Україна вперше змогла повернути з-за кордону гроші, вкрадені чиновниками. У справі фігурує голова Одеської ОДА та ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов, а також «гаманець» Зеленського Тимур Міндіч. Деталі — у розслідуванні UA.NEWS.
Що відомо про справу Степанова
До бюджету надійшло понад 3,3 млн євро (близько 163 млн грн), які за рішенням суду сплатила французька компанія. Це стало можливим завдяки співпраці НАБУ та САП із французькими колегами. 3 вересня Паризький суд затвердив угоду, за якою підрядник компенсує Україні завдані збитки. Це безпрецедентний випадок, оскільки вперше іноземна компанія виплачує компенсацію у справі, пов’язаній з українською корупцією.
Ця справа стосується великої схеми з виготовлення паспортів, у якій фігурує колишній голова Одеської ОДА та ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов. У 2011–2016 роках він керував державним підприємством «Поліграфкомбінат “Україна”», що друкує захищені бланки документів. Слідство з’ясувало, комбінат купував матеріали не напряму, а через підставну фірму в Естонії. Французька компанія Surys продавала голограми за ринковою ціною, а естонський посередник, підконтрольний Степанову, перепродував їх у 4–6 разів дорожче. Різниця йшла в кишені організаторів. Щоб узаконити прибутки, на цю ж фірму оформили патенти на дизайн елементів українських паспортів – фактично вкрали авторські права. За оцінками слідства, держава втратила від цих махінацій десятки мільйонів євро.
Антикорупційні органи України разом із французькими та естонськими колегами довго розслідували цю схему. За підтримки Євроюсту підозри оголосили вісьмом людям. Наприкінці 2024 року слідчі домовилися з одним із учасників, близьким до Степанова. Він визнав провину, відшкодував 14,5 млн грн і дав важливі свідчення проти шести інших фігурантів. Завдяки цьому вдалося просунути справу у судах Франції та Естонії. В Україні ж слідство вже завершено, матеріали відкриті, і справу готують для Вищого антикорупційного суду.
Слідчі вважають організатором схеми Максима Степанова. У липні 2023 року йому повідомили про підозру у зловживанні владою та відмиванні коштів, коли він очолював поліграфкомбінат. Оскільки він перебуває за кордоном, суд обрав йому заочний арешт.
Крім оборудок із голограмами, його підозрюють у незаконному привласненні авторських прав на елементи дизайну паспортів і легалізації доходів через рахунки родичів. Також, за даними слідства, Степанов вимагав хабар у французької компанії в обмін на гарантовані поставки. У лютому 2025 року естонська прокуратура передала до суду справу проти чотирьох підприємців, які відмивали 35 млн євро в його інтересах. Таким чином, справа вийшла на міжнародний рівень.
Втім, за даними джерел UA.NEWS, Степанов міг бути не єдиним бенефіціаром цієї паспортної схеми. До організації махінацій нібито може бути дотичний і бізнесмен Тимур Міндіч. Ця особа не фігурує у відкритих матеріалах слідства, проте, за даними наших джерел, могла виконувати роль негласного партнера або куратора схеми.
Хто такий Тимур Міндіч?
Тимур Міндіч є українським бізнесменом і продюсером. Відомий як людина з великим впливом у політичних і бізнесових колах.
Він є співвласником студії «Квартал 95», з якої починав Володимир Зеленський. Міндіч має тісні контакти як із командою Зеленського, так і з олігархом Ігорем Коломойським.
Ще у 2000-х він був близький до групи «Приват», а Коломойський навіть згадував, що Міндіч міг стати його зятем. Саме він познайомив олігарха із Зеленським у 2008–2009 роках. Відтоді залишався поряд із майбутнім президентом, був партнером першого помічника Зеленського Сергія Шефіра у «Кварталі 95» та спільних компаніях. Тобто, Міндіч став зв’язковою ланкою між оточенням Зеленського і Коломойським.
Після перемоги Зеленського на виборах у 2019 році Міндіч намагався залишатися в тіні, але його ім’я часто згадували журналісти. Він неформально виступав посередником між Коломойським і владою, таємно відвідував Офіс Президента у важливі моменти, зокрема перед ухваленням «антиколомойського» закону у 2020 році.
Медіа писали, що він міг лобіювати інтереси олігарха. Також компанії, пов’язані з Міндічем, отримували великі державні замовлення. Наприклад, «Кінокіт» у 2019–2021 роках виграв тендерів від телеканалу «Рада» більш ніж на 350 млн грн і фактично монополізував виробництво державного телепродукту.
Його прізвище з’явилося й у антикорупційних розслідуваннях. У 2024 році НАБУ і САП викрили схему з розкраданням грошей на «Харківобленерго», яку організував двоюрідний брат Міндіча – Леонід. Його затримали, а слідство вийшло й на самого Тимура Міндіча. За даними ЗМІ, йому теж готували підозру. У липні 2025 року повідомили, що він виїхав за кордон: спершу був у Відні та Лондоні, а потім оселився в Ізраїлі, який своїх громадян не видає.
Навколо Міндіча точиться великий політичний резонанс. Вважають, що спроби притягнути його до відповідальності стали причиною атак на незалежність НАБУ і САП. Навесні 2023 року парламент ухвалив поправки, які посилили контроль Генпрокурора над цими органами. Експерти називали ці зміни «законом під Міндіча». Тепер, коли його ім’я згадують у справі з паспортною схемою, стає очевидно, що українська антикорупційна система поступово наближається до найвпливовіших фігур. І якщо провина буде доведена, це стане серйозним сигналом, що покарання за корупцію невідворотне для всіх.
