11 листопада 2022 року стало ще одним «днем народження» для Херсону — ключового обласного центру на півдні України, що був окупований Російською Федерацією з березня того ж року. Повернення міста під контроль України ознаменувало важливий етап у російсько-українській війні, продемонструвавши можливість визволення великих міст та надавши суттєвий імпульс бойовому духу Збройних Сил і всьому українському народові.
Сьогодні, через два роки після цих подій, агентство UA.News вирішило пригадати, як Херсон потрапив під окупацію, яким було життя міста в ці темні місяці та як його врешті визволили. Окрім цього, ми проаналізуємо вплив цих подій на Україну та стан речей на фронті в той час.
Захоплення Херсону: перший тиждень війни
Окупація Херсону сталася на самому початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли в перші тижні лютого та березня 2022 року російські війська швидко просувалися на південь країни. Географічне положення Херсону, який розташований на північному заході від Кримського півострова, визначило його важливість для окупантів у якості транспортного та економічного вузла. Захоплення цього міста дозволило Росії контролювати частину Дніпра, створити плацдарм для потенційного наступу на інші регіони України, а також блокувати доступ до Чорного моря. Окупація Херсону стала однією з перших великих перемог для РФ у цій війні, оскільки місто було повністю захоплене вже 3 березня 2022 року. Втім, Херсон досі залишається єдиним обласним центром, який ворогу вдалося захопити (та й то не вдалося утримати).
Швидке захоплення Херсону стало можливим через раптовий і потужний наступ російських військ, що використовували тактику «бліцкригу» та інтенсивного артилерійського обстрілу. Українська армія не мала на півдні достатньої кількості сил для захисту міста, оскільки основні зусилля були зосереджені на обороні Києва та інших стратегічних напрямків. Окрім цього, ходили вперті чутки про «здачу» міста, розмінування підходів до нього напередодні вторгнення тощо. Втім, офіційних вироків суду з цього приводу немає, а представники місцевої влади, які могли б знати більше, або вже померли за загадкових причин (як ексочільник ОДА Геннадій Лагута), або перебувають у російському полоні і про них немає ніякої інформації (як-от про мера Ігора Колихаєва).
Життя під окупацією: спротив і репресії
Та навіть під повною окупацією міста херсонці не втрачали надії на звільнення та активно демонстрували спротив новій «владі». Після захоплення міста Росія швидко розгорнула там окупаційну адміністрацію.
На перших етапах життя під окупацією для мешканців Херсону обернулося справжнім випробуванням: масові арешти і зникнення проукраїнських активістів, ветеранів АТО та просто невдоволених новим режимом, примусові обшуки та терор були щоденним явищем. Росіяни намагалися змусити жителів міста прийняти нові правила, включаючи запровадження рубля, заміну українських символів на російські та підготовку до псевдореферендуму про приєднання Херсону до РФ. Серед постраждалих опинилися як прості мешканці, так і активісти, місцеві посадовці, журналісти, які підтримували Україну.
Однак жителі міста активно пручалися терору. Незважаючи на загрозу переслідувань, херсонці ледь не до літа 2022-го виходили на проукраїнські мітинги, поширювали патріотичні листівки та підтримували зв’язок із українськими військовими, передаючи важливу інформацію про розташування та пересування російських військ. Цей спротив з одного боку підтримував бойовий дух у місті, а з іншого — ускладнював російській армії контроль над населенням.
Передумови для деокупації. Літня контратака на півдні
Приблизно всередині 2022 року Збройні Сили України почали готуватися до визволення окупованих територій на півдні. Після успішної оборони Києва та деокупації північних регіонів українська армія поступово посилювала свої позиції на півдні. Допомогло й отримання додаткового озброєння від міжнародних партнерів, зокрема високоточних артилерійських систем HIMARS, які стали справжнім викликом для окупантів у той час.
Врешті Україна розпочала контратаку, націлену на ослаблення військової логістики росіян у регіоні. Важливим аспектом цієї стратегії стало знищення мостів через Дніпро, що ускладнило постачання для російських сил, які опинилися відрізаними від основних резервів на лівому березі річки.
Контратака на Херсонському напрямку тривала протягом декількох місяців, а українські військові поступово вибивали склади боєприпасів, командні пункти та бойову техніку окупантів. Знищення Антонівського та Каховського мостів, а також пошкодження інших логістичних об’єктів вкрай ускладнило ситуацію для ворожих сил, змусивши їх перейти в оборону та розглядати можливість відступу з правого берега Дніпра.
Шлях до перемоги
Нарешті це сталося: 11 листопада 2022 року українські війська увійшли до Херсону, і місто було звільнене без активних боїв. Відхід російських сил став, по суті, вимушеним відступом, продиктованим стратегічною ситуацією та неможливістю продовжувати ефективне утримання позицій. За повідомленням українського Генштабу, російські військові втратили здатність до маневрування та перебували під значним вогневим тиском ЗСУ. Окремі аналітики вважають, що росіяни навіть не відходили, а «відбігали» з Херсона.
Звільнення міста стало справжнім тріумфом для України. Кадри, на яких херсонці зустрічають українських військових із синьо-жовтими прапорами, облетіли весь світ. Люди, що довгий час жили під окупацією, вийшли на вулиці, співаючи національний гімн та обіймаючи своїх захисників. Цей момент був дуже зворушливим та став символом незламності українського духу та непохитної віри у перемогу.
Наслідки визволення Херсону
Повернення Херсону силами ЗСУ мало значний вплив як на Україну, так і на Росію.
- Моральний та психологічний ефект. Для українців ця перемога стала символом надії та підтвердженням можливості повернення всіх окупованих територій. Це надихнуло українське суспільство, об’єднавши його довкола впевненості у тому, що кожен день спротиву наближає перемогу. Водночас, у Росії це викликало хвилю критики військового командування, деморалізувавши як солдатів на фронті, так і громадськість у тилу.
- Військова ситуація на фронті. Звільнення Херсону дозволило Україні закріпитися на правому березі Дніпра і створити умови для подальшого наступу. Це зміцнило позиції ЗСУ на півдні та дало змогу більш ефективно використовувати артилерію та ракетні системи на нових рубежах. Крім того, збереження контролю над Херсоном дозволило захистити Миколаїв і Одесу від можливих атак з боку російських військ.
- Зовнішньополітичний ефект. Повернення Херсону стало вагомим аргументом для міжнародної спільноти, підтвердженням ефективності допомоги, наданої Україні, і закликом до продовження підтримки. Для західних партнерів цей успіх був доказом того, що Україна здатна не лише оборонятися, а й звільняти свої території.
- Посилення санкційного тиску на Росію. Політична невдача у Херсоні змусила Кремль визнати свою вразливість на міжнародній арені, що сприяло розширенню санкційного тиску на Росію та зміцненню економічної ізоляції.
Два роки після визволення Херсону цей день залишається символом надії, віри та рішучості українського народу. Херсонці, які пережили жахи окупації, продовжують будувати своє життя та відновлювати зруйновану інфраструктуру. Однак цей досвід також є нагадуванням про надвисоку ціну, яку платить Україна у боротьбі за свободу, незалежність та власне майбутнє. Адже зараз місто постійно потерпає від ворожих обстрілів і там, на жаль, досі постійно гинуть люди.
Микита Трачук