17 червня Верховна Рада України підтримала призначення Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора. Його кандидатуру подав президент Володимир Зеленський напередодні, 16 червня.
Хоча народні депутати стримано реагували на цю ініціативу, рішення все ж було ухвалено. «За» проголосували 273 народні обранці. Жоден представник опозиційної фракції «Європейська солідарність» не підтримав кандидатуру. В партії п’ятеро висловилися проти, а 14 утрималися.
UA.NEWS детально розповість про те, хто такий новий генпрокурор України Руслан Кравченко і чим він відомий.
Кар’єра і служба
Руслан Кравченко народився 14 березня 1990 року в місті Сєвєродонецьк (нині — Сіверськодонецьк). Він здобув юридичну освіту в Харківській юридичній академії, яку закінчив у 2012 році. Після цього розпочав кар’єру в органах прокуратури. Спочатку працював слідчим у прокуратурі Севастополя, згодом став старшим слідчим. Його робота в Криму завершилася після анексії півострова росією у 2014 році.
У 2014–2015 роках Кравченко працював у Рівному та Львові як старший військовий прокурор. У цей період він також брав участь у бойових діях у зоні АТО, зокрема в районі Дебальцевого та Артемівська. За це отримав статус учасника бойових дій.
Із 2015 по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури, де очолював підрозділи з розслідування військових злочинів і злочинів проти національної безпеки. Під його керівництвом група прокурорів домоглася обвинувального вироку у справі проти експрезидента Віктора Януковича за державну зраду. Тоді суд призначив Януковичу 13 років позбавлення волі.
У той самий період Кравченко вів низку резонансних кримінальних проваджень проти російських військових і посадовців, зокрема справи Єрофєєва, Александрова та Олександра Белавенця.
Наприкінці 2021 року Кравченка призначили керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області. Після початку повномасштабної війни він займався документуванням воєнних злочинів, скоєних під час окупації Бучі, та збором доказової бази після деокупації міста. 10 квітня 2023 року його призначили головою Київської обласної військової адміністрації, де він пропрацював до 30 грудня 2024 року. Того ж дня його звільнили у межах кадрової ротації. Вже наступного дня, 31 грудня, Кравченка призначили головою Державної податкової служби України.
До 2025 року майже вся його професійна діяльність була пов’язана з органами прокуратури та військовою сферою. Це викликало запитання серед експертів щодо його компетентності у фіскальній галузі, оскільки раніше він не мав досвіду роботи у сфері податкового адміністрування.
Робота на посаді голови ДПС
На посаді голови Державної податкової служби Руслан Кравченко звітував про відчутні зрушення. За його словами, лише за чотири місяці 2025 року ДПС вивела з переліку «ризикових» 12 000 підприємств, удвічі зменшила кількість заблокованих податкових накладних та спільно з СБУ викрила хабарну схему всередині служби.
Також відбулося перевиконання бюджету на 36,6 млрд грн, оптимізовано роботу «Електронного кабінету платника» та внутрішні процедури. Ці результати публічно підтримав голова профільного комітету Ради Данило Гетманцев.
Водночас ДПС залишалась однією з найбільш закритих установ за версією Opendatabot. Рівень відкритості становив лише 0,2%. Після початку повномасштабної війни служба практично припинила публікацію державних даних, що викликало критику з боку бізнесу.
У травні 2025-го вибухнув скандал через «листи щастя». Тоді ж почались масові виклики до податкової за дрібні онлайн-перекази. Народний депутат Данило Гетманцев опублікував приклади таких викликів, назвав їх безглуздими та шкідливими для довіри до держави й закликав зупинити подібні практики.
У червні Кравченко попередив про фішингові розсилки від імені ДПС. Також обговорювались припущення про доступ податкової до банківської таємниці, які офіційно були спростовані.
Скандал з OnlyFans
У червні 2025 року стало відомо, що за керівництва Руслана Кравченка ДПС надіслала понад 5 000 фіскальних запитів українським моделям OnlyFans з вимогою задекларувати доходи. Понад 500 осіб подали декларації, вказавши загальний дохід у 356 млн грн.
За словами Кравченка, дані були отримані з Великої Британії через міжнародний обмін і виявили понад 7 000 акаунтів. Він наголосив, що автори контенту повинні сплачувати 18 % ПДФО та військовий збір як ФОП або фізособи.
Скандал загострився, коли з’явилася інформація про обшуки у моделей із високими доходами. Вони відбулись за статтею про виготовлення порнопродукції. Це викликало критику правозахисників через можливе перевищення повноважень.
Скандал із підрядами на відбудову Бородянки
В січні 2025 року журналісти Bihus.info написали матеріал про те, кому віддали підряди на масштабну відбудову Бородянки. У цьому розслідуванні згадали й Руслана Кравченка — тоді він був головою Київської обласної військової адміністрації. За даними журналістів, наприкінці 2024 року адміністрація під його керівництвом начебто підписала договори на понад 1,5 мільярда гривень. Частину з цих коштів нібито отримали компанії, які пов’язують із колишнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком і начебто радником Кравченка Олександром Онищенком, вказують розслідувачі.
Зокрема, компанія «БК Київ Фасад» начебто отримала майже 200 мільйонів гривень. Раніше, за даними ЗМІ, вона вже неодноразово вигравала тендери під час роботи Онищенка в КОДА. Це викликало підозри в можливому конфлікті інтересів і спричинило критику з боку журналістів та громадськості. Хоча офіційних звинувачень не було, ця ситуація могла стати репутаційною плямою на біографії Кравченка.
Кандидат на посаду Директора НАБУ
Розслідування “Схем” згадує Руслана Кравченка в контексті конкурсу на очільника НАБУ. У статті його називають основним фаворитом серед кількох претендентів і підкреслюють, що він має тісні професійні зв’язки. Зокрема, працював поряд із заступником генпрокурора Войтенком у військовій прокуратурі.
Наголошується, що Кравченко був серед фіналістів. Він проходив чотири етапи конкурсу, його добре оцінили професійно, але у підсумку не пройшов фінальну співбесіду. За даними журналістів, Кравченко не пройшов співбесіду на доброчесність.
Політична підтримка кандидатури
Кандидатура Руслана Кравченка викликала жваве обговорення серед парламентських фракцій ще до голосування. Представники фракції «Слуга Народу» провели внутрішнє голосування 17 червня, після чого підтримали його призначення. Депутат від правлячої партії Федір Веніславський раніше зазначав, що особисто з Кравченком не знайомий і остаточне рішення ухвалюватиметься на фракційному засіданні.
Опозиційні сили також висловлювалися обережно. Зокрема, Ярослав Железняк із «Голосу» визнав, що Кравченко «непогано впорався» з посадою голови ДПС, і навіть з опозиційних позицій визнав його професійні результати.
Сергій Власенко (депутат від «Батьківщини»), наголошував, що Кравченко є «вихідцем із системи прокуратури». Тому посада генпрокурора для нього є органічнішою, ніж очільництво фіскального органу.
Водночас призначення викликало критику з боку громадськості. Очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін назвав це рішення таким, що обирає лояльність замість професіоналізму.
Попри суперечливі оцінки, Кравченко офіційно очолив Офіс Генерального прокурора. Тепер перед ним стоїть завдання виправдати як очікування влади, так і впоратись з критикою суспільства.
