У Молдові влада оголосила екологічну тривогу через кілька днів після удару РФ по Дністровській ГЕС. Атака, що сталася 7 березня, спровокувала виливи у воду технологічних мастил та ракетного палива. Поширення токсичної хвилі на Дністрі зачепило одразу три країни: Україну, Молдову та Румунію.
Враховуючи транскордонне значення цієї водної артерії для багатьох населених пунктів, РФ спланувала не лише руйнування української енергосистеми, а й створення штучної водної кризи у регіоні. Забруднення Дністра виявилося настільки масштабним, що дало підстави розглядати його як акт екологічної війни з боку Росії у загальноєвропейському вимірі.
UA.News розповідає про масштаби екологічної загрози на Дністрі, та що кажуть аналітики про ключове значення цієї військової операції у загальній стратегії гібридної війни Кремля.
Атака на Дністровську ГЕС та екологічна загроза
Дністровська гідроелектростанція — друга за потужністю ГЕС в Україні, а також одна з найбільших гідроакумулювальних електростанцій у світі, що призначені для балансування енергосистеми. У комплексі цей велетенський об’єкт забезпечує маневрові потужності для покриття пікових навантажень, а також допомагає протидіяти повеням у регіоні. Після того, як з 2022 року наша енергетика потерпає від постійних ударів, станція забезпечує резерв для відновлення і стала особливо цінним об’єктом для України.
Уночі 7 березня російські війська, вперше з моменту повномасштабного вторгнення, націлилися на Дністровську ГЕС. У районі міста-енергетика Новодністровськ у Чернівецькій області, де розташована ГЕС, окупанти вдарили 11 дронами та чотирма ракетами «Калібр». Це призвело до потужного витоку технічних масел і ракетного палива з пошкоджених інфраструктурних об’єктів.
Забруднення поширилося вниз за течією річки у Чернівецькій, Вінницькій та Одеській областях і дісталося молдовського кордону. У кількох населених пунктах, розташованих вздовж річки, на поверхні води виявили маслянисті плями, а також стійкий запах технічних масел. У деяких місцях лабораторні дослідження зафіксували перевищення вмісту нафтопродуктів у 2,5 рази.
10 березня офіційно зафіксували факт забруднення. Підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій намагалися локалізувати токсичні речовини: встановлювали загороджувальні лінії, застосовували сорбенти для збору маслянистих плям. У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства заявили, що ситуація в українській частині річки контрольована. Молдова та Румунія долучилися до локалізації забруднення у молдовській частині Дністра.
Забруднення Дністра у Молдові
Річка Дністер є одним із ключових джерел водопостачання для України та Молдови, зокрема для таких мегаполісів, як Одеса та Кишинів. Особливо вразливими для поширення маслянистих скупчень є ділянки поблизу водозаборів у нижній течії річки.
Українські та молдовські державні служби рекомендували місцевим підприємствам водопостачання посилити доочистку. Біля водозабірної станції, яка постачає питну воду до Кишинева, встановили два захисні бар'єри.
Міністерство довкілля Молдови також оголосило «жовтий рівень небезпеки» у прикордонних з Україною районах, попередило місцевих мешканців про перебої з водою та закликало робити запаси. 14 березня тимчасово перекривали воду одразу у чотирьох районах: у межах екологічної загрози опинилися понад 40 населених пунктів на молдовській частині Дністра.
Спеціальні підрозділи намагалися затримати нафтопродукти у воді тюками соломи, встановили додаткові фільтри. Попри часткове очищення річки, у деяких районах громадянам рекомендували зачекати, доки показники не повернуться до безпечних норм.
За оцінками спеціалістів, виявлені у Дністрі хімічні сполуки важко видалити з річкової екосистеми без застосування спеціалізованих міжнародних технологій очищення. А тому уряд Молдови звернувся до європейських партнерів, щоб ті надали сучасне обладнання для збирання нафти та мобільні станції для аналізу якості води.
Молдова також направила підрозділи Національної армії для упорядкування табору з управління кризовими ситуаціями в Сороцькому районі, що межує з Україною. Там спільно працюють молдовські, українські та румунські підрозділи надзвичайників.
Акт екологічної війни
Атакуючи обʼєкти гідроенергетики на Дністрі, Кремль сплановано провокує гуманітарну кризу у двох країнах одночасно — визнають у Києві та Кишиневі. 15 березня уряд Молдови скликав надзвичайне засідання та оголосив про запровадження режиму екологічної тривоги у басейні річки Дністер на 15 днів. Посадовці визнали, що «необхідно терміново мобілізувати ресурси», оскільки екологічна загроза триває і зберігається ризик «перевищення рівня забруднюючих речовин у північній частині Дністра».
Того ж дня президентка Молдови Майя Санду підкреслила транскордонний масштаб злочину та наголосила, що «Росія несе повну відповідальність» за екологічні ризики та можливу гуманітарну кризу в регіоні.
У Києві заявили, що забруднення транскордонної водної артерії — це навмисний акт екологічної війни з боку Росії. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець нагадав, що знищення джерел питної води є грубим порушенням Женевських конвенцій. А тому готує офіційні звернення до Організації Об'єднаних Націй із вимогою негайної міжнародної відповіді на «російський екологічний тероризм».
«Я вже готую листи до ООН з вимогою зафіксувати цей факт і надати чітку міжнародну відповідь. Світ не має права мовчати. Агресія Росії проти довкілля — це виклик цивілізованому світу. Якщо сьогодні не буде безкомпромісної відповіді, російський терор завтра отруюватиме інші річки Європи», — застеріг Лубінець, наголосивши, що Росія вчинила замах на базове право мільйонів людей — право на воду.
Дмитро Снєгирьов: атака на Дністровську ГЕС — багатовимірна військова операція
Росіяни завдали удару одразу у кількох вимірах: намагалися нейтралізувати об'єкт енергоживлення, створити штучну екологічну катастрофу, спровокувати соціальну напругу на території України та Молдови, а також надіслати сигнал західним союзникам України, вважає військовий аналітик Дмитро Снєгирьов. Йдеться про ключову складову гібридної війни РФ, що скерована одразу на кілька цільових аудиторій в Україні, Молдові, Румунії та США.
«Удару завдали на момент проведення на території Румунії багатонаціональних навчань країн НАТО, де насамперед задіяні військовослужбовці Збройних сил Сполучених Штатів. Тому, скоріше за все, це елемент військово-політичного тиску або політичний сигнал з боку Російської Федерації, в першу чергу, Сполученим Штатам, щодо можливості подальших сценаріїв розвитку подій, — стверджує Снєгирьов. — США, попри критику Трампа, розглядають можливість розширення військової присутності, насамперед на флангах НАТО. Зокрема, у планах адміністрації НАТО — будівництво логістичного центру на території Румунії, який за обсягами військово-технічної допомоги Силам оборони України буде перевищувати польський Жешув.
Також РФ мала на меті створення соціальної напруги в Молдові на тлі обговорення молдовськими та румунськими представниками можливого блокування, в тому числі військовим шляхом, російського анклаву Придністров'я. Тому удар не є випадковим, як за часом, так і за вибором об'єкта.
Всі зосереджуються виключно на гуманітарній складовій цього питання. Це дійсно порушення норм ведення війни. Але це багатовекторна операція окупаційної армії».
