придбаний його дівчиною Христиною Ільницькою. Це також будинок і ділянка в Одесі вартістю 10 млн грн. Квартира і ділянка в Туреччині вартістю 3,9 млн грн в елітному комплексі на березі моря. Розкішні автомобілі LEXUS ES 300H (понад 960 тис. грн), LEXUS NX 300H (понад 480 тис. грн) та PORSCHE MACAN T (3,5 млн грн), які належать дівчині Вербицького Ільницькій.
НАЗК вважає, що всі ці активи купили за дорученням і на кошти Вербицького. Це стало підставою для висновку про необґрунтованість активів та відкриття кримінального провадження НАБУ.
Колишній заступник генпрокурора Дмитро Вербицький, підозрюваний у незаконному збагаченні, навіть подав в суд на НАЗК. Мета позову — оскаржити висновки агентства та захистити честь і гідність. Однак розгляд справи, запланований на 1 травня 2025 року в Печерському суді Києва, скасували з невідомих причин. Сам Вербицький в суд не з’явився.
За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), проти Вербицького розслідують дві справи. Прокуратура не розглядає варіант подання цивільного позову про конфіскацію майна екс-заступника генпрокурора. Справа у тому, що сума неправомірного активу, який перевіряється досудовим розслідуванням, перевищує поріг цивільної відповідальності. І якщо прокуратура піде в суд з цивільним позовом, то фактично вбереже Вербицького від кримінальної відповідальності і лише стягне його активи у дохід держави.
У ЗМІ з’являлись повідомлення, що Вербицький через суд намагається тиснути на детективів НАБУ та прокурорів САП.
Чому справу Вербицького досі не передали до суду
Станом на травень 2025 року, рівно через рік після публікації розслідування, кримінальне провадження проти Дмитра Вербицького досі перебуває на етапі досудового розслідування.
Однак за 11 місяців від відкриття провадження у справі Вербицького чомусь досі немає ні підозри, ні запобіжного заходу, ні арешту активів. Зокрема, не заарештовано котедж дівчини Вербицького Ільницької в Конику, придбаний за заниженою ціною та подарований матері після відкриття провадження НАБУ, що має ознаки ухилення від арешту. Також не заарештовано будинок, оформлений на бізнесмена Павільча, хоча його придбання племінником Вербицького викликає питання.
У справі Вербицького НАБУ вилучило лише чотири iPhone 15 Pro через 5 місяців після відкриття кримінального провадження, свідчать судові матеріали. За повідомленнями ЗМІ, слідство зосереджено на купівлі квартири та землі в Туреччині вартістю понад $100 тис., оформлених на колишню дружину Вербицького.
Таку лояльність експерти пов'язують з особливим ставленням директора НАБУ Семена Кривоноса. Вказано, що спроби дізнатися деталі наштовхнулися на небажання правоохоронців ділитися інформацією. НАБУ довго відмовлялось назвати навіть номер кримінального провадження по Вербицькому, що є нетиповим для бюро. Така закритість викликає питання щодо неупередженості розслідування.
При цьому розслідування справи Вербицького почалось із невеликою різницею із розслідуванням проти голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Однак справу Кириленка вже передали до суду з арештом майна.
Справа Дмитра Вербицького не є поодиноким випадком, а радше ілюстрацією важливої ролі, яку відіграють журналістські розслідування у викритті корупційних правопорушень в Україні. За роки незалежності українські журналісти-розслідувачі стали потужною силою, що нерідко першою оприлюднює інформацію про незаконні збагачення, конфлікти інтересів та інші зловживання владою, на які правоохоронні органи часто не реагують або реагують недостатньо ефективно.
Як у випадку з Дмитром Вербицьким, журналістські розслідування часто стають підставою для відкриття офіційних службових або кримінальних проваджень. Чиновники, які стали фігурантами гучних корупційних розслідувань, як правило, втрачають можливість подальшого просування по службі, а їхня політична кар'єра опиняється під загрозою. Суспільний резонанс може зробити їх токсичними для політичних сил.
Подальший розвиток подій у кримінальному провадженні щодо Вербицького стане важливим індикатором ефективності антикорупційної боротьби в Україні та здатності суспільства через інструмент журналістики впливати на долю чиновників, які зловживають своїм службовим становищем. Незалежна та якісна журналістика залишається критично важливим елементом для побудови демократичного та справедливого суспільства в Україні.
