Трамп і Путін поговорили про Україну: як це оцінюють експерти
У вівторок, 18 березня, відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та кремлівським очільником Володимиром Путіним. Переговори тривали близько 2,5 годин.
Видання UA.News звернулося до експертів, аби ті поділилися своїми думками та оцінками стосовно перебігу вчорашніх перемовин.
Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік вважає, що під час телефонної розмови між президентом Трампом та Путіним обидві сторони продемонстрували високу зацікавленість у покращенні відносин, а також обговорили широкий спектр складних питань, що потребують вирішення. Водночас залишаються значні розбіжності між позиціями Білого дому та Кремля.
«За 2,5 години переговорів лідери обговорили близько 15 тем і досягли певних кроків у напрямку їхнього вирішення. Ця розмова стала п'ятим контактом високого рівня за останній місяць, що свідчить про обізнаність обох сторін щодо позицій одне одного. Відсутність спільної заяви чи пресконференції може свідчити не лише про складність обговорюваних тем, а й про намір зберегти деякі деталі переговорів у таємниці для досягнення кращих результатів.
Оприлюднені заяви мають багато спільних рис у питаннях цілей і ключових моментів, однак відрізняються акцентами. Обидві сторони підкреслили прагнення до миру, припинення вогню та стабілізації ситуації у світі, що свідчить про взаємне розуміння потреби знизити напруженість. Водночас Росія приділила особливу увагу питанню України, вимагаючи припинення мобілізації, постачання західної зброї та передачі розвідувальних даних як умови для повного перемир’я та подальшої мирної угоди. Москва також звинуватила Київ у недоговороздатності. Білий дім уникнув подібних заяв, зробивши акцент на позитивному настрої щодо миру та співпраці. Російська сторона також особливо наголосила на гуманітарних аспектах, зокрема безпеці українських військовополонених та обміні полоненими», - коментує Бортнік.
На думку експерта, одним із ключових практичних результатів переговорів стала згода РФ на пропозицію США щодо 30-денного перемир’я в частині ударів по енергетичній інфраструктурі. Це положення зазначене в заявах обох сторін, причому Кремль підкреслив, що російські військові отримали відповідний наказ одразу після переговорів.
«Сторони також погодилися продовжити діалог щодо перемир’я в Чорному морі. Обидві ці ідеї, які передбачають поступове припинення бойових дій, раніше висували президент Франції Макрон та президент Зеленський. Такий підхід є тактичною перемогою для цих лідерів, а також дає змогу США уникнути звинувачень у тому, що переговори відбуваються без участі України та Європи. Варто зазначити, що перелік питань, обговорених у контексті війни в Україні, значно виходив за межі стандартної угоди про припинення вогню і фактично задав рамки для потенційного мирного договору, що було підтверджено президентом США у його пізнішій заяві… Це може вважатися дипломатичним успіхом для Росії, водночас створюючи ризики для України та ЄС, оскільки зменшує ймовірність збереження активної підтримки з боку США», - резюмував Руслан Бортнік.
Експертка з міжнародних питань Юлія Осмоловська вважає, що погану роль в розмові двох президентів зіграли завищені очікування суспільства. При цьому багато в чому ці очікування продукував сам Дональд Трамп.
«Всі очікували, якою буде реакція, що скажуть президенти, чи вдасться досягнути повного припинення вогню відповідно до американської пропозиції. Це корелюється і з заявою G7, в якій вони привітали готовність України до безумовного припинення вогню і очікували те ж саме від Росії на аналогічних умовах – тобто без жодних додаткових умов. При цьому РФ вже натякала на те, що так просто нічого не вийде, бо є «нюанси». З того, що ми маємо – тут варто співставляти дві заяви та шукати спільні речі. І тут є велика-велика розбіжність між позицією Росії та Америки.
Американський текст виглядає більш поміркованим, об’єктивним та виваженим. Вони говорять про необхідність торувати далі шляхом політико-дипломатичного врегулювання, вони домовилися з росіянами про припинення ударів по об’єктах інфраструктури і енергетики. Американська заява далі говорить про технічні перемовини щодо безпеки судноплавства у Чорному морі. Після цього мають бути проведені переговори про умови повного припинення вогню, і тільки після цього – визначення модальності загальної мирної угоди. А от російська сторона в свою заяву напхала все, що хотіла, додала туди всі свої оцінки. Це дуже важливо розуміти: у російській заяві немає того, що сторони домовилися про ключову передумову врегулювання – припинення військової допомоги та надання розвідувальних даних Україні. Там є фраза, що Москва на цьому наголосила. Але по факту домовленостей не зафіксовано, це «хотелки», які не підтримали в США», - каже Осмоловська.
При цьому експертка визнає, що російська сторона піднімає і важливі технічні питання. Наприклад, щодо технічного забезпечення дотримання режиму припинення вогню по всій лінії фронту – понад 1000 кілометрів.
«Також Росія виступає за припинення постачання озброєння та мобілізації в Україні. Але це не може працювати односторонньо, так само має зробити і РФ. Тобто тут має бути дотримана паритетність, якщо ми взагалі будемо обговорювати цю вимогу серйозно… Загалом поки що можна говорити про обережний оптимізм. США та РФ, як видно з їхніх офіційних заяв, не у всьому дійшли згоди, російська і американська позиції не всюди співпадають, є розбіжності трактування домовленостей. Головне: у заяві Білого дому говорять про те, що це «війна в Україні». А Росія намагається постійно підкреслити, що це «конфлікт довкола України». Трамп же у своєму пості в соцмережах пише, що має бути покладений край «цій війні між Росією та Україною». Тобто у президента США є чітке розуміння, що це саме війна між РФ і Україною, а не якийсь внутрішній конфлікт», - резюмувала Юлія Осмоловська.
Раніше у Трампа назвали умови послаблення санкцій проти РФ.
