У Раді назвали, яким має бути справедливий прожитковий мінімум
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що реальний прожитковий мінімум в Україні повинен складати близько 10–12 тисяч гривень.
В інтерв’ю виданню «Главком» він назвав нинішній показник у 2500–3200 гривень нереалістичним для життя, закликавши чесно розрахувати споживчий кошик відповідно до сучасних цін. Нардеп пропонує затвердити графік поступового досягнення цього стандарту протягом наступних трьох-п'яти років, щоб уникнути різкого навантаження на державний бюджет.
Згідно з ухваленим законом про держбюджет на 2026 рік, загальний показник прожиткового мінімуму з 1 січня зріс до 3209 гривень, а для працездатних осіб — до 3328 гривень. Гетманцев підкреслив, що такі цифри є суто формальними й не мають зв’язку з фактичними потребами громадян. Для фінансування соціальних стандартів він пропонує активізувати детінізацію економіки, через яку країна щорічно недоотримує понад 1 трильйон гривень податків. Одним із ключових кроків має стати реформа фіскальних органів та впровадження KPI для посадовців БЕБ і податкової служби.
Щоб запобігти автоматичному зростанню видатків на утримання держапарату, депутат виступив за «відв’язку» зарплат суддів та прокурорів від прожиткового мінімуму. Це дозволить підвищувати соціальні виплати найбільш вразливим верствам населення, не збільшуючи при цьому оклади високопосадовців. Попри те, що з 1 січня 2026 року мінімальна зарплата зросла до 8647 гривень, Гетманцев наполягає на її подальшому перегляді до 12 тисяч гривень у межах стратегії поетапного підвищення добробуту українців.
В Україні офіційно набув чинності закон «Про Державний бюджет на 2026 рік», згідно з яким мінімальна заробітна плата зросла з 8000 до 8647 гривень на місяць.
2026 року понад половина українських роботодавців планують підвищити зарплати на 10-20%. Бізнес також утримує чисельність персоналу, продовжує наймати людей і активно працевлаштовує ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.
В Україні найвищі оклади серед чиновників отримують працівники колегіальних органів влади, де штат менший, а кількість керівників більша.
