Україна сьогодні вшановує пам'ять жертв геноциду кримських татар
Сьогодні, 18 травня, в Україні вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, згадуючи події 82-річної давнини, коли радянська влада депортувала корінне населення з Кримського півострова.
Цей день офіційно визначений як День боротьби за права кримських татар.
Масове примусове виселення, що розпочалося в травні 1944 року, стало одним із найбільших і найстрашніших злочинів радянського тоталітарного режиму.
На світанку 18 травня 1944 року розпочалася депортація кримськотатарського народу з Криму. Радянська влада звинуватила весь народ у зраді та співпраці з нацистами і наказала виселити його з Кримського півострова.
Жорстока каральна операція здійснювалася силами НКВС надзвичайно швидкими темпами.
Майже за три доби з Криму вивезли близько 200 тис. людей, причому в Україні та деяких інших країнах світу ці дії радянського режиму визнані геноцидом кримськотатарського народу.
Передумовою для масштабної етнічної чистки стало витіснення німецьких військ. 13 травня 1944 року армія нацистської Німеччини відступила з Криму і півострів перейшов під контроль радянської влади.
За наказом із Москви бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на Кримському півострові, і відправили його в бік республік Середньої Азії.
Радянське керівництво застосував принцип колективної відповідальності, повністю проігнорувавши бойові заслуги багатьох представників нації.
Як пише Український інститут національної пам'яті, хоча приблизно 15% кримськотатарських чоловіків воювали на боці Червоної армії, радянський режим все одно звинуватив народ у державній зраді.
Більшість вивезених потрапили до Узбекистану та в сусідні з ним райони Казахстану і Таджикистану. Вони опинилися у так званих спецпоселеннях із жорстким комендантським режимом, які, швидше, нагадували трудові табори.
Радянська командно-адміністративна система також розпочала тотальне нищення культурної ідентичності депортованого етносу.
Діти переселенців могли здобувати освіту російською або узбецькою мовами, але не кримськотатарською.
Репресивні заходи та дискримінація за національною ознакою тривали протягом багатьох десятиліть. До 1957 року були заборонені будь-які публікації цією мовою, а з Великої радянської енциклопедії видалили статтю про кримських татар.
Цю національність також заборонили вказувати у паспорті. Заборона на повернення кримським татарам до Криму діяла аж до 1989 року.
Лише у 1989 році Верховна Рада Радянського Союзу засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною.
Тоді ж кримські татари почали повертатися на батьківщину. Радянська влада їм не допомагала, не компенсувала землі, які втратили люди.
Через 70 років злочини повторилися. Нащадки радянських енкаведистів, окупувавши 2014 року Крим, відновили жорстокі утиски, репресії та викрадення, засуджуючи людей за етнічною ознакою чи релігійною приналежністю.
Російська Федерація повністю скопіювала радянські методи придушення громадянського суспільства на півострові.
У політичних поглядах та симпатіях, громадських акціях та любові до України, культури, традицій російські окупанти, нічим не поступаючись катам часів «червоного терору», продовжують вбачати найстрашніші злочини.
Нині на окупованій території продовжує панувати атмосфера страху та тотального контролю.
Після анексії Криму Москвою на півострові ФСБ проводи регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин.
Російська каральна машина намагається повністю ліквідувати будь-який спротив.
Міжнародний суд ООН прийняв до розгляду позов рф до України у справі про геноцид
Тим часом Генпрокуратура рф затвердила обвинувальний висновок щодо «вищого політичного керівництва» України. Всього під обвинувачення потрапили 41 особа, серед яких Петро Порошенко, Андрій Єрмак, Василь Малюк, Олександр Сирський, Арсеній Яценюк, Валерій Залужний та Рустем Умеров.
