Вчора, 20 січня 2025 року, Дональд Трамп вдруге став президентом США. Він опинився в центрі уваги світової спільноти не тільки через це, але й через свої заяви щодо планів завершення війни в Україні. Риторика республіканця, спрямована на швидке врегулювання конфлікту та закінчення бойових дій, викликала як надії, так і побоювання серед експертів, політиків та громадськості. Особливо, авжеж, це стосується України як держави, на території якої триває кровопролиття.
У цьому матеріалі ми розглянемо можливі сценарії завершення війни, які може запропонувати адміністрація Трампа, а також проаналізуємо їхні потенційні наслідки для України, Росії та світового порядку в цілому. Які ж є моделі мирного врегулювання та що з цього є найбільш вірогідним? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Трамп і його підхід до міжнародних конфліктів
Дональд Трамп відомий своїм нестандартним підходом до міжнародної політики. Під час свого першого президентського терміну (2017–2021) він неодноразово підкреслював, що США не повинні грати роль «світового поліцейського» і що країна має зосередитися на власних інтересах. Його переговори з Північною Кореєю, рішення вийти з ядерної угоди з Іраном (JCPOA) та активна підтримка ізраїльсько-арабських нормалізаційних угод (так званих «угод Авраама») свідчать про прагматичний, а іноді й відверто непередбачуваний стиль ведення зовнішньої політики.
Важливим досягненням Трампа ще до його другого президентства є встановлення перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС у секторі Гази. І хоча поки що невідомо, скільки триватиме цей «крихкий мир», а самі мирні драфти готувалися ще адміністрацією Байдена, епатажний республіканець вже записав припинення вогню та обмін заручниками в Газі у список своїх досягнень. І не можна сказати, що тут зовсім немає його участі та ролі.
Що ж до України, то тут Трамп неодноразово висловлювався про необхідність знаходження швидкого рішення конфлікту. У своїх промовах під час передвиборчої кампанії 2024 року він заявляв, що війна «забирає занадто багато ресурсів і життів» і що США повинні виступити посередником у мирних переговорах. Однак його заяви про те, що Україна та Росія «повинні знайти спільну мову» та «порозумітися», що він «розуміє Путіна» тощо викликали занепокоєння серед українських союзників, які побоюються, що Трамп може піти на поступки Москві заради швидкого завершення війни.
Якими ж можуть бути мирні моделі? Насправді, їх не так і багато.
Сценарій 1: «швидкий мир» через прямі переговори
Один із найбільш ймовірних сценаріїв, який може запропонувати Трамп, — це організація прямого діалогу між Україною та Росією за участю США як посередника. Трамп неодноразово підкреслював, що вважає себе майстерним переговорником, здатним «укладати угоди». Його команда вже почала роботу над планом, який передбачає зупинку бойових дій в обмін на певні територіальні та політичні поступки.
За словами багатьох експертів і представників нової адміністрації в США, такий сценарій може включати:
- Заморожування лінії фронту на існуючих позиціях.
- Введення миротворчих контингентів (обговорюється як ідея).
- Зняття частини санкцій із Росії в обмін на припинення бойових дій та/або виведення російських військ з території України.
Однак цей сценарій викликає серйозні побоювання в Україні. Багато українських політиків і експертів вважають, що будь-які поступки Росії призведуть до втрати суверенітету та створять небезпечний прецедент для майбутніх агресій. Власне, ця ідея є домінуючою в ідеологічному дискурсі та політичному курсі Києва. Крім того, такі переговори можуть підірвати довіру до США як союзника, особливо серед країн Східної Європи.
Сценарій 2: «заморожений конфлікт» із збереженням статус-кво
Інший досить можливий сценарій, який може бути запропонований адміністрацією Трампа, — це формалізація «замороженого конфлікту». Цей підхід передбачає припинення активних бойових дій без остаточного врегулювання територіальних та політичних питань. Тобто фактично стан «ні миру, ні війни» - перемир’я. На практиці це може означати:
- Створення буферної зони між українськими та російськими військами.
- Введення миротворчої місії ООН або інших міжнародних організацій.
- Збереження частини санкцій проти Росії до виконання нею певних умов.
Такий сценарій в цілому може бути прийнятним для Росії, оскільки дозволить їй зберегти вплив на окуповані території, а також уникнути повної ізоляції на міжнародній арені. Для України це може стати тимчасовим рішенням, яке дозволить відновити економіку та інфраструктуру, але не гарантує довгострокового миру.
Сценарій 3: ескалація через підтримку України
Хоча Трамп відомий своїм прагматичним підходом та підкреслено мирними намірами, існує ймовірність, що він може вирішити посилити підтримку України, щоб прискорити перемогу над Росією або хоча би вихід на рівноправний діалог. Цей сценарій передбачає:
- Поставки сучасних озброєнь, включаючи винищувачі, далекобійні ракети та системи ППО.
- Збільшення фінансової допомоги для відбудови України.
- Залучення НАТО до більш активної ролі в регіоні.
Такий підхід можливий у випадку, якщо «порозумітися» з Путіним у Трампа не вийде. Тоді він може різко посилити Україну, піти на ескалацію, щоб таким чином налякати Кремль та змусити його до переговорів.
Цей сценарій здатний призвести до швидкого завершення війни, але водночас збільшує ризик потужної ескалації, включаючи можливість прямого зіткнення між Росією та НАТО. Крім того, він вимагатиме значної політичної волі з боку США та їхніх союзників, що може бути важко досягти в умовах внутрішньополітичних розбіжностей у самих Штатах та радикальних відмінностей від риторики самого Дональда Трампа.
Позиція РФ та світу
Росія, зі свого боку, навряд чи погодиться на будь-які умови, які не передбачають визнання її інтересів у регіоні. Путін неодноразово заявляв, що Москва готова до переговорів, але лише на своїх ультимативних умовах. Це включає визнання анексії Криму та російський суверенітет у чотирьох українських областях (Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська) в межах їхніх адміністративних кордонів. У разі, якщо Трамп запропонує сценарій, який не враховує ці вимоги, Росія може відмовитися від участі в переговорах або навіть посилити військову присутність у регіоні.
Світова спільнота, ймовірно, буде розділена щодо підходу Трампа до завершення війни. Країни ЄС, особливо ті, що межують із Росією, можуть виступити проти будь-яких поступок Москві, побоюючись за власну безпеку. У той же час деякі країни, такі як Китай та Індія, можуть підтримати мирну ініціативу Трампа, оскільки це дозволить стабілізувати глобальну економіку, зменшити напруженість на міжнародних ринках та деескалювати загальну ситуацію.
Думки експертів
Ми звернулися до політологів, аби дізнатися їхні погляди на мирні ініціативи Трампа. Думки експертів в цілому схожі: найбільш вірогідним сценарієм спроби завершення війни політичні аналітики бачать модель заморозки.
Єдиний мирний план, який проговорювався новим президентом США публічно – це, фактично, заморозка конфлікту. Таку думку висловив політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Це припинення вогню по лінії фронту. Але інша річ, що лінія фронту не стабільна. І щоб до цього припинення вогню прийти, спочатку треба фронт якось стабілізувати... Тож поки що модель така. Інших планів я поки що не знаю. Вони, принаймні, не помітні в публічному просторі. Тобто план Трампа – це припинення вогню по лінії фронту та певні поступки Путіну: мораторій на членство України в НАТО, часткове скасування санкцій, ну і якісь гарантії безпеки для України. Але ключова проблема для нас — невизначеність. По нам ще досі немає консенсусу. Але є ось такий «ескіз», загальний план, як нова адміністрація США бачать припинення війни. Іншого плану ми не знаємо, публічно про нього не говорилося», - каже експерт.
Фесенко задається питанням: чи задумується хтось, що буде, якщо Путін не погодиться та не пристане на план Трампа? А такий сценарій є дуже вірогідним, адже наразі російський диктатор знаходиться в сильній позиції.
«Що якщо він (Путін – ред.) скаже «ні»? Тут починаються сценарії. Звичайно, найоптимістичніший — що Путін скаже «так». Тут почнеться конкретика, обговорення деталей мирної угоди. І її спробують підписати до кінця квітня: щоб Трампу був подарунок на 100 днів президентства, а Путіну – на 80-річчя перемоги над нацизмом. Це найкращий, найбільш ідеалістичний сценарій, однак не найбільш вірогідний. Я даю йому 25-30% максимум.
Інший сценарій — переговори і війна одночасно. Путін продовжить тиснути на Україну, просуватися вперед. З ним все зрозуміло. А що буде робити Трамп? От якщо Путін стоїть на своєму і все. Його радники в такому випадку пропонують тиснути на Путіна, посилювати санкції, збити ціни на нафту (але це довгий процес), посилити воєнну допомогу Україні, ну і збільшити військовий тиск. Тобто нам показово дадуть зброю і дозволи бити по території РФ. Це буде попередження Путіну: погоджуйся. І тут, можливо, він і погодиться, але не одразу, а десь восени. І знову ж таки – це тільки якщо вдасться стабілізувати лінію фронту», - зазначає Фесенко.
Політолог розповів і про третій сценарій. І він є найбільш негативним для України.
«А третій сценарій, на жаль, полягає в тому, що Трамп, якщо не отримає результату протягом півроку чи десь біля того — він просто плюне і скаже «Все, мені це настогидло , хай цим займаються європейці чи ще хтось». Він просто умиє руки – і все... Ось такі сценарії я бачу на даний момент. І найвірогіднішим є другий сценарій. Але і третій, на жаль, можливий. Бо компроміси будуть дуже складними, сам шлях до них буде дуже складним. Тому сценарій номер два більш вірогідний, але все залежить від обставин», - резюмував Володимир Фесенко.
В команді президента США Дональда Трампа вже зрозуміли всю проблемність та багатошаровість українського кейсу. Тож ніяких швидких рішень стосовно мирного врегулювання очікувати не варто. Таку думку висловив політолог, директор центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.
На питання про можливі моделі завершення війни з боку 47-го президента США експерт сказав, що фактично робочий сценарій поки що один: це заморозка війни. Далі, можливо, буде стояти питання про введення миротворчого контингенту.
«Поки в якості робочого сценарію в команді Трампа опрацьовується план, по суті, заморожування війни по лінії бойового зіткнення з подальшим введенням контингенту умовних миротворців. Я кажу «умовних», тому що контингенти Британії, Франції чи Польщі назвати класичними миротворцями дуже складно (за стандартами ООН, миротворці мають представляти виключно країни, ніяк не залучені до бойових дій – ред.). Але щось у такому дусі накидують у Трампа в якості мирного плану. І це, судячи з усього, одна з причин, чому Кіт Келлог переніс візит у Київ. Бо розмови про відправку контингентів до України так і залишилися розмовами, адже ані Франція, ані Британія не готові поки що перейти від слів до справи», - каже Золотарьов.
На думку політолога, під час виборів завжди звучать прості рішення складних проблем. Але потім команда переможців стикається з політичними реаліями. Ось тоді і трапляється «перехід» від завершення війни за 24 години до трьох місяців, півроку і так далі.
«Схоже, команда Трампа вже зрозуміла усю проблемність та багатошаровість української війни. І я не чекаю швидких рішень. Можливо, після контактів Трампа і Путіна з’явиться якийсь переговорний майданчик та переговорна база. Але факт в тому, що сторони досі космічно далекі від компромісу та можливості перемир’я.
Заморозка сьогодні не влаштовує ні Київ, ні Москву. Обидві сторони ще не вичерпали свої ресурси. Тож прийняти вимоги американців вони не готові. Тим паче, що Росія залишається на позиціях, заявлених ще минулим літом Путіним. Це… ультимативна вимога, аби українські війська покинули 4 області, щоб з РФ зняли санкції, і ось тоді, мовляв, сядемо і поговоримо… Звичайно, така формула є неприйнятною. Так само зрозуміло, що про ніякі кордони 1991 року сьогодні також не йдеться», - вважає Золотарьов.
Експерт зазначає при цьому, що спроби домовитися точно будуть. Він згадує заяву близького до Трампа консервативного ідеолога Стіва Беннона, який вказує на небезпеку перетворення України на новий «В’єтнам» для США. Золотарьов порівнює Трампа з президентом Ліндоном Джонсоном, який втягнувся у В’єтнамську війну, а потім його наступник Річард Ніксон довго і складно намагався з цього конфлікту вийти.
«Найближчим часом треба дивитися не на те, що говорять, а на те, що робитимуть сторони. І це стосується перш за все планів команди Трампа по мирному врегулюванню… Поки є логіка намірів Трампа. Але ще є й сила обставин, з якими йому доведеться стикнутися», - резюмував Андрій Золотарьов.
Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік також вважає, що головний сценарій завершення бойових дій за участі Трампа – це заморозка. Однак тут можуть бути варіації.
«Головний сценарій закінчення війни при Трампі – це замороження. Це якась проста річ, якщо ми кажемо про закінчення війни. Хоча я думаю, що загалом продовження війни – трохи більш вірогідний сценарій, ніж закінчення та прийняття рішення сторонами про припинення бойових дій, віддача наказу своїм збройним силам не вести активні бойові дії. Це також включатиме продовження постачання озброєння в Україну, це обіцянка з боку США стосовно підтримки української євроінтеграції, тобто вступу до Європейського Союзу. Паралельно з метою переконання Москви США можуть пом'якшити певні санкцій (наприклад, стосовно банківської системи чи енергетичного сектора РФ). Також очікуваним є діалог про стратегічну стабільність, про американо-російські інтереси в Латинській Америці, Африці, тощо», - каже Бортнік.
На його думку, закінчення війни – найбільш вірогідний сценарій: просто замороження, досягнення угоди про припинення бойових дій. Однак варто розуміти, що це не є повноцінною угодою про мир, зазначає політолог.
«Другий вірогідний сценарій – це одностороннє припинення бойових дій. Коли Україна та Росія між собою не досягають якогось угоди, але США досягає угоди з Україною і з Росією. І з Україною, і з Росією, відповідно, формується договір про припинення бойових дій без конкретної мирної угоди напряму між Україною і Росією, тобто без будь-жодних формальних домовленостей між Києвом і Москвою…
Третій вірогідний сценарій – це виснаження якоїсь сторони в ході бойових дій і одностороннє оголошення припинення бойових дій з посиленням тиску на атакуючу сторону в частині припинення її активних дій. Четвертий вірогідний сценарій – це військова поразка якоїсь сторін. П'ятий, найменш вірогідний сценарій, на жаль – це підписання повноцінної мирної угоди між Україною і Росією, яка буде фіксувати нові баланси між країнами…», - вважає Бортнік.
Експерт зазначає, що всі перераховані сценарії мають передбачати вирішення проблеми з гарантіями безпеки. Фактичні, правові, юридично закріплені гарантії мають бути і в України, і в РФ. Також до мирного процесу з метою будівництва стійких політичних балансів необхідно залучати і Китай, і країни ЄС, і інших світових гравців, резюмував Руслан Бортнік.
Висновки
Підбиваючи підсумки, варто зазначити, що повернення Дональда Трампа на посаду президента США відкриває нову сторінку в історії війни в Україні. Його підхід до завершення бойових дій, ймовірно, буде ґрунтуватися на прагматичних міркуваннях, але може викликати серйозні суперечки серед союзників та партнерів США, не кажучи вже про невдоволення Києва.
Незалежно від обраного сценарію, будь-яке рішення матиме довгострокові наслідки як для нашої держави, так і для європейського регіону і світового порядку загалом. Україні, в свою чергу, доведеться балансувати між прагненням до миру та захистом своїх національних інтересів у складних умовах стрімкої та химерної сучасної міжнародної політики.
Микита Трачук