Про нові рішення у гідроенергетиці під час війни, надмірну централізацію енергосистеми та реалістичний погляд на зелену енергетику – розповів в інтерв'ю UA.NEWS Олег Терлецький, заступник голови наглядової ради "Укргідроенерго".
Наскільки вам вдається відновлюватися після обстрілів, враховуючи особливості об'єктів гідроенергетики?
І найважливіше - ми залишаємося вразливі. Найбільш вразливі об'єкти у нас розташовані на дамбах, греблях і захистити їх дуже складно. Хоча ми шукаємо технічні рішення, але об'єктивно – це дуже непросто.
Які технічні рішення ви розглядаєте для оптимізації роботи генеруючих потужностей?
Олег Терлецький: Ми плануємо на гідроелектростанціях побудувати загалом близько 200 МВт акумуляторів. Вони будуть працювати як бустерні пристрої. Наприклад, нам приходить заявка від Укренерго підключити гідроагрегат. Відповідно ми запускаємо гідроагрегат, який повинен працювати в проектному режимі. У нас він виробляє 40 МВт, а потрібно - 20 МВт. Отже, ми його по кілька разів вмикаємо-вимикаємо. А за рахунок акумуляторів ми можемо усі ці запити швидко покривати. З одного боку, це збільшить наші потужності, ми будемо більш оперативно працювати на ринку. А з іншого боку, ми можемо повернути хоча б частину нашого обладнання в проектні режими, щоб воно спокійно працювало.
І що важливо – біля наших об'єктів поруч є охоронні зони. У цих зонах ми плануємо встановити сонячні панелі, і заряджати від них великі акумулятори, що встановлені на об'єктах. Ми можемо це реалізувати. Саме такий гібридний підхід дозволить нам максимально оптимізувати наші можливості.
Західні партнери допомагають у цьому проекті?
Олег Терлецький: У нас підписана кредитна угода зі Світовим банком та Фондом чистих технологій. Тобто, ми вже в процесі. Здійснюється відбір компанії, яка буде проектувати такі об'єкти.
Щодо проекту відновлення Каховської ГЕС, в уряді заявляли, що він буде поетапним. Якісь роботи вже виконуються?
Олег Терлецький: На сьогодні ми не маємо навіть доступу до цього об'єкту. Він перебуває під частковою окупацією. Для того, щоб зрозуміти, що там відбулося, нам потрібно спочатку очистити територію, провести обстеження, інженерні випробовування. Необхідно з'ясувати наскільки глибоко зруйнований фундамент гідроспоруди. А вже потім вирішувати - що ми можемо там робити, чи там взагалі вже нічого відбудовувати. Для цього потрібно цю територію осушити. Відповідно, ми плануємо до існуючої частини греблі добудувати тимчасові перепони, які дозволять нам цю ділянку осушити. Крім того, ці перепони створять певну цілісність греблі, і це дозволить, хоча б частково, почати накопичення води у водосховищі, у верхньому об'єкті. Тобто, на сьогодні ухвалене рішення про це. Про будівництво чи реконструкцію – немає жодних рішень.
Яким коштом компанія буде реалізувати проектні роботи?
Олег Терлецький: Ми - прибуткові і заробляємо гроші. І це дуже складна робота. Поясню: коли починаються прильоти, ми бачимо, що падає споживання, падає ціна. Ми ж працюємо на балансуючому ринку на добу вперед, тому відповідно реагуємо і працюємо. Тому що, як показав досвід, після вимкнення, наприклад, атомних електростанцій була велика проблема запуститися. Це - складна робота, яку ніхто не бачить. А нас, на жаль, потім критикують, що ми маніпулюємо цінами, точніше, заробляємо надзвичайно великі гроші під час складного періоду, коли енергосистема випадає. Тому повторюю: ми – комерційна компанія, наше завдання - заробляти і платити державі дивіденди. Інше завдання не стоїть.
Що ви думаєте з приводу зеленої енергетики, чи варто її розвивати в Україні зараз?
Олег Терлецький: Для того, щоб зелена енергетика забезпечувала надійне енергопостачання, потрібно вкласти дуже багато коштів: у додаткові потужності, акумулювання електроенергії, правильну диспетчеризацію та розвиток децентралізованої енергетичної системи.
Якщо ми знайдемо на все це кошти, то з точки зору перспективи, це було б правильно. Бо ми зараз у тій ситуації, коли надмірно централізована енергетична система має свої вади, зокрема з точки зору безпеки. Як показала минула зима - така система дуже вразлива. Так, завдяки героїзму спеціалістів ми перемикали, шукали способи, балансували роботу системи. Але сама вона - вразлива. Насамперед у нас велика концентрація виробничих споживачів. Для прикладу, крім росії та України інші країни не використовують надпотужні лінії на 750 кВт. Тому коли під час обстрілів у таке обладнання поцілили - відновити його неможливо. Нема звідки взяти таке обладнання.
Тому зелені об'єкти енергетики потрібні Україні. До того ж вони змінюють ментальність. Повірте, не просто так європейці навіть переробку сміття вважають джерелом енергії.
А що не так із попередніми спробами розвитку зеленої енергетики?
Олег Терлецький: Система зеленої енергетики, яку будували раніше, як би правильно висловитися,…спекулятивна. Стратегія передбачала, і під це будувалася інфраструктура, що в нас буде в середньому по всій країні 4ГВт сонця та 6 ГВт вітру. Але у нас із цим виникли проблеми. Наприклад, сонце, з точки зору стабільності енергосистеми, є паразитом, бо виробляє електроенергію тоді, коли не потрібно. І забиває мережі саме в той час, коли є надлишок електроенергії.
Крім того, не було зобов'язань щодо балансування для виробників зеленої енергії. З одного боку - правильно, що ми говорили про необхідність вкладатися та розвивати. Але з іншого боку виникає питання: за рахунок якого джерела? А джерело завжди одне – ціна, тарифи. Натомість ми довго проїдали той потенціал, який мали. Відверто – потенціал Укргідроенерго та Енергоатома.
Коли ми говоримо про можливості для швидкого відновлення, ми повинні розуміти, що швидке відновлення можливе тільки за рахунок дешевих ресурсів, зокрема електроенергії. Якщо вона не буде доступною, то як можна відновлювати країну?
Чи не відмовилася компанія від ідеї виробництва "зеленого" водню, в якому стані цей проект зараз?
Олег Терлецький: Ми поки що комерційної складової тут не бачимо, скажу вам відверто. Але тут є два моменти. Як-то кажуть, що повинно бути першим: інфраструктура чи комерційний флот? Флот не розвивається, бо немає інфраструктури. А інфраструктура не розвивається, бо немає флоту. І тому, щоб зрушити це питання, ми почали розглядати проект виробництва водню. Його розглядали на рівні компанії та держави, бо маємо відповідний потенціал та потужності. Поки що говоримо лише про один пілотний проект, який дасть змогу подивитися та протестувати, як ця галузь працює.
І в якому стані цей проект?
Олег Терлецький: У нас є меморандум із західними партнерами, ми ведемо переговори з компаніями - потенційними підрядниками. Але у нас є проблема - усі ці компанії бояться відправляти персонал до України. Тільки чують про Україну - у них всі страховки виростають у ціні, вони всі бояться. Об'єктивно. Ба більше, щоб запустити вже побудовані енергетичні об'єкти, доводиться відправляти наших фахівців за кордон, щоб вони там довчилися, а потім, в режимі віддаленого моніторингу, вводили такі об'єкти в експлуатацію.