США та Україна підписали угоду щодо мінеральних ресурсів, але реальна вартість надр залишається невідомою

30 квітня США та Україна уклали угоду, що передбачає спільну роботу в галузі видобутку мінеральних ресурсів. Однак, як зазначають експерти, точна вартість мінералів в Україні все ще залишається неясною.
Про це повідомляє The Washington Post.
Президент США Дональд Трамп припустив, що мінерали, які є в надрах України, можуть коштувати трильйони доларів. Водночас президент України Володимир Зеленський підкреслив, що мінеральні багатства України «безцінні».
Процес видобутку та переробки мінералів поки що повільний та потребує значних інвестицій у нову інфраструктуру, що може бути економічно невигідним. Експерти зазначають, що більшість родовищ наразі не мають економічного сенсу для розробки.
На сьогодні іноземні інвестори не прагнуть реалізовувати проекти видобутку корисних копалин в Україні через низку факторів, включаючи війну та відсутність гарантій безпеки від США.
За угодою між країнами буде створено «Інвестиційний фонд реконструкції США та України», що дозволить обом державам спільно працювати над швидким відновленням економіки України, повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент.
Процес видобутку критично важливих мінералів, таких як літій, графіт, уран та титан, потребує мільярдних інвестицій, підкреслив Роберт Магга, директор SecDev.
Аналітики припускають, що доступ до українських мінералів може стати стратегічним активом для США, враховуючи глобальні ризики з отриманням цих ресурсів.
Віллі Ши, економіст Гарвардського університету, зауважив, що розробка нової шахти може тривати більше десяти років. Трамп, повернувшись до Білого дому, проявив особливий інтерес до критично важливих матеріалів, ймовірно через побоювання, що Китай може домінувати на ринку цих ресурсів.
Картографування мінеральних ресурсів України, яке було здійснене ще за радянських часів, досі залишається актуальним. Проте після того часу інформація про важливі родовища, зокрема титану та літію, була засекречена.
Україна має величезний мінеральний потенціал, але точну оцінку цього потенціалу досі неможливо зробити, визнає Род Еггерт, заступник директора Центру інновацій критичних матеріалів.
Водночас значна частина мінеральних ресурсів України розташована на окупованих Росією територіях, зокрема в Донбасі, де за оцінками Міністерства оборони зосереджено 40% критично важливих мінералів.
Інколи ресурси, які шукають США, можуть бути недостатніми. Зокрема, Геологічна служба США не зафіксувала значних родовищ рідкісноземельних елементів в Україні, хоча Україна має значні поклади літію, графіту, урану та титану, що також є важливими для глобальних поставок.
Інфраструктура для видобутку мінералів в Україні застаріла, а існуючі рудники не модернізувалися з часів Холодної війни. Найбільший завод з виробництва титанової губки — Запорізький титаномагнієвий завод — зупинив виробництво через близькість до лінії фронту.
Україна також має великі поклади літію — близько 500 000 метричних тонн, що становить 3% світових запасів. Однак через специфічний склад мінералів видобуток літію виявляється економічно дорожчим.
Ще однією проблемою є радянська інфраструктура, яка досі домінує на українських шахтах і рудниках. Однак є надія, що інвестиції, залучені через угоду між США та Україною, допоможуть модернізувати ці підприємства, сприяючи розвитку інфраструктури та видобутку.
«Це капіталомісткий бізнес, і це довгостроковий проєкт», — зауважив Роман Опімах. Однак він переконаний, що ці інвестиції в підсумку можуть окупитися, адже нові технології потребують доступу до критично важливих мінералів.
Нагадаємо, Україна і Сполучені Штати Америки підписали угоду про економічну співпрацю («угоду про надра»). Свої підписи поставили перший віцепрем'єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко та глава Мінфіну США Скотт Бессент.
Напередодні підписання міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська сторона вирішила внести зміни в рамкову угоду про надра, через що документ опинився під загрозою.
