Галузь відпочинку та подорожей виявилася критично вразливою перед COVID-2019. З дилемою, як виводити її з глибокої кризи із мільярдними збитками, зіткнувся увесь світ. І Україна не виняток.
У нещодавно створеному Держагентстві з розвитку туризму вважають, що цього року українці відпочиватимуть на батьківщині. Причина всьому – пандемія, вимушений карантин і закриті кордони більшості туристично привабливих країн. Що ставить велику паузу на виїзному туризмі.
До аналогічних висновків приходять і в Україні. Інше питання, наскільки наша вітчизняна туристична індустрія готова приймати своїх же громадян та відповідати на їхні потреби. Як розкрити потенціал домашнього відпочинку і допомогти йому подолати наслідки пандемії – розповідають експерти.
Потенціал внутрішнього туризму в Україні
Фактично з середини квітня Європа поступово виходить з карантину. Пік епідемії коронавірусу пройшли більшість європейських держав і тепер національні економіки готуються повернутися до повноцінного життя.
Багато країн відкривають готелі, ресторани, бари, музеї та виставки – все те, що традиційно вважається невід'ємною частиною туристичного бізнесу. З одним великим «але». Зовнішні кордони Євросоюзу ймовірно залишаться закритими до кінця літнього сезону. За винятком деяких держав, ВВП яких критично залежно від надання туристичних послуг іноземцям.
Це означає, що українці не поїдуть у 2020 році відпочивати до Європи. Та й у більшість інших туристичних куточків світу. А залишаться вдома, виберуть більш доступні з фінансової точки зору поїздки або усамітнений відпочинок недалеко від місця проживання:
Надання переваги внутрішнім подорожам буде швидше вимушеним, кажуть в уряді:
Локацій для подібного відпочинку в Україні більш ніж достатньо. Та й внутрішній туризм як такий має більше шансів на швидке подолання кризи. Оптимістично в цьому відношенні висловлюється головний санітарний лікар Віктор Ляшко:
При цьому Ляшко відзначає, що відкриття українських курортів залежатиме від загальної епідеміологічної ситуації в державі:
При сприятливому розвитку, вже з 11 травня в Україні пом'якшать локдаун і введуть так званий адаптивний карантин. Тобто, обмеження діятимуть залежно від регіону і поширення коронавірусу там.
Поки що найперспективніші напрямки відпочинку в Україні – Закарпаття, власне Карпати та прибережна зона Азовського і Чорного морів фіксують висхідну динаміку захворюваності. І говорити про швидкий вихід «на роботу» поки передчасно. Але готуватися приймати гостей-співгромадян все ж варто, зазначають у Торгово-промисловій палаті України. І робити це на державному рівні. Без підтримки уряду відновити галузь не вдасться, кажуть експерти:
Можливості українських Карпат
Через теплу зиму зимовий сезон на Закарпатті та у Карпатах виявився збитковим. Місцевий бізнес сподівався на весняний період, але ситуація з коронавірусом кардинально змінила плани. І сьогодні більшість закладів, задіяних в обслуговуванні туристів, просто припинили працювати:
Карантин зупинив галузь, і в цьому головний негатив. З іншого боку, саме в період загального простою у підприємців з'явилося більше часу на реалізацію проектів, які відкладалися роками. Та ж діджиталізація, вихід послуг в онлайн, запуск крафтових пропозицій, ремонт, розвиток локальної інфраструктури.
Навесні Закарпаття приваблює туристів цвітінням сакур, шафранів, багатьма тематичними фестивалями. Саме час долучитися до промоції на державному рівні за бюджетні гроші, радять експерти. Так як одних лише зусиль самих підприємців недостатньо.
Сфера компетенції влади – це інвестиції в дороги, муніципальні заклади з належним обслуговуванням, медицину, оздоровлення та дозвілля. Все це в Україні знаходиться не в кращому стані. І якщо держава й насправді зацікавлена у відновленні галузі і готова дати шанс внутрішньому туризмові, вона зобов'язане підтримати національного виробника, вважають в експертному середовищі.
Деякі заклади Карпат переорієнтувалися на обслуговування клієнтів на винос. Але це первинний рівень «виживання», завдання якого не допустити випадання із загального виробничого ланцюжка важливих постачальників.
Популярною серед українців стає онлайн-послуга збирання «кошиків» із крафтовими виробами. І для Карпатського регіону це перспективний напрямок. Сироварні, пивоварні, медоварні, кондитерські, м'ясне та рибне виробництво пропонують клієнтам на вибір продукцію, яку можна замовити онлайн в один кошик і отримати доставку в межах усієї України.
Крім цього, багато компаній запускають онлайн-тури та екскурсії по туристичних куточках на будь-який смак. У поточних умовах підприємці промотують усамітнений відпочинку або відпочинок «поодинці».
Зелений туризм в регіоні Карпат, Закарпаття і Прикарпаття, відпочинок біля термальних вод, оздоровчі курорти з мінеральними джерелами, «сільський» туризм – все це буде затребуваним в Україні цього року. Як і подорожі до моря, на Чорноморське та Азовське узбережжя.
Можливості морського відпочинку в Україні
Після того, як Росія анексувала Крим, попит на відпустки біля моря у материковій частині України зріс в рази. Одещина, Миколаївщина, Херсонська та Запорізька області пропонують відпочинок на будь-який смак, від «дикого» туризму на безлюдних косах до люксового all-inclusive на узбережжі, з басейнами, спа-процедурами, насиченою культурною та розважальною програмою.
Коронавірус залишив і морські курорти без відвідувачів, а бізнес – без заробітку. З ослабленням карантину життя у моря пожвавиться. Масового припливу туристів там очікують ближче до середини літа, кажуть експерти. Найбюджетнішим напрямком при цьому буде Азовське узбережжя. Щоб зберегти клієнтуру там, багато власників не переглядали ціни на житло, відпочинок і харчування з минулого літнього сезону.
Більш дорогі пропозиції відпочинку в Одесі і біля Чорного моря також враховуватимуть поточну ситуацію. Конкурентною перевагою стане співвідношення ціни і якості послуг – одвічна проблема українського туризму.
Скептики вважають, що в умовах пандемії може «перемогти» жадібність. Рівень сервісу не піднімуть, а ось ціни, щоб покрити попередні простої – навпаки. Оптимісти вважають, що будь-який бізнес, що орієнтований на кінцевого споживача, підтягне слабкі сторони в боротьбі за клієнта.
Мінус морської відпустки в цьому році полягатиме в тому, що зберігати соціальну дистанцію на пляжах, в ресторанах та інших місцях масового скупчення людей вкрай складно. У цьому перевага відпочинку в горах, де дистанцію дотримуватися простіше. Плюсом прибережного дозвілля буде можливість організації харчування та дозвілля на відкритому повітрі, на великих локаціях.
Державна підтримка туризму
Втім, незалежно від регіону, проблеми рекреаційної галузі в Україні в цілому однакові. І більшість з них так чи інакше пов'язані з державною політикою, точніше з відсутністю такої в туризмі. Саме час це виправити, радять аналітики:
Цим і повинно займатися новостворене урядове відомство – Державне агентство з туризму. На його сторінці у Фейсбук від 30 квітня сказано про те, що завданням на майбутнє є створення нової культури подорожей, щоб українці могли і хотіли відпочивати вдома. Для цього буде розроблена відповідна комунікаційна стратегія. На цьому конкретика поки вичерпується.
Крім цього, потрібна законодавча підтримка на період карантину та для подолання його наслідків. Міністерство культури спільно із профільним комітетом Ради розробили законопроект №3377 про підтримку туризму. Цим документом пропонується:
- звільнення операцій з надання турпослуг від сплати ряду податків: на додану вартість, на прибуток та ЄСВ; земельного податку та податку на нежитлову нерухомість;
- скасування туристичного збору до кінця поточного року;
- введення податкових пільг на оренду і землю державної/комунальної власності.
Керівник Держагентства Мар'яна Олеськів говорить про те, що багато українських туристичних компаній вже зараз перепрофілюються із надання послуг з виїзного туризму на внутрішній ринок, адже потенціал України величезний:
І це логічна реакція місцевого бізнесу за закриті кордони популярних зарубіжних курортів. Однак вихід галузі з кризи буде багато в чому залежати від того, як вирішуватимуться найгостріші проблеми українського туризму. Про те, як це бачать самі учасники ринку – наша наступна і заключна частина матеріалу.