У новому уряді Юлії Свириденко Тарас Качка став віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. На цій посаді він замінив Ольгу Стефанішину, а до цього працював заступником міністра економіки, торговим представником України.
Тарас Качка у минулому був серед ключових переговорників щодо Угоди про асоціацію з Євросоюзом та вів переговори з ЄС після завершення «торговельного безвізу» для українських експортерів. Він один із найяскравіших професіоналів у цій сфері, добре знає закулісся брюсельської політики.
UA.News розповідає про нового профільного віцепрем’єра, який відповідатиме за взаємодію з Євросоюзом і НАТО, та його ключові переговорні кейси за останні роки.
Кар’єра Тараса Качки та досвід євроінтеграції
Тарас Качка — досвідчений урядовець, юрист-міжнародник з довгою історією євроінтеграційної роботи. Його кар’єра почалася у Центрі порівняльного права при Міністерстві юстиції України, де упродовж 2001-2003 років він працював провідним спеціалістом. Згодом Качка очолив управління з адаптації українського законодавства до стандартів Євросоюзу в Центрі європейського та порівняльного права в Києві.
З 2005-го обіймав керівні посади в Державному департаменті з питань адаптації законодавства.
З 2011 року очолив департамент зовнішньоекономічних зв’язків Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Водночас працював у приватному секторі: був менеджером з регуляторних питань компанії «Філіп Морріс Україна», а пізніше — у 2013 му — консультантом зі зв’язків з органами державної влади у компанії «Віза Україна».
На початку 2014-го Тарас Качка став віцепрезидентом зі стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні, а потім — в.о. президента організації.
Упродовж 2016-2017 років працював виконавчим директором міжнародного фонду «Відродження» Джорджа Сороса, а через рік став там радником зі стратегічних питань.
Восени 2019 року його призначили на посаду заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. У цей же період став торговим представником України.
На 2021-2022 роки Тараса Качку обрали головою Міжнародної ради щодо зерна зі штаб-квартирою у Лондоні, яка контролює Конвенцію про торгівлю зерном та сприє торгівлі. На той час Україна вперше головувала у цій престижній міжнародній організації.
17 липня 2025 року Верховна Рада України призначила Тараса Качку віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Тарас Качка — сильний переговорник
Тараса Качку вважають досвідченим переговірником і навіть «природженим професіоналом» для складних міжнародних перемовин. Урядовець має багаторічний досвід діалогу із партнерами у Євросоюзі в частині торгівлі, а також брав участь у домовленостях про угоду про рідкісноземельні метали із США.
Стратегічна угода про надра зі США. У квітні 2025 року Тарас Качка очолював українську делегацію на переговорах у Вашингтоні.
Переговорний процес був вкрай заполітизованим, складним та непередбачуваним. Спочатку Київ та Вашингтон планували підписати рамкову угоду про рідкісноземельні метали 28 лютого. Однак після суперечки в Овальному кабінеті Білого дому між президентом України Володимиром Зеленським, президентом США Дональдом Трампом підписання угоди скасували. Переговори продовжили і розділили домовленості на дві частини.
17 квітня уряди України та США підписали Меморандум про економічне партнерство («угоду про надра»). А 30 квітня — стратегічну угоду про створення американсько-українського Інвестиційного фонду відновлення з рівною участю обох сторін — по 50% у наповненні та управлінні. В адміністрації Дональда Трампа назвали угоду історичною і заявили, що вона започаткує партнерство задля відновлення і довгострокового економічного успіху України. Угода також відкривала можливості для поновлення постачання американської зброї для ЗСУ.
Пізніше, згадуючи переговори з американцями, Тарас Качка зауважив, що над конкретним текстом угоди про надра почали працювати фактично у квітні, а один із раундів перемовин з американцями безперервно тривав понад 20 годин. Утім, найскладнішим у цій угоді була її «архітектура».
«Такий формат доречний в корпоративному світі. Але нам вдалось відокремити все, що стосується України — як держави, в міжурядовій угоді, яку підписали 30 квітня і подали на ратифікацію до Верховної ради. Корпоративну складову ж врегулюють угодами між Агентством з питань розвитку державно-приватного партнерства та американською корпорацією Development Finance Corporation, які спільно створюють фонд», — пояснив тоді Качка в коментарі Суспільному.
В інтерв’ю виданню Times він зауважив, що атмосфера під час переговорів між Україною і США про ресурсну угоду нагадувала кадри з фільму про мафію.
«Це була спокійна розмова, як у фільмі про мафію…Перша пропозиція виглядала як юридичний начерк, заснований на ідеях, висловлених президентом Трампом. Ми сказали: «Добре, але не можна змішувати публічне і приватне право». Ми почали ставити запитання, раціоналізувати все це, і я думаю, що ми дійсно отримали раціональні відповіді»,— розповів тоді ще заступник міністра економіки.
Перемовники з української сторони вважали, що спокій, холоднокровність і зосередженість на практичних питаннях, а не на політиці забезпечили успіх у цих переговорах. «Ми хотіли зберегти шанобливі відносини з американською стороною, побудувати довіру і впевненість», — пояснив урядовець.
Переговори про торгівлю з Євросоюзом. Тарас Качка на посаді заступника міністра економіки очолював переговори з Європейською комісією з таких напрямків:
Надання винятків для українських експортерів у межах Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Механізм передбачає вуглецеві мита на імпорт до ЄС продукції з високим вуглецевим слідом такої, як сталь, алюміній, цемент та електроенергія.
Спільний контроль за рухом товарів на пунктах пропуску із сусідніми країнами ЄС (Польща, Румунія, Угорщина тощо).
Оновлення умов Угоди про асоціацію й лібералізації торгівлі з ЄС — із фокусом на преференції для товарів з доданою вартістю.
Урядовець вважає, що Україні вдалося збалансувати торгівлю з ЄС, зокрема і завдяки самоконтролю. Зараз головна дискусія точиться навколо того, як зберегти цей баланс.
«Наш підхід полягає у тому, щоб залишити умови торгівлі такими, як вони є щонайменше зараз. А можливо, навіть більш вільними, але при цьому контрольованими. Побачимо, що буде. Не буду забігати наперед. Ми достатньо конструктивно працюємо з Європейською комісією, але очевидно, що це буде комплексне рішення з урахуванням всіх нюансів», — пояснив Тарас Качка в одному з інтерв’ю.
Новий віцепрем’єр прихильник комплексного та послідовного вирішення найбільш гострих питань торгівлі таких, як експорт української агропродукції на ринок ЄС.
«Насправді все не зводиться лише до риторики відкриття-закриття ринків. Тому що ми маємо, наприклад, інший промисловий товар, не менш чутливий - це металургія. І де, незважаючи на всю чутливість, складність розвитку в цій галузі, ми бачимо, що Європейський Союз вже приймає рішення і до України не будуть застосовувати заходи торговельного захисту на промислову продукцію - це те, що важливе для металургії. Це сталося тому, що українська металургія вже стала більш зрозумілою для європейської металургії. Більше інтеграції, більше стабільних системних постачань тощо», — зауважив Тарас Качка.
Чого очікують Тараса Качки іноземні партнери
Призначення Тараса Качки віцепрем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції оглядачі сприйняли, як намагання офіційного Києва показати сталість у євроінтеграційній політиці.
Після зустрічі із новопризначеним українським віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою посолка Європейського Cоюзу в Україні Катаріна Матернова написала у соцмережі: «Рада познайомитися з Тарасом Качкою в його новій ролі віцепрем’єр-міністра з питань європейської інтеграції! Він має багаторічний досвід роботи на шляху інтеграції до ЄС, особливо у сфері торгівлі та угоди про асоціацію».
В інтерв’ю UA.News Даріуш Шимчиха, перший віце-президент Польсько-української господарської палати (PUIG) розповів про Тараса Качку, як вправного перемовника: «Організації українського бізнесу показали себе дуже активно в Брюсселі та в Євросоюзі. Ми бачимо, що робить ваш уряд. Ми добре знаємо і вітаємо заступника міністра економіки Тараса Качку, який, можна сказати, є першим героєм євроінтеграції. Він один із перших, хто відстоює інтереси України. У торгівлі, наприклад, дуже хороша робота з його боку. Ми весь час бачимо, чого хоче Україна».
Враховуючи, що саме торгівля є одним із дискусійних питань у євроінтеграції всієї української економіки, що також частиною посилення загальної безпеки України, експертність Тараса Качки з цього питання може стати його значною перевагою на посаді віцепрем’єра.
Читайте також:
Світлана Грінчук: що відомо про нову міністерку енергетики?
