$ 41.47 € 45.35 zł 10.57
+36° Київ +26° Варшава +23° Вашингтон
Ціна миру для України та реакція на ультиматум путіна: що писали про Глобальний саміт миру у Швейцарії західні ЗМІ

Ціна миру для України та реакція на ультиматум путіна: що писали про Глобальний саміт миру у Швейцарії західні ЗМІ

17 Червня 2024 17:29

"Ми відповідаємо на повномасштабне вторгнення росії в Україну не лише повномасштабним захистом людських життів, а й повномасштабною дипломатією", - заявив президент України Володимир Зеленський під час Глобального саміту миру у Швейцарії. Утім, західні оглядачі вважають результати саміту стриманими.

Вказують на те, що з близько сотні країн, присутніх на саміті, спільне комюніке підписали лише 78. Декларацію, зокрема, не підтримали Саудівська Аравія, Індія та Південна Африка, а Китай та Бразилія взагалі проігнорували переговори про завершення війни на умовах України.

Крім того, в комюніке йшлося про визнання територіальної цілісності та суверенітету України, але не згадується про виведення російських військ або вступ України до НАТО. Яким побачили закулісся великої дипломатії та перспективи переговорів західні ЗМІ – в огляді.

 

росія – далека від ізоляції


Під час підсумкової прес-конференції президент Зеленський заявив, що завдання України  – посилювати ізоляцію путіна і зробити так, щоб ці обмеження відчуло російське суспільство. Утім, західні оглядачі вважають, що нездатність Києва залучити на свій бік країни Глобального Півдня показує, що росія - далека від ізоляції. А Україні доводиться сподіватися лише на допомогу Заходу.



Як пише агентство Bloomberg, підтримка Глобального Півдня, необхідна Києву для глобального альянсу, схоже, стає недосяжною.

Зауважують, що спільне комюніке саміту довелося звузити до трьох питань (ядерна та продовольча безпека, повернення військовополонених та викрадених українських дітей і цивільних) та певною мірою пом'якшити, щоб заручитися максимальною підтримкою країн. Але й це не спрацювало, комюніке не підтримали понад 15 делегатів (Ірак та Індія відізвали свої підписи), зокрема, не підписала Саудівська Аравія.

Хоча Зеленський відвідав королівство минулого тижня, щоб заручитися підтримкою наслідного принца Мухаммеда бен Салмана. І було схоже, що візит окупився, коли Ер-Ріяд направив до Швейцарії міністра закордонних справ принца Фейсала бін Фархана.



А глава МЗС України Дмитро Кулеба був помічений поруч із високопоставленим саудівським дипломатом, коли делегати йшли на зустріч у Швейцарії. При цьому ходили чутки, що очікуваний другий саміт відбудеться у Саудівській Аравії.

Але в неділю саудівський підпис не прийшов, і другий саміт не був згаданий у тексті комюніке. Під час першого пленарного засідання головний дипломат королівства заявив, що Київ має бути готовим піти на "важкий компроміс", щоб покласти край конфлікту.

Схожі заяви були у представників Глобального Півдня, а також Індії. Держсекретар МЗС Індії та колишній посол у росії, Паван Капур, сказав, що лише варіанти, "прийнятні для обох сторін", можуть призвести до миру.

Bloomberg пояснює стриманість проросійських країн тиском кремля із обіцянками дешевої енергії, зброї та корисних голосів в ООН.


Ультиматум путіна


Американський телеканал CNN звернув увагу на заяву путіна, який напередодні саміту у Швейцарії, виклав свої умови для "остаточного завершення" війни детальніше, ніж будь-коли від початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Окрім виведення Сил оборони з чотирьох частково окупованих регіонів на сході та півдні України, путін заявив, що Україна має бути демілітаризована, а західні країни мають зняти санкції з росії. Диктатор також вимагав, щоб його умови припинення війни були закріплені в міжнародних угодах.

"Він говорить про регіони нашої країни і каже, що не збирається зупинятися", - заявив Зеленський в інтерв'ю CNN Sky Tg24. "Це те ж саме, що зробив Гітлер, коли сказав: "Дайте мені частину Чехословаччини, і на цьому все закінчиться". Цьому не можна довіряти", - сказав Зеленський, маючи на увазі анексію Гітлером Судетської області та провальну політику умиротворення західних країн.

Про ультиматум путіна згадало також видання Politico. У матеріалі зауважили, що Глобальний саміт миру у Швейцарії був більше схожий на чергову Генасамблею ООН, де різні країни говорили про Статут ООН та повагу до міжнародного права.

І хоча учасники визнали, що війна в Україні має закінчитися "справедливим і тривалим миром", але привид росії навис над самітом. Попри те, що ультиматум диктатора швидко відкинули Україна та її союзники, це зміцнило розуміння того, що з Кремлем врешті-решт доведеться мати справу.

"Це не були мирні переговори, тому що путін несерйозно ставиться до припинення війни. Він наполягає на капітуляції. Жодна країна ніколи не погодиться на ці обурливі умови", - сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Зеленський заявив, що ультиматум путіна, висунутий за день до початку саміту, насправді зіграв на користь Києва. "Деякі (країни) змінили свою думку після його ультиматуму. Помилки ворога – це також успіх для нас", – сказав Зеленський.

Як пише Politico, для Києва мирна конференція стала кроком до створення коаліції посередників, яка допоможе розробити платформу для протистояння Москві з позиції сили.

"Зараз настав час для низки двосторонніх зустрічей по всьому світу, які зрештою призведуть до вироблення спільного конкретного плану дій для досягнення миру", - цитує видання Зеленського. Але зауважує, що на саміті подробиці щодо термінів та планів наступних зустрічей залишалися незрозумілими.


Що далі?


На зустрічі у Швейцарії світові лідери підтримали спільну заяву із закликом до більшої дипломатії, але розійшлися в думках щодо того, як взаємодіяти з росією, констатує The New York Times (NYT).

У спільному комюніке делегати саміту заявили, що для продовження роботи необхідна "подальша взаємодія між представниками всіх сторін". Таке розпливчасте формулювання підкреслює відсутність спільної позиції з найважливішого питання, що стоїть на засіданні: коли і як Україна та росія мають домагатися мирних переговорів.

"Залишається одне ключове питання: як і коли росія може бути включена в цей процес? Дискусії останніх двох днів показали, що існують різні точки зору" – цитує NYT президентку Швейцарії Віолу Амерд щодо перспективи наступного раунду переговорів.

Швейцарські офіційні особи також заявили, що подальший шлях може полягати у взаємодії з росією щодо конкретних пріоритетів, які обговорювалися на саміті, включаючи безпечне судноплавство у Чорному морі та звільнення військовополонених.

Водночас Зеленський заявив, що продовжить дипломатичні зусилля з підготовки до другого саміту, на якому мирний план може бути представлений росії. Він розповів, що Україна вже веде перемовини з країнами, які висловили зацікавленість у проведенні такої зустрічі.

Але росія не виявила прихильності до переговорів. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков відмовився від саміту в телевізійному інтерв'ю, яке транслювалося в неділю, заявивши, що "вони не збираються говорити про мир".

За висновками оглядачів NYT, для припинення війни дипломатична підтримка могла б зміцнити позиції України на можливих мирних переговорах. Але розвиток подій на полі бою, безсумнівно, вплине на будь-який переговорний процес.

The Guardian звертає увагу, що на саміті миру не обговорювалися післявоєнне врегулювання чи сподівання України на вступ до НАТО. Між тим, на прес-конференції приділялася увага ситуації на фронті. 

"Наше завдання сьогодні - не допустити успіху росії в її наступальних операціях у Харкові", - сказав Зеленський. "Ситуація краща, вона стабілізувалася, і я вірю, що найближчим часом, завдяки нашим партнерам, буде посилення наших воїнів".



На запитання, чи достатньо західної військової допомоги, Зеленський відповів: "Допомога є. Є серйозні пакети. Чи достатньо цього для перемоги? Ні. Чи не запізно? Так. Чи буде посилення цих пакетів? Ми над цим працюємо. Ми працюємо щодня".

Глобальний саміт у Швейцарії, ініційований Україною, може надати вкрай необхідну можливість перевірити, чи є угода про мир розумною та досяжною, наголосив Уолтер Дорн, професор оборонних досліджень у Королівському військовому коледжі Канади в Кінгстоні у колонці для NYT.

Автор загалом перекреслює позитивні сподівання української сторони на справедливий мир і ставить запитання: на що Україна може обґрунтовано сподіватися і на які поступки їй доведеться піти?

На думку автора, окрім можливих територіальних поступок щодо захоплених путіним територій, Україні доведеться відмовитися від членства в НАТО, принаймні, на найближчі роки, натомість – підписати двосторонні безпекові угоди із союзниками.

Дорн також визнає, що потрібні запобіжники від нового спалаху конфлікту: "Це може включати демілітаризовану зону та взаємне сповіщення про навчання та військові маневри. Раннє попередження, безперервний моніторинг і прозорість набагато простіші в епоху супутникового спостереження, особливо такого, який зараз надають Сполучені Штати. Міжнародні інспекції та буферні сили ООН, що складаються з військ, що не є членами НАТО, також ускладнять початок майбутніх вторгнень".

Автор також визнає, що перемир'я або мирна угода дадуть росії час перегрупуватися і переозброїти свої сили.

"Але Україна могла б зробити те саме. Це також означатиме, що всі військовополонені можуть бути повернуті, а не лише малими групами, як сторони домовлялися досі. Однак розслідування та судові процеси щодо воєнних злочинів триватимуть", - мовиться у колонці NYT.

Наголошується: "найголовніше, що тимчасовий мир, навіть якщо його буде порушено, нарешті дасть народу України час відбудувати своє життя. Мільйони біженців можуть повернутися додому і почати облаштовуватися у виснаженій країні".

 

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.