«Скіфське золото» повернули до України: як артефакти опинилися за межами України і чому повернення затягнулося на 10 років

27 листопада до України повернули артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря». Понад 10 років памʼятки були поза межами України і стали обʼєктами чергових суперечок між Україною та росією.

Агентство UA News зібрало інформацію про реліквії, судові процеси навколо експонатів кримських музеїв та як їх вдалося повернути до України.

 

Як «скіфське золото» опинилося за межами України

У 2013 році реліквії часів Скіфії стали елементом виставки «Крим — золотий острів у Чорному морі», відомої ширшому колу людей як «Скіфське золото». Виставка стартувала 3 липня 2013 року у Рейнському крайовому музеї. А протягом 7 лютого – 31 серпня 2014 року вона була представлена в археологічному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. 

Експозиції були сформовані з колекцій шести українських музеїв та історико-культурних заповідників:

• Скарбниця Національного музею історії України;


• Одеський археологічний музей;


• Національний заповідник «Херсонес Таврійський»;


• Керченський історико-культурний заповідник;


• Бахчисарайський історико-культурний заповідник;


• Центральний музей Тавриди.

 

Представлені речі охоплювали часи від античності до раннього Середньовіччя. Серед них – артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, коштовне каміння, мечі стародавніх греків і скіфів.



Проте, після окупації Криму росією, усі експонати виставки стали обʼєктом судових суперечок між Україною, музеєм Алларда Пірсона та кримськими музеями. 

Російська сторона заявила про свої права на експонати з кримських музеїв. А Україна заявила, що, допоки півострів окупований росією, експонати туди повертати не можна. Їх має отримати безпосередньо українська сторона. 

У серпні 2014 року тогочасна заступниця міністра культури України з питань європейської інтеграції Світлана Фоменко зазначила, що всі предмети виставки повернуть в Україну.

Тимчасове зберігання експонатів мало завершитися 31 серпня 2014 року, тому вже 1 вересня, як зазначила Фоменко, представники Національного історичного музею України мали транспортувати елементи виставки до Києва.

Проте Музей Алларда Пірсона в Амстердамі оприлюднив заяву про неможливість повернення експонатів до України, доки це питання не буде вирішено у судовому порядку.

Уже 10 вересня Нідерланди повернули до України частину скіфського золота та скарбів сарматів. Але лише ту частину, яку брали безпосередньо з Києва. Експонати кримських музеїв лишалися в Амстердамі.

 

Судові процеси навколо реліквій

Перші розмови про судові процеси щодо експонатів були зафіксовані у серпні 2014 року, коли Амстердамський музей повідомив про передачу експонатів будь-якій стороні судового процесу лише після відповідного рішення суду. 

Тоді ж тогочасний міністр культури України Євген Нищук заявив про намір України подавати позов до суду щодо ситуації навколо коштовностей та передання їх частини виставки на тимчасове зберігання до українських музеїв.

«Міністерство культури наполягає, щоб до того, як проясниться ситуація, скіфське золото було передано на тимчасове зберігання до Києва — в історичний та художній музеї… В умовах анексії Криму, і взагалі у час збройних конфліктів, Міністерство культури залишає за собою право переміщення нашого музейного надбання і цінних експонатів»

Частину експозиції дійсно повернули. Але експонати з тимчасово окупованого Криму лишалися в Амстердамі.

У грудні 2014 року так звана «міністерка культури Республіки Крим» Аріна Новосельська заявила про намір особисто відстоювати повернення золота скіфів до окупованого Криму.

Процес у справі за позовом кримських музеїв до музею Алларда Пірсона розпочався 21 січня 2015 року у Нідерландах. Окупанти хотіли домогтися повернення експонатів на територію окупованого півострова. Але, очевидно, це було неможливим. 

8 квітня 2015 року Україну визнали однієї зі сторін судового процесу. А 20 квітня 2015 року до справи долучилися представники ЮНЕСКО, які заявили про неможливість правової допомоги росії у цьому процесі. 

«На жаль, ЮНЕСКО тут абсолютно не може допомогти. Ми перебрали всі можливі інструменти, які вироблені ЮНЕСКО, щоб якось можна було допомогти в даному контексті. Їх абсолютно немає, це приватна справа. Там складність у тому, що українське міністерство культури було гарантом. Зараз ось, мабуть, це буде вирішуватися в якомусь тристоронньому порядку. І я думаю, що тепер скіфське золото надовго оселиться в Нідерландах, оскільки питання це буде дуже довгим» 

 

14 грудня 2016 року окружний суд в Амстердамі ухвалив рішення, згідно з яким колекція скіфського золота, що складається з 565 предметів, має бути повернута Україні, а не кримським музеям. Цим рішенням він визнавав, що всі музейні експонати, які включені до виставки, є державною частиною Музейного фонду України та мають бути повернені в Україну. 

У січні 2017 року окупаційна влада Криму подала апеляцію та почала процес оскарження рішення. Але провадження затягнулося та було призупинено.

Задовольнити клопотання України Апеляційний суд Амстердама зміг лише 26 жовтня 2021 року. Тоді остаточно ухвалили рішення про те, що колекція так званого «скіфського золота» належить Україні та повинна повернутися українській державі. 

«Рішення передбачає, що музейні експонати будуть передані до Державного історичного музею України в Києві до стабілізації ситуації в Криму. Це тимчасовий захід. Хоч музейні експонати походять із Криму і в цьому сенсі також можуть розглядатися як спадщина Криму, вони є частиною культурної спадщини України, оскільки остання існує як незалежна держава з 1991 року. Музейні експонати належать Музейному фонду держави Україна», — було зазначено у рішенні суду. 



Але і тут не обійшлося без російської скарги. 26 січня 2022 року так звані російські кримські музеї в тимчасово окупованому Криму подали касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама.

Остаточне рішення щодо експонатів було ухвалене лише 9 червня 2023 року. Тоді Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення на користь України, відхиливши касаційну скаргу музеїв тимчасово окупованого Криму. Музейні експонати з виставки «Крим — золотий острів у Чорному морі» музей Алларда Пірсона передав Національному музею історії України.

 

Повернення скіфських памʼяток до України

27 листопада Національний музей історії України повідомив, що артефакти з чотирьох музеїв Криму повернулися до України.

Вони будуть зберігатися в Києві безпосередньо до моменту деокупації Криму.

«Скарби Криму повернулися до України з Нідерландів! Після майже 10 років судів артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці "Крим: золото й таємниці Чорного моря" в Амстердамі, повернулися до України»

Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук відзначив, що інституція докладе усіх зусиль для збереження повернених цінностей. 

«Під час юридичних суперечок наш музей був визначений як місце зберігання колекцій кримських музеїв. Це означає, що зі свого боку музей докладе максимум зусиль для їх збереження та для того, щоб громадяни і гості України змогли їх побачити», – підкреслив Андрощук.

Того ж дня Державна митна служба України повідомила, що реліквії завезли на територію Києво-Печерської лаври.

«Прямо зараз (27 листопада о 12:00 – ред.) вантажівка з 2 694 кг культурних цінностей, відомих під загальною назвою «Скіфське золото» вʼїхала на територію Києво-Печерської Лаври, де в Скарбниці Національного музею України київські митники зроблять ідентифікацію скарбів», – зазначили представники митниці.



А очільник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний зазначив, що йдеться про повернення 565 предметів, зокрема, античних скульптур, скіфських та сарматських прикрас, китайських лакових шкатулок, яким понад 2 000 років.



 

Авторка: Даша Шерстюк