У Чехії триває другий парламентський саміт міжнародної Кримської платформи: хто зі світових лідерів долучився і що говорив

У вівторок, 24 жовтня, у чеській Празі стартував другий парламентський саміт Кримської платформи – міжнародного координаційного механізму, створеного для повернення питання Криму до порядку денного.

До заходу долучилися майже 70 делегацій з усього світу. Усі вони виявили небайдужість до розв'язання кримського питання.

Агентство UA News зібрало інформацію про перебіг другого парламентського саміту, а також попередні зустрічі в рамках Кримської платформи.

 

Основні події другого парламентського саміту Кримської платформи

Інформацію про те, що другий парламентський саміт Кримської платформи відбудеться 24 жовтня у Чехії поширив президент України Володимир Зеленський.

У своєму Telegram 23 жовтня він розповів, що захід відбудеться на рівні спікерів парламентів різних держав, оскільки увага світу до України та захисту її свободи має зберегтися.

Як повідомила пресслужба Верховної Ради України, участь у саміті взяли майже 70 парламентських делегацій з усього світу.

«24 жовтня Чеська Республіка прийматиме Другий Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, участь у якому візьмуть майже 70 парламентських делегацій з усього світу. Головуватимуть на Саміті Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та Спікерка Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки Маркета Пекарова Адамова», – сказано в повідомленні.

Під час свого виступу Маркета Пекарова Адамова зазначила, що звершення війни в Україні є запорукою миру в усій Європі.

 

«Мир у Європі є можливий лише тоді, коли Україні буде вільною та єдиною. І коли буде оновлений міжнародний юридичний порядок. Кримський півострів став першою частиною України, яку рф окупувала вже у 2014 році і права тисяч громадян Криму не дотримувались. І, властиво, це було продовженням тих злочинів, які вчинив проти мешканців Криму Сталін у 1944 році. Сьогодні ми обʼєднуємо свої зусилля в рамках Кримської платформи для повернення Криму»

 

 

Голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл зазначив, що країнам Європи необхідно забезпечувати безперервну допомогу Україні у боротьбі з окупантами.

«Якщо ми будемо підтримувати один одного, у диктатора не буде шансів. Ми маємо і надалі підтримувати Україну. Треба продовжувати робити це стільки, скільки буде необхідно… Якщо ми повіримо кремлю, ми підпишемо вирок смерті. І не лише для України, але і для світової демократії», – зазначив Вистрчіл.



На саміті також виступив президент України Володимир Зеленський. Він був присутнім на заході в онлайн-режимі.

Український президент зазначив, що нині варто розглядати питання Криму не лише з точки зору світової безпеки, але й забезпечення українською продукцією. За словами Зеленського, у саме населення Криму прагне звільнення від російської окупації. 

«Проукраїнські настрої в Криму стають більш відкритими. Люди в Криму усвідомлюють, що росія там тимчасово і Україна скоро прийде. Ми бачимо, що Україна має в Криму багато союзників» 

 

Також на саміті виступили голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, кримськотатарський політик та очільник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв та політичний експерт Олександр Хара.

Нині другий парламентський саміт Кримської платформи триває. Наприкінці заходу відбудеться підписання спільної заяви учасників. Крім того, передбачено низку двосторонніх зустрічей Руслана Стефанчука, зокрема з президентом Чеської Республіки Петром Павелом, спікеркою Палати депутатів парламенту Чехії Маркетою Пекаровою Адамовою, президентом Сенату парламенту Чеської Республіки Мілошем Вистрчілом і керівниками парламентів країн-партнерів.

 

Що таке Кримська платформа

Кримська платформа – ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки.



Офіційно Кримську платформу започаткували на установчому саміті в Києві 23 серпня 2021 року. 

На момент створення платформи українська влада назвала декілька ключових пріоритетів її діяльності на довготривалу перспективу.

Зокрема, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визначив п'ять очікуваних пріоритетів роботи переговорного майданчика «Кримська платформа»:

«По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище», – зазначив Кулеба.

Загалом, довгострокова діяльність Кримської платформи була зосереджена на таких пріоритетних напрямках:

• консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму;


• ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу;


• захист прав людини і міжнародного гуманітарного права;


• забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації;


• подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації.

Особлива увага також надавалася питанню кримських політв'язнів на окупованому півострові.

Перший установчий саміт Кримської платформи відбувся у Києві 23 серпня 2021 року. Тоді зібралися представники 47 країн та організацій, зокрема України, країн ЄС, США, Канади, Туреччини, Австралії, а також представники Європейської Ради, Єврокомісії та НАТО.



Були розмови і про участь російського МЗС в установчому саміті. Проте, представники країни-терориста висунули свої умови. Представниця російського МЗС Марія Захарова зазначила, що участь росії у саміті можлива, «якщо на цьому майданчику планується обговорювати відновлення водопостачання Криму й подачі електроенергії, зняття Києвом торгової та транспортної блокади півострова».

Рівно за рік, 23 серпня 2022 року, відбувся другий саміт Кримської платформи у форматі онлайн, в якому взяли участь майже 60 іноземних учасників країн і організацій. Також була проведена офлайн-зустріч, до якої долучився президент Польщі Анджей Дуда. 



Зустріч була зосереджена на обговоренні таких основних тем:

• роль тимчасової окупації Криму в розгортанні повномасштабної агресії проти України;


• спільні зусилля, спрямовані на відновлення безпеки та стабільності в регіоні Чорного та Азовського морів;


• подальші кроки у відповідь на порушення Росією прав людини та міжнародного гуманітарного права у Криму, зокрема щодо етнічних українців і кримських татар;


• посилення політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму;


• ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу.

До саміту долучилися представники 59 країн та міжнародних організацій. У Спільній заяві, схваленій за підсумками Саміту, учасники закликали рф негайно вивести війська та техніку з території України, включно з Кримським півостровом, припинити тяжкі злочини проти українців і переслідування кримських татар, а також звільнити усіх політв'язнів, у тому числі заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла. 



Третій саміт Кримської платформи відбувся 23 серпня 2023 року на рівні глав держав та урядів. Загалом на заході було понад 60 представників іноземних країн та міжнародних організацій. Представники Португалії, Литви, Угорщини, Боснії і Герцеговини, Фінляндії та Молдови були в Києві особисто, решта спікерів доєдналися відеозв'язком.



 

Парламентські саміти Кримської платформи

Крім установчих самітів, Кримська платформа також має парламентські, які обʼєднують очільників парламентів з усіх країн, що підтримують діяльність майданчика.

Їх почали проводити вже після початку повномасштабного вторгнення, тому в Україні парламентські саміти не відбувалися жодного разу.

Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи відбувся 24-25 жовтня 2022 року у столиці Хорватії Загребі. 



Участь у заході взяли делегації з понад 50 країн та інституцій. До саміту долучилися не лише члени Платформи, але й країни Південної Америки, Африки та Азії.

Під час саміту учасники засудили дії росії на Кримському півострові, зокрема, незаконні переслідування та увʼязнення кримських татар, незаконну мобілізацію, мілітаризацію та завдання шкоди екосистемі Криму.

Країни-учасниці Саміту також узгодили реалізацію на парламентському рівні рішень Установчого саміту, зокрема шляхом:

• повної реалізації та зміцнення політики невизнання спроби незаконної анексії Криму та співробітництва на міжнародних форумах;


• постійного посилення ефективності вже наявних обмежувальних заходів щодо Росії та готовності розглянути їхнє подальше розширення з дотриманням відповідних процедур та юрисдикції кожного Учасника, якщо розвиток подій в Україні вимагатиме таких дій;


• сприяння регіональній безпеці та захисту свободи судноплавства;


• подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку, культурні та освітні права українців та корінних народів, у тому числі корінних кримських татар, та на навколишнє середовище.

 

Автор: Даша Шерстюк