Згідно зі статистикою, бізнесу вдалося оскаржити майже половину накладених штрафів. У результаті суди ухвалили рішення:
у 995 справах — зобов’язали роботодавців сплатити штрафи;
у 997 справах — відмовили Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Загальна сума штрафів, які суди все ж підтвердили до стягнення, перевищила 109,5 млн грн. Водночас обсяг відмов у позовах сягнув близько 286,5 млн грн.
Найбільше рішень ухвалили у 2023 році — 733 справи, тоді ж зафіксовано і рекордну суму стягнень — понад 35 млн грн. У 2024 році було 559 рішень, у 2025-му — 452, а з початку 2026 року вже ухвалено 85 рішень.
Лідером за кількістю справ стала Харківська область — 560 рішень (понад 28% від загальної кількості). Далі йдуть Черкаська, Київська, Чернігівська та Дніпропетровська області.
Суди найчастіше ставали на бік бізнесу через:
створення роботодавцями вакансій для людей з інвалідністю;
відсутність доведеного порушення;
фактичне виконання нормативу;
відсутність обов’язку його виконувати у конкретних випадках.
Найбільше стягнення у розмірі 5,49 млн грн було призначено у справі проти «Украероруху». Водночас рекордний штраф понад 213 млн грн, накладений на «Енергоатом», був скасований.
З 2026 року в Україні змінено підхід до відповідальності роботодавців: замість штрафів запроваджено обов’язковий внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю.
Раніше ПриватБанк оновив підходи до верифікації клієнтів, щоб зробити фінансові послуги більш доступними для людей з інвалідністю, зокрема ветеранів і ветеранок.
У Львові запрацював перший в Україні комунальний будинок підтриманого проживання для людей з інвалідністю.