$ 50 € 50 zł 11.11
+14° Київ +14° Варшава +28° Вашингтон
Удари по нафтопроводу «Дружба»: як Україна тисне на Орбана та наслідки для Європи

Удари по нафтопроводу «Дружба»: як Україна тисне на Орбана та наслідки для Європи

25 Серпня 2025 20:00

Угорщина та Словаччина — єдині з європейських країн, які досі залежать від постачання російської нафти трубопроводом «Дружба». Очікувано, що удари українських дронів по цій магістралі викликали роздратування і навіть погрози блокувати Україні траспортування пального.


Утім, удари по інфраструктурі «Дружби» та блокування потоків російської нафти мають значно ширші наслідки. За висновками західних аналітиків, ця тактика є елементом більшої геополітичної гри, що також включає зближення позицій України та Азербайджану, який теж є постачальником нафти для європейських країн.

UA.News розповідає про значення «Дружби» як головного маршруту російської нафти до Європи, та як удари по нафтопроводу можуть вплинути на зняття вето Угорщини на вступ України в ЄС.

 

Структура та потужності нафтопроводу «Дружба»
 

«Дружба» — один з найбільших нафтопроводів у світі, збудований у 1960-70-х роках для постачання нафти з СРСР до європейських країн. Його основна частина починається у Татарстані (РФ) і збирає нафтові потоки із родовищ Казахстану, Кавказу та Західного Сибіру.

Магістральна труба пролягає через Самару та Брянськ до білоруського міста Мозирь, де розташований нафтопереробний завод. Там нафтопровід розділяється на Північну гілку, що пролягає через Білорусь, Польщу, Німеччину, а також Південну — у напрямку України, Чехії, Словаччини та Угорщини. Крім того, з Брянська через Білорусь прокладено маршрут до Литви та Латвії.

Інфраструктура нафтопроводу «Дружба», завдовжки 8 тис. км труб, має 46 насосних станцій, 38 проміжних насосних станцій, а також резервуарні парки об'ємом 1,5 млн кубометрів. Територіально охоплює десять країн, і має пропускну спроможність 2 млн барелів на добу.

image

Після повномасштабного вторгнення РФ до України, ЄС відмовився купувати російську нафту, але певний рівень завантаження «Дружби» все ж таки зберігався. Так, у 2024 році південною гілкою нафтопроводу Україна прокачала близько 11,36 млн тонн російської нафти. Це на 16 % менше, ніж у 2023-му, а також абсолютний мінімум з 2014 року, і навіть за весь період незалежності України.

За даними ExPro, російську нафти у 2024 році купували такі країни ЄС:

Угорщина — понад 4,7 млн т (майже на рівні 2023 року);

Словаччина — 3,9 млн т (менше на 15 %);

Чехія — 2,7 млн т (менше на 35 %).

image

За транзит російської нафти у 2024-му, за підрахунками ExPro, Україна отримала майже $250 млн. До прикладу, в 2023 році — понад $255 млн.

Транзит російської нафти пояснюють тривалою угодою, що була підписана у 2019 році, і є чинною до кінця 2029-го. Після оголошення Україною санкцій проти російського «Лукойлу» в 2024 році, в контракт внесли зміни, і новим замовником транспортування стала угорська компанія MOL Nyrt, що купує російську нафту на білорусько-українському кордоні.

Перекрити цей вентиль намагалися парламентарії з «Європейської солідарності», які запропонували законодавчо заборонити «транзит нафти та газу через територію України під час воєнного стану».

Але тогочасний прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що зупиняти транзит не будуть, бо в такому разі Україна порушить Угоду про асоціацію з ЄС та зобов’язання щодо Енергетичної хартії. Як наслідок — загрожують судові позови за зупинку постачання нафти, зокрема, в Угорщину, Словаччину та Чехію. А також відповідні фінансові претензії після міжнародного арбітражу.

 

Удари по нафтопроводу «Дружба» та інфраструктурі РФ
 

Від початку 2025 року удари Сил оборони України завдали Росії втрат на понад $74 млрд, що перевищує 4% ВВП. Військові та енергетичні об'єкти в глибині території діставали озброєнням дальнього радіуса дії, про що звітували Сили безпілотних систем ЗСУ.

image

Майже 80% цих ударів були спрямовані на нафтопереробні заводи та нафтобази, що спровокувало дефіцит палива всередині країни та змусило росіян розміщувати нафтопродукти на військових базах, розташованих ближче до кордону з Україною.

image

Щотижневий звіт, який 23 серпня оприлюднив командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді «Мадяр», показав зростаючу ефективність ударів по російських нафтових потужностях. Зокрема, українські військові поцілили два російські нафтозаводи та нафтопровід «Дружба».

«18 серпня — «Дружба» (Нікольскоє, Тамбовська обл) угорці кажуть, відновили хробаки за 48 годин. Нема підтвердження запуску. 21 серпня — «Дружба» (НПС Унеча, Брянська обл) горіло файно, хробаки обіцяли за 5 діб запустити. Далі буде», інформував «Мадяр».

Внаслідок дронових ударів 18 серпня по нафтоперекачувальній станції «Нікольскоє» у Тамбовській області, спалахнула пожежа, а перекачування нафти трубопроводом «Дружба» було тимчасово зупинено. Роберт Бровді прокоментував удар, зауваживши: «Нафтопровід «Дружба» відпочиває. Повний стоп перекачки нафти на невизначений термін».

Нафтопровід «Дружба» також призупиняв роботу після атаки 12–13 серпня на нафтоперекачувальну станцію у Брянській області. Ще раніше, у грудні 2024 року, зафіксували щонайменше три атаки на об’єкти, пов'язані з магістральним нафтопроводом.

image


Геополітичне значення нафтопроводу «Дружба»
 

18 серпня глава МЗС Угорщини Петер Сіятро висловився щодо атаки ЗСУ, внаслідок якої припинилося постачання російської нафти.

«Україна знову атакувала нафтопровід, що веде до Угорщини, тим самим перервавши постачання», — написав Сіярто у соцмережі, заявивши, що Брюссель та Київ намагаються «втягнути Угорщину у війну».

Прем'єр Віктор Орбан не обмежився скаргами у соцмережах, а написав прямо президенту США Дональду Трампу. Текст листа та відповідь Трампа опублікувало видання Magyar Nemzet.

image

«Трубопровід постачає нафту до Угорщини та Словаччини, двох країн, що не мають іншого способу імпортувати нафту. Угорщина підтримує Україну бензином та електроенергією, але у відповідь вони бомбардують нашу інфраструктуру. Це дуже недружній жест! Я бажаю президенту Трампу успіхів у його прагненні до миру», — звернувся до Трампа Орбан.

Судячи з опублікованого листа, президент США нібито відповів: «Вікторе, мені не подобається те, що я чую — я дуже злий через це. Передай Словаччині, що ти мій великий друг».

image

До критики України долучилася і влада Словаччини, яка на рівні з Угорщиною зацікавлена у російській нафті. Зокрема, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що словацький НПЗ Slovnaft, який працює на російській нафті, є великим постачальником дизельного пального в Україну. Однак через удари по «Дружбі» Україна може залишитися без палива від Словаччини.

image

У подальші дні дискусія навколо нафтопроводу «Дружба» лише посилилася. 24 серпня президенту Володимиру Зеленському довелося прокоментувати ситуацію навколо ударів по нафтопроводу «Дружба» та додаткових важелі впливу на Угорщину, які отримала Україна. Зеленський припустив певний зв'язок між атаками на нафтопровід та перемовинами щодо вето Орбана на шляху України до вступу в ЄС.

«Ми завжди підтримували «дружбу» між Україною та Угорщиною, а тепер існування «Дружби» залежить від Угорщини», — сказав Зеленський, натякнувши, що Україна може й далі атакувати нафтопровід, яким Угорщина отримує сировину, доки не зміниться позиція її керівництва.

Враховуючи, що раніше Україна уникала ударів по «Дружбі», а в останні тижні вони посилися, в українських ЗМІ це викликало припущення про політичні передумови для пошкодження нафтопроводу. Особливо на тлі того, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан Орбан відкрито блокує вступ України до ЄС і на державному рівні розгорнув антиукраїнську кампанію.

За таких обставин один із неформальних елементів тиску на угорського лідера здійснюють українські Сили безпілотних систем під командуванням «Мадяра» Роберта Бровді. Вони вже кілька разів поцілили об’єкти нафтопроводу «Дружба», що продовжує постачати російську нафту на угорські та словацькі НПЗ. Таку версію розглянули у матеріалі ЄП.

«Новий курс Орбана не залишив нам вибору. Навіть попри те, що це рикошетом вдарить по українсько-словацьких відносинах. І це дуже потужний тиск — як вважається, непрозорі нафтові контракти з Росією (та відкати російських постачальників за закупівлю Угорщиною нафти за завищеними цінами) є одним із джерел нелегального фінансування системи влади Орбана», — йдеться у матеріалі.

Щоправда, зазначається, що навіть такі засоби впливу не гарантують поступок з боку Угорщини, оскільки Орбан завів свою пропаганду надто далеко і часу лишилося обмаль.